"5 місяців, як я активно стежу за українською баскетбольною Суперлігою. Можна сказати, "присів". Вже очевидно для мене, що вона видовищніша за футбол... " "Баскетбольний" пост у facebook, який розпочався цими словами, привертає до себе увагу тим, що його написала людина із величезним досвідом праці у тенісній сфері (зокрема, віце-президентом Федерації цього виду спорту, директором матчів національних збірних і менеджером першої "ракетки" України Еліни Світоліної, суддею на вишці) Всеволод Кевлич. Про причини такої оцінки змагань з іншого виду спорту, принади для уболівальників та перспективи - у розмові із автором згаданого "меседжу"...
- В одному зі своїх дописів у соцмережі Ви відзначили, що баскетбольна Суперліга цікавіша за футбольну УПЛ…
- Баскетбол нині видовищніший за український футбол: цьому сприяють темп і постійні зміни лідерів у матчах. Але, насамперед, це динаміка. Вона в українському варіанті хоч помітно поступається НБА, проте поєдинки Національної баскетбольної Асоціації можна подивитися лише по телебаченню. Якщо переглядати матч наживо у Палаці спорту, то бачимо досить видовищну гру, і це захоплює. У футболі темп менший, і рівень майстерності, якщо порівнювати з тими ж командами англійської Прем’єр-ліги, набагато нижчий.
- А ще була фраза «це видовище – найкраще сьогодні в українському спорті»…
- Це моє спостереження: воно мене захоплює. Не я один розумію, як мають відбуватися спортивні видовища, але особисто мене влаштовує. Тож регулярно дивлюся матчі, і мені сумно, коли через коронавірус почали переносити поєдинки, і я не побачу улюблену команду в очікуваний день.
Топ-10 моментів 14 тижня Суперліги Windrose: відео
- Але чи є інший вихід через covid-19?
- Іншого виходу, крім перенесення, немає. Треба грати нормальними складами: якщо одна команда боротиметься усімох, а суперник може розраховувати на десятьох – дванадцятьох, то це буде нечесно. Має бути «феір-плей».
- Наскільки часто результати Суперліги Вас дивують: як оціните інтригу на турнірі?
- Те, що вдалося зробити баскетбольній Суперлізі – це рівні можливості для учасників, за винятком Прометея. Вони дозволяють більш укомплектованим командам мати проблеми із тими, у кого таких складів немає. Тому інтрига, якою вона є, зокрема, у тому ж поєдинку Будівельник – Тернопіль, на футбольному рівні недосяжна: там «Динамо», «Шахтар» і все. Решта – статисти. У баскетболі такого немає, і це дозволяє мати інтригу та непердбачувані результати. Сідаєш дивитися такі матчі і не можеш спрогнозувати, що буде. Ваші передбачення можуть не співпадати із тим, що відбуватиметься, і це інтрига для людини, яка вболіває за спорт, хоче мати щось неочікуване.
- Чи є конкуренти у Прометея? Чи в уяві він вже бере нове своє «золото»?
- Важко сказати достеменно, адже не можу назвати себе баскетбольним фахівцем. Бачив декілька матчів Прометея: зокрема, два проти Харківських Соколів. Якщо в одному, який був на майданчику Соколів, у господарів не було жодного шансу, то в іншому була рівна гра. Хіба дещо вищий рівень майстерності дозволив якісніше відпрацювати Прометею у вирішальну мить. У конкуренції середній рівень команд зростатиме, і він буде мати проблеми.
- Які команди Суперліги імпонують нині своїм баскетболом?
- Я живу у Харкові, тому, передусім, це Соколи. Мені симпатична ця команда, бо дуже нагадує хокейний київський Сокіл. Ситуація, коли є досить лімітований склад гравців, але за рахунок взаємодії, грамотного тренувального процесу та ідей тренера вони перемогли той же Будівельник, Київ-Баскет і команди, які якісніші за комплектацією. Бачив досить цікаві поєдинки Дніпра. Дивно, що інколи він не може налаштуватися на матчі проти аутсайдерів, тому, хоч зараз четвертий, але був і нижчий за Соколів у турнірній таблиці. При тому, що, на мій погляд, має сильніший склад, ніж у них. Бачив матчі Будівельника, Київ-Баскета, Одеси, Миколаєва, Запоріжжя, Кривбасу… Вони усі мають досить суттєві свої «родзинки», які відчутно відрізняють команди одну від одної.
Той же Миколаїв – це взаємодія, за рахунок якої він чудово зіграв проти Соколів, хоча він і останній зараз. В Одеси є цікаві гравці, але командна гра не дуже упевнена, як на мене. Кривбас має свої характер і захист: за рахунок оборони колектив не надто видовищний, але може обіграти більш сильні клуби. Будівельник – команда, в якій немає слабких місць за складом. Нещодавно узяв ще одного гравця, Гудвіна, тож одразу закрили «прогалину», яка утворилася перед цим. Це потужний колектив. Київ-Баскет – тренерська команда, і це досить помітно, але і укомплектована теж досить солідно.
В'ячеслав Кравцов: На Матчі Зірок очікую аншлаг
- Тобто комплектація не усіх команд влаштовує для загального рівня?
- Звичайно, хочеться її ще кращої. Як на мене, для тих же Соколів потрібно мати кремезнішого центрового, бо Зечевіч – чудовий гравець, але він, швидше, важкий форвард, ніж центровий у класичному розумінні цього слова. Дрю Гордон із Будівельник його «протискає» у 9-ти випадках із 10-ти. Як на мене, нині у Соколах якісних 7 – 8 гравців: якщо два випали, то одразу є проблеми у команді. Різні колективи із різними складами. Знову ж таки, той же Будівельник укомплектований дуже добре та різноманітно: є як потужні баскетболісти, так і більш скоординовані та легкі, які один одного доповнюють. Тому у команди доволі надійна гра: коли вона у Харкові поступалася з різницею у 21-не очко, то потім досить швидко наздогнала господарів. Так: хочеться якісніших гравців, але треба потерпіти, мати час, щоб люди зростали. Якщо є конкуренція, це буде.
- Ви самі маєте чималий досвід праці тенісним суддею на вишці. Що скажете про роботу колег у баскетболі?
- Є упевненість, що немає елементу створення тиску від арбітрів на команди: суддівство нейтральне. Наскільки якісне, не знаю. Але коли перебуваю на матчах Соколів, то бачу інколи, як президент команди, а він сам колишній суддя, іноді не задоволений діями арбітрів, тож навіть може щось вигукнути. Я не настільки глибоко знаю правила баскетболу: користуюся своїм розумінням гри, проте ніколи не бачив упередженості. Чи є помилки? Важко сказати, але суттєвих я не зауважував.
- Як Ви як людина, у тому числі, із великим досвідом праці у тенісному менеджменті, організації поєдинків збірних тощо оцінюєте якість «картинки» Суперліги?
- У баскетболі є певні стандарти. Наприклад, вони високі у харківському Палаці спорту «Локомотив»: це чудова сучасна та зручна зала. З будь-якого місця якої видно, що відбувається на майданчику, а сама команда не має наміру економити на якихось елементах шоу, як той же маскот і група підтримки. Знаю кожний клаптик цього майданчика, на який свого часу завозили пісок для поєдинку тенісного Кубка Федерації: для мене особисто це доволі знаковий Палац. При цьому на одному з матчів Будівельника, на якому побував, не було маскота та групи підтримки: лише музичне оформлення перерв. Натомість вони з’явилася на його поєдинку із Київ-Баскетом, що додало видовищності та фарб самій події. Звичайно, хотілося б, щоб інші колективи грали у таких Палацах, як у Харкові. Бо є такі, в яких хочеться дивитися баскетбол, а є ті, щодо яких потрібно зачекати кращих умов.
- Як навіть при цьому можна було б збільшити кількість прихильників баскетболу, якщо говорити про його популяризацію?
- Що мене вражає вже зараз – це статистика, якою забезпечують команди упродовж матчів. Вона досить глибока, і завдяки їй можна аналізувати поєдинки, краще розуміти баскетбол. Що ще зробити? Покращити умови у Палацах. Будівельник грає у залі на 600 місць – цього замало. Зробити б так, щоб він грав у столичному Палаці спорту… Тут треба розуміти, скільки це коштує, і хто буде вкладати у це гроші. Саме по собі видовище досить солідне, воно захоплює, бо знову ж таки інтриги та динаміки суттєво більше, ніж у футболі.
Почув висловлювання: у нас думають про тих, кому спорт цікавий, але не про тих, кому він через певні причини не цікавий. Але ж їх і потрібно залучати: наприклад, влаштувати «фудкорти», щоб було, що поїсти, де посидіти та обговорити матчі із друзями, інші зручності у залі, які не усюди є, щоб люди не просто дивилися поєдинки завдяки «картинці», а відвідували трибуни. Але хочеться, щоб ще більше висвітлювався баскетбол, адже можливостей багато. Мені подобається, що завдяки адекватний зйомці на 4-5 камер можна подивитися будь-який матч в YouTube. Не обов’язково мати великий телеканал, щоб транслювати поєдинки, щоб вони були доступні. Нехай все це розвивається. Як на мене, рівні можливості нададуть лізі набагато більше потенційних спонсорів і рекламодавців, фінансових надбань. Поки що, як на мене, все розвивається так, як і треба.
Матч зірок Суперліги Windrose: лідери голосування на 27 січня
- Наскільки Матч Зірок, який у середині лютого пройде в Києві, важливий для популяризації баскетболу?
- Безперечно, це знакова подія. Виставковий матч, де гравці можуть продемонструвати свої найкращі якості та здібності. Такі поєдинки часто надрезультативні, бо команди грають, передусім, на створення, а не заважають одна одній. У чемпіонаті є якісні баскетболісти, тож можемо побачити те, чого немає в офіційних матчах. Це і є популяризація, і це потрібно робити. Чи оптимальний формат «українці проти легіонерів» - це непросте питання. Бо, на мій погляд, легіонери нині у чемпіонаті на голову сильніші, і як українці протистоятимуть їм, - подивимося. Не упевнений, що можу коментувати це рішення. Але, наприклад, можна було б зробити «Київ проти всіх» або ще щось: формати можуть бути різними. Головне, щоб вони були конкурентоспроможними та цікавими.
- Існує певна дискусія: одним подобається ідея боротьби за результат у такій грі зі самого початку, а не наприкінці, а іншим – передусім, краса і шоу…
- Багато залежить від того, як заведуться гравці: це їхні вистава та театр. Якщо хтось одразу зачепиться і матиме намір змагатися за результат, - це одна справа. Мені здається, особливо цікаво перемогти буде українським гравцям, бо їх не вважають фаворитами цього Матчу. Чого б хотів я? Не знаю: мені цікаво буде дивитися те, на що я не очікую, навіть ті ж «трюки», адже у таких іграх майже немає комбінацій. Коли той же Майкл Девіс видає шедеври у поєдинках регулярного сезону, що ж тоді від нього можна отримати у «зірковому» поєдинку? Усе, що завгодно. Можливості майже без меж. Сприйму будь-яке видовище: це буде якісний спортивний театр.
- Чи можна сказати, що Ви вже настільки «підсіли» на Суперлігу, що дивитиметесь її не лише нинішнього, але і наступних сезонів теж?
- Побачимо, що буде далі. Баскетбол знаю ще із радянських часів, коли у київському Будівельнику виступали Ткаченко, Білостінний і Подковиров, а Сальников, Бережний грали за столичний СКА та інші. Суперлігу почав дивитися нинішнього сезону. Поки що мені усе подобається.
