Зазвичай, баскетбольний сезон підсумовують за інших обставин та в інший час. Тим не менш, COVID-19 та його наслідки змусили людей жити в нових реаліях. Не винятком став і баскетбол. Тому підсумкове інтерв’ю з віце-президентом, тренером БК Старий Луцьк-Університет Дмитром Чайковським відбулося в режимі онлайн. Про сезон Вищої ліги 2019-2020 рр, співпрацю з владою і спонсорами, перспективи клубу та чимало іншого – у цій розмові.
- В інший час розмову можна було б розпочати із якихось спортивних аспектів. Зараз же хочеться поцікавитися тим, як у Вас здоров’я: фізичне та моральне?
- Здоров’я, дякувати Богові, не підводить. Морально, звісно, досить тяжко втримувати себе вдома, адже до карантину постійно потрібно було брати участь в баскетбольному житті міста та області, а така діяльність передбачала неабияку рухову активність.
- Карантин застав всіх зненацька, однак вже минуло більше місяця з моменту його запровадження. Наскільки Ви зуміли адаптуватися до життя в нових умовах? Чим воно відрізняється від того, яке було до цього моменту?
- Звичайно, в таких нестандартних обставинах дуже тяжко тримати себе в тонусі та здоровому глузді. Проте є час зайнятися собою, як у фізичному плані так і духовному, розвиватися за допомогою навчального відео та опрацювання літератури. Вважаю, що не потрібно в жодному разі «збиватися» на однобокий режим життя. Тобто, сидячи вдома, дивитися телевізор, фільми, читати та готувати їсти. З одного боку ніби виконуєш рекомендації, але з іншого боку такими діями ще більше шкодиш своєму організму. Допомагає різносторонньо з користю проводити час, для прикладу, дистанційне навчання моїх дітей. Зараз ніби отримую другу середню освіту. Також фізично виконую навантаження. Це обов’язковий аспект.
- Це інтерв’ю хочеться позиціонувати як певний підсумок. Зокрема, варто почути Ваш аналіз і розділити його на дві складові: спортивну та адміністративну. Розпочнемо зі спортивних результатів, адже це, напевно, головне мірило успіху професійного баскетбольного клубу. Чи задоволені Ви виступами клубу у цьогорічному розіграші Вищої ліги та загалом спортивним розвитком Старого Луцька за три роки існування?
- Такий підсумок, звичайно, ми зробили всередині клубу. Можливо, щоб з ним погодитися потрібно перебувати безпосередньо в колективі. Але підсумок все-таки не зовсім може бути об’єктивним, оскільки сезон, виходячи на заключну стадію, закінчився. Скажу чесно: ми до неї цілеспрямовано готувалися, жертвуючи, можливо деякими проміжними результатами. Це стосується обох складових, згаданих у питанні. Дуже педантично ставилися до відновлення гравців та завжди робили максимально можливі зусилля щодо організації і обслуговування матчів. Відчувалося, що набутий досвід дасть свої результати в кінці сезону. Але сталося так, як сталося. Однозначно, в майбутньому ми станемо сильнішими і обов’язково розставимо потрібні акценти для досягнення максимальних результатів.
- Як щодо адміністративної складової та менеджменту? В чому сильні сторони, а над чим ще потрібно працювати?
- Основною складовою успіху будь-якої справи є люди. Розвиток цієї складової діяльності клубу, звичайно, потрібно уособлювати. Я гадаю до сильних сторін, однозначно, потрібно віднести формування команди навколо гравців та тренерів, яка робила все від неї залежне для створення тієї «картинки», яку всі шанувальники баскетболу бачили під час сезону. Цим людям я хочу подякувати. Адже разом в такому складі і з такими завданнями, ми працювали вперше. І саме цей досвід це те, що буде нас рухати вперед і надалі.
- В контексті двох попередніх питань хочеться поцікавитися тим, чи звикли Ви до того, що доводиться поєднувати роль віце-президента та тренера? І, власне, як вдається все встигати, адже, окрім роботи, ще й потрібно приділяти час сім’ї?
-Так, звичайно я навчився все поєднувати. Мені це подобається і тому можу працювати таким чином більше часу, жертвуючи відпочинком. Маю надію, що в подальшому зможу зосередитися на чомусь конкретніше. Це, я думаю, питання часу, тому що так має бути. Щодо сім’ї – намагаюся, коли це можливо, більше проводити часу з рідними.
- Чи є питання, пов’язані із баскетбольним клубом та розвитком спорту в місті, які доводиться вирішувати навіть під час карантину?
- Питання клубу, які потрібно вирішувати в таких умовах можна закривати дистанційно. Якщо немає такої змоги, то зустрічаємося, притримуючись всіх рекомендацій медиків. Плюс – дистанційно працюю з учнями КДЮСШ згідно індивідуального плану роботи під час карантину, наскільки це дозволяють комунікаційні засоби зв’язку. Це новий досвід. Чесно кажучи, цікаво та незвично.
- Окрім Вищої ліги, хочеться згадати про баскетбольні змагання, СБЛУ, Аматорську лігу Луцька, Шаблю. Які останні новини, чи є шанси, що ці змагання дограють?
- Так, дуже хочеться згадати за ці змагання, адже в них, якраз, росте наше поповнення, як для команди, так і для суддівства та обслуговування матчів. Ми всі разом вчимося організовувати та проводити змагання, які були б цікаві не тільки учасникам, а й глядачам. Хочеться зауважити, що в дитячих змаганнях (Шабля) збільшилася кількість команд-учасників. Рівень загалом став вищим – є вже школи-фаворити. Діти починають розуміти баскетбол. А коли приходить розуміння – з’являється любов до гри. Як наслідок, дуже багато з цих дітей ми бачимо на іграх чемпіонату України. Вони підтримують гравців і команду. Це дуже позитивний процес. Я надзвичайно радію з цього. Аматорський чемпіонат в цьому сезоні став сильнішим. Побільшало запеклих протистоянь. Щодо закінчення цих змагань весною – питання офіційно ще не закрите. Ближче до завершення карантину можна буде щось говорити.
- Цьогоріч ухвалили рішення про те, що Промбудсфера не братиме участь у Суперлізі 3х3. Чи не шкодували про це з огляду на те, що цілком імовірно, в цьому сезоні, хлопці змогли б поборотися за найвищі місця?
- Це колективне рішення керівництва клубу та тренерського складу. Щодо можливості поборотися за найвищі місця, то мали таке ж бажання і у Вищій лізі і тому так вирішили. Хотілося щоб хлопці зосередилися на іграх 5х5 і більше мали часу для відновлення.
- Матчі Старого Луцька стали справжніми івентами, де, окрім яскравих поєдинків, є чимало розіграшів, конкурсів, виступів колективів, тощо. Разом з тим, цей аспект роботи потребує також чимало часу та зусиль. З позиції вболівальників зацікавленість зрозуміла, в чому мотивація керівництва клубу щодо організації таких моментів?
- Тут я відповім максимально коротко. Зацікавленість вболівальників – основна мотивація керівництва клубу.
- За три роки існування БК Старий Луцьк Вам довелося провести десятки, а може й сотні зустрічей з представниками влади та бізнесу. За цей період часу спостерігається прогрес у ставленні спонсорів, влади та громадськості до клубу? Чи є позитивна тенденція у бажанні співпрацювати?
- Зустрічей і справді було чимало. Однозначно, тішить те, що про клуб знають, про клуб говорять і йдуть на діалог щодо нашого подальшого розвитку. Таких людей з часом стає більше. Вважаю дуже конструктивною і системною є наша співпраця з Луцькою міською радою. Керівництво міста з розумінням ставляться до існування клубу і всіляко підтримує. Маю надію, що в подальшому до них приєднаються й інші небайдужі до баскетболу люди. Дуже хочеться, щоб про нас говорили наші справи. Працюватимемо і далі в тому ж напрямку.
- В декількох обласних центрах відбувається будівництво нових спорткомплексів та спортивних залів. Наскільки актуальним є питання з будівництвом таких спортивних споруд у нашому місті? Чи реально це в сучасних умовах?
- Так, насправді такі будівництва розпочалися і тривають в деяких містах. Для нашого міста це вкрай потрібно. Це надзвичайно надихне всі команди та спортивну інфраструктуру до руху в напрямку збільшення кількості вболівальників на трибунах під час матчів. А це неабияк покращить привабливість міста, як спортивного, так і туристично-концертного центру регіону. Я думаю, якщо це розділятиме керівництво міста та області, і працюватиме в цьому напрямку, то це реально в будь-яких умовах. Тим паче, що міська влада вже зробила потрібні кроки. Розраховуємо на краще.
- Очевидно, що в таких умовах загадувати щось дуже важко. Ситуація у світі дуже напружена. Проте, чи не головне питання, яке тривожить вболівальників: Старий Луцьк продовжить існувати на баскетбольній мапі України чи все ж про це однозначно не можна стверджувати?
- Як би важко не складалася ситуація, припиняти свою діяльність не хотілося б. Тим паче, є відчуття, що ми рухаємося в потрібному руслі. Керівництво клубу в особі президента клубу та тренерський колектив постійно працював, працює і працюватиме в цьому напрямку.
