Головний тренер «КДЮСШ-4 Золотий Вєк» Андрій Бабенко ділиться специфікою роботи у дитячому баскетболі. Торік його команда виборола чемпіонський титул у ВЮБЛ-2007. А переможна серія «КДЮСШ-4 Золотий Вєк» на сьогодні становить 38 матчів. Це півтора сезони без поразок!
- До свого чемпіонства ми готувалися заздалегідь. Ми почали грати цією командою по 2006-му року. Відіграли перший етап, потрапили до Дивізіону А ВЮБЛ-2006, проте відмовилися грати у ньому, бо знали, що там хлопці старші і кремезніші. Пішли до Дивізіону Б і виграли його. Тим самим підготували дітей. Потім почали змагатися вже у своїй віковій групі ВЮБЛ-2007. З самого початку відчувалося, що наша команда більш зіграна, більш підготовлена, ніж суперники. Але до кінця року усе вирівнялося. Тому сказати, що наша перемога була легкою не можу жодним чином. За п’ять хвилин до завершення фіналу ми вигравали у СДЮСШОР ім. Літвака лише з різницею у три очки. А вже потім гра так склалася, що ми виграли більш переконливо. А ігри не були легкими. Дитячий баскетбол особливий тим, що варто комусь захворіти, отримати травму… в жодній команді нема такого добору гравців, щоб будь-якого виконавця можна було замінити рівноцінно. Протягом чемпіонського сезону були проблеми, але хлопці молодці. Ми виграли чемпіонат, не програвши жодного матчу, тож коли наблизилися фінальні ігри, не хотілося поступитися десь на фінальній стадії.
- Чемпіонський склад зберегли?
- У нас відбулися певні зміни. Нажаль, це неминуче. У нас спорт школа невелика і клуб не такий потужний. Тому добір гравців відбувається складно. Кого виховали самі, тими і граємо. Ми втратили одного гравця Миколу Буряноватого, це пов’язане з його здоров’ям. Зробили хлопцю операцію і батьки вирішили, що йому поки слід припинити займатися баскетболом. Є ще проблеми по деяким хлопцям, але ми поки намагаємося зберегти їх.
- Наскільки батьки впливають на рішення дітей-баскетболістів?
- Вони вирішують за них. Це ж їхні діти. Порадив лікар утриматися рік від фізичних навантажень. Вони прийняли рішення, що діятимуть за порадою лікаря. А наші переконання, що якщо гравець протягом року не буде тренуватися, він потім не зможе повернутися, вилетить з команди, на них не подіяли. Є як є. Є також гравець, у нього така ситуація у сім’ї, що мама живе в Росії і хоче забрати до себе. Поки що ми його утримуємо, але подивимося, що буде далі. Поки він тут, але є побоювання, що він поїде. Це теж буде болісно. Побачимо.
- Які у Ваших підопічних перспективи?
- Перехід з дитячого баскетболу у дорослий для них ще не скоро відбудеться. Завдання – довести гравців до потрапляння у збірну України U-16. Думаю, у нас є зо три хлопця, які можуть потрапити туди. Усе залежатиме від того, як вони працюватимуть. Треба щонайменше два роки працювати максимально, щоб зарекомендувати себе. Тренер збірної вже вирішуватиме, які люди під які завдання йому потрібні.
- Ваші підопічні вчаться в різних школах і просто відвідують тренування?
- Вони у нас тренуються у спортивній школі КДЮСШ-4. Працюємо спільно з БК Золотий Вєк, який допомагає нам у тренувальному процесі. Збираємося і тренуємося. Ось і зараз закінчилося тренування. 9-го січня розпочнеться тур ВЮБЛ у Южному, готуємося зараз до нього.
- Переможна серія у 38 матчів тисне на команду?
- Проблема – у мотивації на кожну гру. Хлопці підсвідомо розуміють, що суперник менш сильний, або ж «корони вдягають». Доводиться весь час вести з ними діалог. Налаштовувати на кожну гру. Бо були вже і у цьому сезоні ігри, коли дуже важко було виграти. І це було пов’язане саме з недостатньою мотивацією. Хотіли виграти «малою кров’ю».
- Хто є Вашими головними конкурентами?
- СДЮСШОР ім. Літвака, дуже сильно виглядає харківський Джуніор. Вони змінилися, додали гравців. Скажу, що в цілому дуже вирівнявся чемпіонат. Якщо минулого року було 4-5 команд, які могли опиратися, інші були слабшими. То зараз 8 команд приблизно рівні і розслаблятися нема де.
- Щоб Ви побажали у 2020-му вашим підопічним?
- В першу чергу хотів би побажати здоров’я. Щоб хлопці не хворіли. Успіхів у Новому році. І не лише своїм підопічним, а й усім дітям. Успіхів у навчанні і спорті. Ставити мету і йти до неї.
- Заняття баскетболом сильно впливають на навчання?
- Я вважаю, що спорт дисциплінує і вчить розставляти акценти, пріоритети. Тому вважаю, що він допомагає. Усі наші хлопці, які є лідерами команди, при цьому дуже непогано вчаться. Баскетбол допомагає самоорганізуватися і добре вчитися.
