Жіноча збірна України з баскетболу 3х3 розпочала підготовку до чемпіонату Європи, який у вересні прийматиме Антверпен. Перший етап підготовки команда Віталія Чернія проводить у Києві, після чого вирушить на етап Жіночої серії 3х3 у Сі-Бріс.
Читайте та дивіться фото: Жіноча збірна України 3х3 розпочала підготовку до чемпіонату Європи
Наразі у складі збірної працюють Дар'я Кононученко, Віра Грималюк, Анастасія Ковтун та Анжеліка Ляшко. У Сі-Брісі до команди приєднається Вероніка Космач. Після етапів у Сі-Брісі та Бордо українки проведуть короткий збір у Дебрецені, де зіграють черговий тур Жіночої серії. Потім команда розпочне безпосередню підготовку до чемпіонату Європи у Ризі. До збірної на цьому етапі має приєднатися Міріам Уро-Ніле.
Про підготовку команди, склад, завдання на етапи Жіночої серії та головний акцент перед чемпіонатом Європи головний тренер жіночої збірної 3х3 Віталій Черній розповів пресслужбі Федерації баскетболу України.
— Віталію Миколайовичу, коли розпочалася підготовка збірної до чемпіонату Європи?
— На цьому етапі ми почали підготовку 8 серпня, але фактично робота розпочалася ще після останнього стопу в Азербайджані, у Сумгаїті. Коли ми роз'їжджалися, кожна збірниця отримала інформацію про те, як готуватися і що робити індивідуально.
Судячи з того, що зараз вистачає сил, — значить, щось робили, готувалися. Плюс Космач, Ковтун і Грималюк перебували в ігровому режимі – виступали на стопах у категорії U-23 та на Універсіаді в Італії.
Тобто вони перебувають у формі та ігровому режимі. Хотілося б, звичайно, мати більше фізичних кондицій, але в процесі ми будемо їх набирати. У нас заплановані тренування, а ігрова частина також має цьому сприяти.
Звичайно, ці стопи нам потрібні для перемог і рейтингових очок, але водночас ми вже дивимося вперед — на фінал чемпіонату Європи.
— Чому вирішили проводити перший збір саме в Києві, враховуючи без пекову ситуацію?
— В Україні поки немає окремого павільйону, як, наприклад, у Литві, який спеціально виділений під 3х3. Там є і криті, і відкриті майданчики, і дощ, сніг, холод чи спека не стають проблемою.
Нам було б складно домовитися про подібні умови за кордоном. Плюс логістика — ми не можемо розкидатися фінансами. Тому пішли таким шляхом.
Цей збір дозволяє оцінити фізичні, тактичні та технічні компоненти, за короткий час ввести в курс справи нових гравців, згадати напрацьоване з тими, хто вже був у команді.
— Хто зараз працює на зборі і які кадрові рішення ви прийняли на найближчі етапи?
— На цьому зборі нас четверо: Ковтун, Ляшко, Грималюк та Кононученко. Кононученко ми запросили, щоб подивитися найближчий резерв, оцінити її та побачити, наскільки вона може влитися і в колектив, і в гру.
Після перших тренувань я радий тому, що ми познайомилися. Видно, як вона працює, як віддається, є вогонь в очах. Специфічні елементи вона виконує дуже непогано. Я вважаю, що 3х3 для неї — це те, що вона розуміє і вміє грати. Ігри покажуть, наскільки я правий.
Але ми не маємо права розкидатися людьми. Навпаки, потрібно підтягувати резерв і думати про майбутнє.
— У Києві немає Міріам Уро-Ніле, Вероніки Космач та Христини Філевич. Що з ними?
— Міріам починає готуватися зі своєю командою, тому що вони раніше розпочинають підготовку через участь у єврокубках. Тренер попросив, щоб вона цей час була з командою. Потім її раніше відпустять до чемпіонату Європи, тож Міріам ще проведе з нами мінізбір перед Євро.
Я вдячний керівництву швейцарської команди, що вони пішли нам назустріч, і сподіваюся, що подальша співпраця буде на такому ж рівні.
Космач та Філевич на цьому етапі відсутні за сімейними обставинами. Вероніка приєднається до нас вже на стопі в Азербайджані, у Сі-Брісі. Щодо Христини — цей місяць ми пропускаємо, але ми на неї продовжуємо розраховувати.
— Якщо говорити про склад на чемпіонат Європи, чи є вже певний кістяк?
— Якщо все буде добре, то Міріам, Вероніка та Ліка (Ляшко — прим.) — це гравці, навколо яких ми зараз крутимося. Вероніка дуже добре увійшла в цю дорослу команду. Своєю грою, бажанням, фізичними якостями, жагою до боротьби вона заслужила увагу, щоб розглядати її як основного гравця.
Усі інші будуть боротися за місце у складі. Я думаю, що здорова конкуренція завжди приводить до результату. Тому будемо дивитися, аналізувати.
На перший стоп їде Кононученко. Ковтун буде запасною, а там можлива ротація.
— Попереду три етапи Жіночої серії — Сі-Бріс, Бордо та Дебрецен. Ви розглядаєте їх передусім як підготовку до чемпіонату Європи чи кожен етап має самостійну турнірну ціль?
— Кожен стоп, кожен етап Women's Series я розглядаю як отримання результату. Але водночас це і підготовка до чемпіонату Європи.
Наші суперники по груповому етапу чемпіонату Європи — Азербайджан і Нідерланди — все літо побудували так, що постійно готуються і грають. У них це заточено під 3х3. Вони можуть собі дозволити постійно бути цим складом у тонусі.
Я сподіваюся, що колись і в нас буде так само.
На перших двох етапах ми граємо через кваліфікацію. З одного боку, це непросто, але з іншого — у нас буде більше конкурентних ігор. А більше ігор — більше можливостей набирати форму.
Важливо, щоб у команди вироблялась жага до перемоги. У 3х3 все може перевернутися з ніг на голову буквально за одну атаку. Але добиватися результату ми зобов'язані в кожній грі.
— Що головне потрібно встигнути зробити до чемпіонату Європи?
— Перш за все, додати у фізичних кондиціях. Якщо брати за приклад Нідерланди чи Австралію, ми зараз не зможемо за короткий час вийти на їхній рівень фізичної готовності. Це не робиться навіть за один рік.
Нам потрібно домогтися взаєморозуміння. Відсутність одного з провідних гравців може позначитися, але потрібно зробити так, щоб гравці резерву підтягувалися до рівня наших лідерів.
І ще дуже важливо розуміти, як змінюється сучасний баскетбол 3х3. Дівчатам подобається ця гра, вони її люблять. Але з кожним роком вона стає більш фізичною.
Є нюанси, на яких тримається результат у 3х3: інший рівень контакту, швидкість і прийняття рішень на великих швидкостях. Якщо у 5х5 ми говоримо про швидкий баскетбол, то в 3х3 це екстрашвидкість.
Силові та швидкісні дії, коли гравець приймає рішення за долі секунди на короткому відрізку часу, приносять або позитивний, або негативний результат.
Ці тонкощі я хочу донести до дівчат, щоб ми хоча б почали їх використовувати. Коли ми спілкувалися з тренерами, вони відзначали, що IQ наших дівчат дуже високий. Наші дівчата грають головою і мають технічний багаж, отриманий у 5х5. А тут є різниця. І ось цю різницю, ці нюанси нам потрібно додати до того IQ, який у наших дівчат вже є.
— Якою ви хочете бачити збірну до чемпіонату Європи?
— Хотілося б бачити швидкісний баскетбол. Агресію, перш за все, захист. Дуже агресивно нападати і вже після цього швидко перебудовуватися в агресивну оборону, щоб не давати супернику за короткий час провести свою атаку.
Потрібно бути більш агресивними і в нападі.
На якомусь етапі ми самі себе переграємо, тому що хочемо зіграти краще або якісніше, але часу на прийняття рішення вже недостатньо. Тому від кожного гравця, який буде у складі, я хочу бачити швидше прийняття рішень.
Ця агресія має бути від кожного гравця. Не повинно бути так, що Міріам чи Ліка набирає очки, а всі інші просто допомагають. Усі повинні приносити позитив у спільну скарбничку і так само працювати і в нападі, і в захисті.
— Ви вже вивчаєте Нідерланди та Азербайджан — чемпіонок та віцечемпіонок Європи?
— Той склад тренерського штабу, з яким ми працювали від самого початку, ще з травня, — це я, Ярослав Ковальов, Роман Вірастюк і Христина Філевич. Вона також входила до робочого тренерського штабу.
Ми переглядаємо всю інформацію, яка зараз є: всі стопи, на яких грали ці команди. Все це аналізуємо, збираємо у спільну папку. Знаємо основні тенденції — як вони грають, у якому стилі.
На цьому зборі ми використовуємо дівчат Будівельника як спаринг-партнерів і даємо нашим гравцям ті схеми, які пробують використовувати Нідерланди чи Азербайджан.
Звичайно, є різниця, але нашим дівчатам важливо вже зараз уловлювати схеми та рухи суперників. Ті, хто поїде грати в Бельгію, вже отримують цю інформацію. Ми почали адаптуватися до тактичних схем і пробуємо їм протидіяти.
Все інше залежить від нас — наскільки ми зможемо підвести себе до чемпіонату Європи у техніко-тактичному та фізичному плані і нав'язати супернику свою гру.
У 3х3 все трохи інакше, але в деяких моментах ми можемо передбачити дії суперника та протидіяти їм. Наше завдання — виявити ці тенденції та використати їх собі на користь.
