Головний тренер чинних віце-чемпіонок Володимир Холопов в інтервʼю клубній пресслужбі підбив підсумки першої половини сезону – про перемогу над Прометеєм, кадрові зміни та мікроклімат у команді.
— Наскільки зараз команда відповідає тому баченню, яке брали за основу під час літньої комплектації?
— Ми додаємо по ходу сезону: стали краще захищатися, бігти, йти на підбирання. Не все гаразд, щоправда, із широкою ротацією гравців — Аня Ольховик завершила кар’єру, клуб покинула Аня Сугак, ще раніше попрощалися із Владою Гозаловою. Тому доводилося грати зменшеною обоймою. За новорічну паузу необхідно знайти кваліфіковане підсилення, щоб у 2022-му грати на рівних із усіма серйозними суперниками по Суперлізі та гарантовано отримувати допомогу від дівчат з лави.
— Як прокоментуєте відтік спортсменок із Київ-Баскету, що трапився у попередні місяці?
— Радості з цього приводу, ясна річ, не відчуваю. З тією ж Анею Ольховик пропрацювали чотири роки пліч-о-пліч у команді. Вона була капітаном, давала результат, допомагала створювати гарну атмосферу у роздягальні. Але якщо вибір повісити кросівки на цвях зроблений, залишається тільки побажати цій прекрасній дівчині удачі в житті за межами майданчика. Життя після спорту, ясна річ, не закінчується. Проте був би радий, якби Аня була в баскетболі в тій чи іншій ролі.
Та й загалом кожне розставання дається нелегко. Проте кадрові рішення є кадровими рішеннями. У кожного з них було своє підґрунтя – і при прийнятті будь-якого з них ми скрупульозно зважували всі «за» та «проти» перш ніж поставити крапку. Але в будь-якому разі хочу подякувати всім дівчатам, що пройшли через Київ-Баскет, за співпрацю та самовіддачу.
— Наскільки жорстким доводиться бути із цим колективом?
— У роботі з жінками ти не можеш бути постійно жорстким, бо дуже легко перегнути ціпок і зламати все, що будував упродовж попередніх місяців чи сезонів. Буквально кілька необережних реплік, і тебе проклянуть усі, хто тільки пов’язаний із командою.
Завжди потрібно витримувати баланс – не можна людину ламати через коліно. Я не прихильник драконівських заходів. Так, десь доречно крикнути, але треба знати, коли людину варто підтримати, послабити тиск. Тільки таким чином добиваєшся поваги та знаходиш із колективом спільну мову.
— Як оціните вибір легіонерів на сезон?
— Думаю, оцінки потрапили в іноземок чи ні, справедливо давати лише після закінчення сезону. Критерій один: одягнемо золоті медалі на шиї чи ні. Якщо все закінчиться добре, значить, молодці спрацювали зразково. Ну а якщо чемпіонствуо піде до когось із суперників, відповідно, спрацювати при трансферах закордонних баскетболісток можна було краще.
— Згодні з тим, що вся молодь Київ-Баскета вже до середини сезону хоча б трохи, але виросла?
— Так, безумовно. Наприклад візьмемо Анжеліку Ляшко та Дар’ю Дубнюк — їхній прогрес порівняно з минулим чемпіонатом очевидний. Даші 19 років, Ліці 21 рік, але вже зараз дівчата виглядають цілком надійними виконавцями в матчах Суперліги. Обидві чудово виступили у протистояннях із серйозними суперниками — Будівельником, Прометеєм — і продовжують працювати над тим, щоб стати ще кращими.
Наташу Цюбик молодою не назву: все-таки у 23 роки баскетболістка вже сформована, і від неї чекаєш конкретних дій на майданчику. Думаю, перша половина сезону у неї була не така вже й погана. Але напевно Наташа здатна на більше і може виглядати ще сильніше — упевнений у цьому. Десь у неї не виходили матчі, оскільки нерви з емоціями брали гору над раціональним. Але у другій частині чемпіонату, не сумніваюся, Цюбік добере своє.
Віра Грималюк взагалі вперше виходить на майданчик у серйозних матчах – це для неї у новинку і дається нелегко. Але тішить те, що вона не боїться, шукає місце для атак, бере кидки. Людина заряджена на боротьбу, що мені дуже імпонує.
— Можете сказати, що переможний матч із Прометеєм був найкращим у команди на відрізку до Нового року?
— Напевно, так. Хоча й другий матч не записував би команді до пасиву. Так, могли зіграти краще наприкінці, але, на жаль, розпорядилися м’ячем не так, як мало. Але за якістю, настроєм та самовіддачею зустріч проти чемпіона справді назвав би найбільш наближеною до ідеалу з нашого боку.
— Чи варто чекати на нових людей?
— Точно посилимо склад: практично знайшли гравця, який стане кваліфікованою заміною Ані Ольховик — нам необхідний виконавець, здатний вирішувати серйозні питання. Крім того, у планах активніше залучати до основної команди дівчат із резерву. Отже оновлення ростера неодмінно відбудеться.
— Які у команди плани на Новий рік?
— Продовжуємо тренуватися. Так, у легіонерів у контрактах прописано від’їзд додому на Різдво. Але це нормально, так відбувається скрізь: люди півроку не бачать близьких, відірвані від сімей, від рідної країни.
Плюс не сумніваюся в американках: мікроклімат у команді найкращий за останні роки. Тож з їхнього боку відчуваю таку саму відповідальність і за результат, і за команду, як і з боку українських спортсменок. Все буде гаразд, повірте — другого числа всі баскетболістки опиняться у нашому розпорядженні, після чого відновимо роботу, щоб прогресувати далі.
