Тиждень тому Київ-Баскет здобув свій перший в історії Кубок України, а Єгор Сушкін став MVP Фіналу чотирьох.
Прес-служба Київ-Баскета попросила Єгора поділитися враженнями від здобуття першого дорослого трофею та запитала про що Сушкін мріє далі.
– Київ-Баскет їхав на Фінал чотирьох Кубка України після серії невдалих матчів у Суперлізі. Напередодні були проблеми зі здоров’ям у деяких гравців – Сандул не грав місяць, Смітюх має проблеми, Романиця підвернув ногу в останній грі перед Фіналом чотирьох… Ви самі вірили, що повернетеся до Києва з Кубком? Що вам говорив тренер?
– Так, ми не були готові на 100% через травми, морально трішки були розчаровані, але знали, що тренер вірить в нас, підтримували один одного та їхали за перемогою.
– Що було найскладнішим в іграх Фіналу чотирьох?
– На мою думку, тяжко було після неповноцінного тренувального процесу (маю на увазі, що багато наших гравців були травмовані) повернутись до звичайного ритму.
Хайлайти MVP Фіналу чотирьох Кубка України Єгора Сушкіна
– Насправді, я не розслаблявся протягом гри з Говерлою, тільки коли побачив на табло останню хвилину, зміг трішки видихнути та зрозуміти що Кубок у нас в руках.
– Які емоції були після фінальної сирени?
– Неймовірні емоції. Ми всі щасливі, що змогли довести – фаворит не завжди перемагає. Крім того, для багатьох з нас це перший кубок у карʼєрі.
– Хто перший тебе привітав? Кому ти першому написав чи подзвонив?
– Коли зайшов до роздягальні, одразу подзвонив своїй дівчині.
– Що для тебе означає нагорода MVP?
– У першу чергу, це про команду та про довіру тренера. Якби хлопці мені не допомагали на майданчику, не бились один за одного і якби тренер не довіряв, ця нагорода не була би моєю, тому дякую кожному.
– У 19 років бути лідером однієї з найкращих команд в країні – рідкість. Як ти зберігаєш спокій? І чи нервував взагалі колись перед іграми?
– Морально тяжко, коли тобі приділяють стільки уваги, але у мене з цим проблем немає, мені байдуже проти кого грати, завжди налаштовуюсь максимально.
– Як святкували перемогу у Кубку?
– Гучно з хлопцями в потязі.
– У вас тренер – легенда українського баскетболу, був капітаном збірної України на єдиному в її історії чемпіонаті світу, грав проти збірної США… Хто він для тебе насамперед – вчитель, приклад, старший друг? Чому найголовнішому Дмитро Олександрович тебе навчив? За що ти йому вдячний?
– Для мене Дмитро Олександрович є всім – і прикладом, і тренером, і другом, завжди говорить правду та як є, завжди допоможе і підкаже, і я дуже радий, що маю нагоду грати у його команді.
– Чим ця команда відрізняється від попередніх, в яких ти грав?
– У минулих командах я грав як юніор. Київ-Баскет – це перший мій професійний клуб, тож багато чого відрізняється, в першу чергу рівень відповідальності, рівень гравців, організації.
– Хто в команді заряджає найбільше – на майданчику та поза майданчиком?
– На майданчику – наш капітан Ден, перед грою завжди скаже потрібні слова, підтримає, під час гри також, а поза майданчиком гадаю Михайло.
– Івано-Франківськ уперше проводив Фінал чотирьох Кубка України. Як вам організація заходу? Все було гаразд?
– Організація була на найвищому рівні, не очікували такого. Дуже все круто пройшло, багато глядачів, враження максимально позитивні.
– Яка у тебе мрія у баскетболі? У якій команді чи турнірі мрієш грати?
– Хотів би грати в хорошому європейському чемпіонаті, та залишити своє прізвище в історії.
– Де бачиш себе через 5 років?
– Бачу себе на хорошому рівні баскетболу, якщо буду так само сумлінно працювати.
