З 4 по 13 вересня у Німеччині відбудеться жіночій чемпіонат світу. На турнір вирушить головна тренерка національної збірної України Інна Кочубей, щоб наживо переглянути матчі найкращих збірних світу, а особливу увагу приділить Франції — майбутній суперниці України.
В інтерв’ю пресслужбі ФБУ Інна Кочубей розповіла про свої очікування від чемпіонату світу, шанси європейських збірних кинути виклик США, тренерські деталі, за якими стежитиме під час турніру, підготовку України до листопадового вікна, можливі нові імена у складі національної команди, виступи молодіжних збірних, а також поділилася враженнями від навчання у США на програмі CoachingU.
— Інно Ігорівно, наскільки уважно ви плануєте стежити за чемпіонатом світу? Чи є команди, яким особливо симпатизуєте?
— Звичайно, планую стежити за чемпіонатом максимально уважно. Більше того, я поїду до Німеччини, щоб подивитися матчі наживо. Для тренера це зовсім інший досвід, ніж перегляд трансляцій.
Звісно, я поїду туди не як уболівальниця однієї з команд, а як тренер. Я хочу побачити найкращі збірні світу наживо, почерпнути нові ідеї, які, можливо, десь зможу використати у подальшій роботі, в тому числі зі збірною України.
А насамперед, звичайно, хочу подивитися на збірну Франції. Це наш майбутній суперник у групі, тому хочу побачити команду наживо, звернути увагу на деталі.
Я розумію, що вони дуже сильні, але є якісь деталі, які не завжди помітні на відео. Француженки наразі мають дуже сильний склад, вони демонструють сучасний баскетбол і, на мою думку, є одними з головних претенденток на чемпіонський титул.
Тому буду дивитися за Францією, звичайно, буду спостерігати й за іншими топкомандами. Кожен такий турнір — це можливість навчатися і знаходити нові ідеї для своєї роботи.
— Збірна США традиційно залишається головним фаворитом. Чи вірите, що європейські команди здатні нав'язати боротьбу американкам?
— США залишаються головним фаворитом, але останніми роками європейські команди дуже додали. Франція, Іспанія, Бельгія — думаю, ці команди здатні нав'язати боротьбу будь-якому супернику.
У матчах такого рівня, напевно, вирішуватимуть деталі. Не виключено, що боротьба за золото буде набагато цікавішою, ніж у попередні роки.
— Чи є на цьому чемпіонаті якісь тактичні або тренерські тенденції, які ви хотіли б підглянути та використати у власній роботі?
— Я вам не буду відкривати всі секрети, які хотілося б використати у власній роботі. Але, звичайно, кожен такий великий турнір дає можливість навчатися.
Мене особисто цікавить захист — як команди адаптують захист під різних суперників, індивідуально під гравців. Цікаво подивитися, як вони працюють у швидкому переході, як використовують сучасні варіанти пік-н-ролу і, звичайно, гру без м'яча, тобто організацію гри без м'яча.
Також мені цікаво спостерігати за тим, як тренери реагують на заміни по ходу матчів, які рішення знаходять у складних ситуаціях. Вважаю, що розвиток тренера ніколи не зупиняється.
— Як зараз проходить підготовка до листопадового вікна, яке стане для вас дебютним у статусі головної тренерки жіночої збірної України? Чи на зв’язку Ви вже з гравчинями?
— Підготовка вже триває. З багатьма гравчинями є контакти, спілкувалися, навіть обговорювали якісь робочі моменти.
Але наразі чекаємо початку сезону в клубах дівчат, тому що за цим зараз ми почнемо стежити більш уважно — аналізувати їхню форму, ігрову практику.
До листопада ще є трохи часу, але зараз максимально важливо, щоб вони якісно почали сезон, фізично набрали оберти. Тому що ми не маємо часу перед іграми, коли збираємося, щоб фізично підтягнутися. Не хочеться втрачати дорогоцінні дні, які в нас є для тактики, і віддавати їх на фізичну підготовку.
Ми просто не маємо на це часу. Тому дуже важливо, щоб дівчата зараз добре почали сезон і були всі здорові. Це найважливіше.
— Чи варто очікувати в листопаді якихось нових імен у збірній?
— Двері до національної збірної відкриті для всіх, хто демонструє відповідний рівень гри і має бажання. Ми дійсно уважно стежимо як за досвідченими баскетболістками, так і за молодими гравчинями, за новими іменами.
Я сподіваюся, що доєднається до збірної Катя Діке, бо вона закінчила університет і перебирається грати в Європу. Ми з нею на зв'язку, вона дійсно виявила бажання і підтвердила це.
А так, решта — якщо хтось заслужить свій шанс, то він, звичайно, обов'язково його отримає.
Стосовно дівчат в Америці, то теж ми їх дуже чекаємо, дуже на них розраховуємо. Але ви знаєте, ситуація з ними важка. Ми все одно будемо запрошувати, будемо, звичайно, викликати, продовжувати стукатися.
— Ви стежили за виступами українських молодіжних жіночих збірних цього літа. Які загальні враження залишили їхні виступи?
— Я уважно стежила за виступами молодіжних команд. Дійсно, щодо результату завжди хочеться кращих результатів. Але водночас було видно, що є талановиті дівчата в усіх збірних — і в U-16, і в U-18, і в U-20. У U-20 вже були дівчата, які долучалися до національної збірної.
Було видно: є талановиті дівчата, які мають хороший потенціал. Звичайно, перехід до національної збірної — це дуже великий крок, але особисто мені кілька баскетболісток дійсно звернули на себе увагу.
Тому будемо і надалі спостерігати за їхнім розвитком. Це важливо — щоб вони прогресували, отримували достатньо ігрової практики у своїх клубах.
— Цього літа ви також мали проходити тренерські курси FIBA. Як це було?
— Насправді цікава історія вийшла, тому що після призначення головною тренеркою національної збірної України я змушена була відмовитися від участі в курсах FIBA, хоча це дуже класні курси.
Перший етап, який я пройшла, — це незвичайно класна, якісна база. Вони особливо корисні для тренерів, які працюють із дітьми та молоддю. Я вважаю, що було б чудово, якби якомога більше наших українських тренерів мали можливість проходити такі програми і постійно розвиватися.
Але я вирішила залишити ці курси, тому у мене почався трохи новий етап у кар'єрі, який вимагав іншої концентрації на інших речах.
Зате я побувала в Лас-Вегасі на програмі CoachingU, де заняття проводили тренери NBA та WNBA. Це був мега-крутий досвід.
Мене дуже вразив сучасний підхід до розвитку безпосередньо гравців. У командах звертають увагу саме на гравців, тобто на побудову їхньої командної культури, комунікацію всередині колективу. І, звичайно, потім ця аналітика використовується в ухваленні тренерських рішень.
Це не лише про тактику чи комбінації, а взагалі про створення середовища, в якому команда може максимально реалізувати свій потенціал.
Я була дуже вражена, дуже задоволена тим, що змогла потрапити на цю програму. Дякую моїй родині, яка підтримує мене.
Я зробила вибір на користь цієї програми і сподіваюся, що на цьому етапі роботи з національною збірною ті знання і той досвід, який я отримала від тренерів найвищого рівня, будуть максимально для моєї подальшої роботи корисними. Я навіть зараз уже маю пару ідей, які винесла із семінару і які хочу впровадити у збірній України.
