Виконуючий обов’язки головного тренера чоловічої збірної України U-16 Андрій Харчинський підбив підсумки виступу своїх підопічних на першому етапі юнацької євроліги. У Литві «жовто-сині» хлопці провели п’ять поєдинків, два виграли, у трьох поступилися. Але найголовніше - збірна Харчинського грала у Клайпеді по науці!
- Цей ігровий відрізок, п’ять матчів протягом трьох днів, показав – уся команда без виключення заряджена на результат. Знаєте, коли формуєш команду з великої кількості претендентів – зібрати команду, де люди мають мотивацію перемогти – це дуже важливий чинник. Бажання вигравати у кожній грі, а не шукати собі виправдань – це було помітно. Після поразок усі сильно переживали, усі ігри грали очко в очко – статистика цьому свідчення. Якщо уважно переглянути статистику – усі команди старші за нас на рік-півтора. Ми змушували їх помилятися у грі з нами. Усім командам нав’язували свою гру. Жоден з суперників не примушував нас робити помилки. Усі ці помилки були свої, які мають місце і у нашому чемпіонаті. Дитячі помилки – де ти маєш не робити кидок, а віддати м’яча, маєш зробити паузу, а замість цього пішов у прохід, коли треба було віддати передачу тощо. Я називаю їх невимушеними помилками, є момент, скажімо, де треба віддати пас, піти у відрив, закинути два очка, а ми робимо удар на місці, у нас забирають, закидають легкі два очки, але нам. Але – один красивий момент – виглядала команда монолітом. П’ять ігор відіграти в одному стилі – це 32 хвилини пресингу. До того ж хочу віддати належне і принагідно подякувати куратору юнацьких збірних Андрію Подковирову. Він приїхав до нас на збори,де ми провели тести з фізпідготовки. Це вже нововведення Федерації баскетболу України, яка придбала обладнання Polar. І наша збірна в якості експеримента увесь тур Євроліги відбігала у Polar. Провели чотири тренувальних дні перед від’їздом і вирушили на тур. Усі звернули увагу – у першій грі було багато замін, жоден гравець не перебував на паркеті довше за критичну відмітку на Polar. Тобто пульс 200, відразу заміна, пауза, відпочинок, відновився – пішов на майданчик знову. У нас після гри деякі хлопці не второпали, що грали – настільки своєчасним був момент замін, тільки втомився – на лаву. Навіть литовці нам позаздрили. Бо не очікували цього. Ну, одна людина може бігати, а тут уся команда, і повністю уся гра відбувається під контролем. Якщо ще провести усі збори під таким контролем – це вихід на новий рівень. Ми усе переймаємося – зніму з гри лідера чи двох лідерів і це позначиться на грі. Але є момент, коли він на тлі втоми перебуває на паркеті, від нього може бути користі ще менше, ніж від людини, готової вийти у даний момент і зіграти на максимальних швидкостях. Тож завдяки Федерації басектболу України ми змогли відчути плече науки. Мені пощастило, бо у тренерському штабі на цьому турі був Микола Безмилов. Тобто я працював з науковою бригадою, а не просто так – сам захотів скористатися Polar.
- Яким був рівень команд-суперниць?
- Усі суперники були сильними і старшими за нас на рік-півтора. Білоруси беруть участь у турнірі поза конкурсом, у них взагалі 6 гравців 2001 р.н. І десь це позначалося на наших діях. Але повторюся – 32 хвилини пресингу проти старших. Так, мазали штрафні, не закидали свої атаки, але це речі, які досить швидко можна виправити - додати обсяг кидків, а після цього туру євро ліги ти розумієш, що тобі треба робити. Це простіше зробити, ніж поміняти систему нападу, захисту, не маючи контролю над дітьми до наступного туру Євроліги (відбудеться у січні – ред.).
- У збірній є гравці, навколо яких можна будувати кістяк тієї збірної, що гратиме влітку на чемпіонаті Європи, чи усе ще може мінятися?
- Не може, а буде мінятися. Мені ще треба дивитися гравців у критичних для них умовах, коли максимальне навантаження, суперник старший і тобі треба показати результат. Вони усі лідери у своїх командах, усі хочуть підтвердити це на Євролізі. Моє завдання – щоб на Євролізі ми не демонстрували одне одному лідерські якості – треба зробити команду насамперед. Я і на зборах хлопцям говорив – треба зробити колектив, колектив, який працюватиме, як годинник. Якщо у нас вийде зробити це разом, я буду радий. Тоді буде менше проблем у боротьбі з конкурентними командами. Бажання перемагати – це дуже добре, якщо воно буде підкріплене збалансованою підготовкою, буде ще краще. А підготовка – це тренування, ігри , думаю, від гри до гри команда додаватиме. Бо зараз трохи є тиск з боку тренерського штабу на хлопців. Я не дав зробити великого обсягу кидків лідерам. Але на Євролізі у нас зараз 20 гравців у заявці з можливістю додати ще 5 – лідери усі, і ніхто з них не обмежений у якихось діях. Дуже сильно я реагую на невірні рішення. Є момент у 15 років, коли вже треба привчити себе приймати правильні рішення, бо, скажімо, замість передачі зробив удар в підлогу, пропустив момент, пройшла фаза атаки і ти потім це усвідомлюєш, а момент вже втрачено. Тож певний тренерський тиск може сковував їх в іграх, бо десь у п’ятій грі був певний відрізок гри, якої я від них очікую – і це виглядало дуже добре. Литовці помітили, а від них подібні зізнання приємно чути. Кажуть, що ми команда з характером, хоча візуально ми не справили на них враження, їх можна зрозуміти – вони законодавці баскетбольної моди у наближеному до нас регіоні. Але після перших ігор думка про збірну України змінилася. Навіть судді помітили, що ми – команда з характером і звернули увагу, що проведений дуже великий обсяг підготовчої роботи. Ну, щоб грати 40 хвилин пресингу, треба провести цю роботу. Відтак, ось ці два роки підготовки – не думаю, що вони пройшли марно. Влітку був закладений фундамент, у дітей є розуміння того, що ми робимо. Приємно працювати, коли відчутно роботу тренерів на місцях, вона приносить свої плоди. Коли зустрічаються люди з різних команд і за дуже короткий проміжок часу з’являється колектив – це не тільки моя заслуга, це заслуга тих людей, які працюють з гравцями на місцях.
- Усіх здібних хлопців охопили, чи може хтось випав з поля зору? Є у цієї команди кадровий резерв?
- Резерв є, без нього було б складніше. Бо ти зупиняєшся на тому, що маєш, намагаєшся щось побудувати під те, що є, а треба все одно дивитися ширше. Навіть ті люди, які не потрапили на сьогоднішній день до списку кандидатів, яких два роки передивлялися, я не здивуюся, якщо за рік-два деякі з них будут грати краще ніж ті,які зараз в збірній сильніші. Так, наприклад один гравець виявився пізним. У той момент, коли за ним спостерігали на ВЮБЛ, не кидався він в очі ані діями, ані статистикою. І раптом – людина з’явилася у Вищій лізі. Але ж він увесь цей час десь тренувався? Можу чимало прикладів навести з людей, які зараз у національній збірній грають. Є люди, які не пройшли усі відрізки юнацьких збірних, вони є. І не тому, що не помітили, а просто на той момент були не готові до цього. Тому ніколи не треба зупинятися, треба продовжувати тренуватися, а все одно шанс розкритися буде.Зараз тренер при формуванні складу збірної на кожен тур Євроліги (EYBL) і згодом на чемпіонат Європи повинен аргументовано довести, що ті гравці, яких він хоче взяти в збірну команду України зараз дійсно кращі.І комісія збірних команд України стверджує цей склад.Не має тренер зациклюватися на своєму Я. Ось я так бачу. Так, його бачення враховують, за ним залишається право вибору, але дуже багато дискусій йде по кожній дитині. Нікого ніде не пропускають. Батьки і їхні діти мають усвідомити, що великий механізм запущений, щоб у збірній були найкращі гравці, найкращі на даний момент і які підходять під запропоновану систему підготовки, а мета її – дати результат на чемпіонаті Європи.
