Команда баскетболісток ЛДУФК успішно виступила на престижному міжнародному турнірі «Friendship Games», що завершився в Ізраїлі. Наші дівчата під керівництвом Ірини Клєніної зуміли здобути максимальний результат і повернутися додому з золотими медалями. Детальніше про турнір в Ізраїлі Ірина Клєніна розповіла в інтерв’ю.
- Ірино Юріївно, яким був рівень команд на турнірі? Чи можна порівнювати їх з суперниками у Вищій лізі?
- Команди підібралися різні. Місцева ізраїльська команда проповідує силовий, я б навіть сказала агресивний баскетбол з активним захистом. Грати з ними нам було достатньо важко. Дівчата з Єкатеринбурга чудово підковані в технічному плані. Всі гравці з досвідом, тактика там на високому рівні. Двоє дівчат з тієї команди є кандидатками в студентську збірну на Універсіаду. Команди з Палестини і Йорданії були дещо слабшими. Якщо порівнювати з українськими командами, то ізраїльтянки і росіянки приблизно одного рівня з представниками нижньої половини турнірної таблиці Суперліги або призерів Вищої ліги.
- Коли з’явилася можливість поїхати на цей турнір та як формувалася команда?
- Приблизно за місяць до вильоту отримали пропозицію від президента Львівської міської федерації баскетболу Дмитра Крамара. Загалом грали ті, з ким я добре знайома: Тетяна Юркевичус часто виступає за нас у студентських змаганнях, адже вчиться в нашому університеті на магістратурі, Марія Дубас вже декілька разів поверталася до нас в команду та переходила згодом в інші команди, підсилюючи їх. Ольга Краснікова грала у Рівному разом з Марією Дубас, котра і порекомендувала її. Решта ж – баскетболістки «ЛДУФК-Скіф-Спартак», з якими я постійно працюю.
- Наскільки задоволені Ви тими дівчатами, які поїхали на турнір?
- А наскільки можна бути задоволеним складом, який переміг усіх? (Сміється) Звісно, хотілось би ще взяти нашу перспективну баскетболістку Анастасію Ковтун, проте за регламентом участь можуть брати лише повнолітні. Вікторія Бабич не поїхала, адже перебувала на зборах з збірною U-20, котра поїхала на Чемпіонат Європи в Румунію. Звісно, хотіла взяти ще декількох, але обмежений склад у форматі сім гравців плюс тренер просто зв’язав мої руки. Сподіваюся, на наступний рік переможцю можна буде привезти більшу делегацію.
- Вас, як переможця, уже запросили на наступний турнір «Friendship Games»?
- Система проведення турніру така: переможець на наступний рік обов’язково бере участь. Саме тому приїжджав Єкатеринбург, адже минулого року перемогли росіянки.
- Цього року участь у турнірі взяли п’ять команд. Чи спілкувалися з організаторами про учасників з минулих років?
- П’ять-шість – звична цифра. Настільки багато, як серед чоловіків, команд не приїжджає. Знаю, що ізраїльтянки – постійні учасниці, та й з Європи хтось приїжджає. Минулого року були литовки. В організаторів цим не цікавилась, адже через насичену програму навіть не було такої можливості.
- Чим займалися у перерві між матчами?
- Постійні екскурсії – ось чим запам’ятається ця поїздка. Також похід у екстрим парк, де хто хотів міг підвищити рівень адреналіну в крові (сміється). Окремий день виділяли на різні баскетбольні конкурси: слем-данки, кидки. Уявляєте скільки часу пішло на турнір зі стрітболу, у якому брали участь всі учасники (10 чоловічих і 5 жіночих команд, - Авт.). Організували також вихід у море на катері. Загалом – незабутні враження від поїздки.
- На якому рівні була організація турніру?
- Організація – на височенному рівні. Без автобуса просто й кроку ступити через спеку не можна було, тому його наявність справді рятувала. Зали просторі і комфортні. Один з них, для міні-баскетболу, як ми зрозуміли, справді вразив. Там була дуже цікава конструкція щитка, яку, можливо, вдасться реалізувати у нас. Його я сфотографувала з декількох сторін.
- Що далі у планах команди ЛДУФК?
- Довгоочікувана відпустка. Цей сезон видався дуже довгим: по завершенню сезону у Вищій лізі були і студентські змагання і, от тепер, турнір в Ізраїлі. Виняток складають лише ті, хто перебуває у збірних різних вікових категорій. Ті, хто перебуватиме у Львові, можливо, візьмуть участь у літніх етапах Чемпіонату України зі стрітболу в Івано-Франківську та інших містах.
- Чим займаєтеся у відпустці Ви та Ваші підопічні?
- Не варто сприймати це слово в класичному його розумінні. Перед відпусткою просила всіх не запускати себе: бігати, ходити в тренажерний зал. Дівчата й самі все прекрасно розуміють. Та й самі навіть вдома беруть участь у різних змаганнях зі стрітболу, просто підтримують форму, граючи зі знайомими.
- Коли команда збереться знову?
- Приблизно 5-10 серпня зберемося у Львові. Після початку підготовки на місці плануємо також збір у Карпатах. Тренування на стадіоні, щоб повернути загальний тонус. Тоді вже будемо працювати на деталями. Відштовхуватимемося від дат початку чемпіонату. Тоді вже розплануємо спаринги, можливо, як і минулого року організуємо «турнір чотирьох» у Львові. До нас їдуть з радістю. Залишається лише вирішити проблему з залом де проводити ці ігри.
