Рік Півня є знаковим у біографії національної жіночої збірної України. У 1995-му дівчата здобули титул Чемпіонок Європи. І ось прийшов черговий Рік Півня, більше того, як і у 95-му фінальна стадія ЄвроБаскету пройде у Чехії! Головний тренер національної жіночої збірної України Володимир Холопов вбачає у цьому добрий знак. Але не більше.
- Я впевнений, що можна сподіватися на найкраще, ставити максимальні завдання. Те, що мають місце співпадіння про Рік Півня, про місце проведення ЄвроБаскету – нехай це буде гарним знаком для нас. А за яких умов ми можемо досягнути високих результатів? Тільки за однієї умови – якщо команда гратиме, як команда - з серцем, з душею, убиватиметься у кожній грі, якщо ми гратимемо на тому ж рівні, як у матчі зі збірною Сербії у Сербії. Це той рівень гри, який дозволить нам поборотися за високі місця.
- Став відомий графік контрольних турнірів перед Чемпіонатом Європи. Чи достатньо восьми матчів, аби безпомилково визначитися зі складом?
- Безумовно, цієї кількості буде достатньо. Гратимемо із сильними суперниками, думаю, у нас буде час між турнірами, щоб попрацювати над помилками, щось виправити, змінити, відпрацювати щось нове. Ми створили план підготовки і будемо його дотримуватися.
- Чи всі збірниці, які перебувають у вас на олівці, отримують достатньо ігрової практики у своїх клубах. Чи важливо це для того, щоб гравець перебував в ігровому тонусі?
- Мені, як тренеру збірної, безумовно хотілося б, щоб усі гравці отримували достатньо ігрової практики, були лідерами у своїх командах. Але роль гравця на майданчику визначає тренер клубу. Якщо, скажімо, гравець виступає у сильному чемпіонаті, тренується із сильними гравцями, але отримує не стільки часу, як того мені б хотілося, це все одно краще, ніж грати на більш низькому рівні, але 20 чи 30 хвилин. Коли ти тренуєшся з гравцями формату Євроліги, безумовно це краще, ніж ти ходиш по головах у чемпіонаті з набагато менш сильним складом учасників. Для підтримки тонусу і форми потрібно більше часу проводити на майданчику – це абсолютно однозначно.
- Є чимало прикладів в історії, коли збірна України з легкістю, на одному диханні долала бар’єр групового турніру, але у фінальній стадії пригальмомувала. Зокрема, про це згадувала олімпійська чемпіонка, чемпіонка Європи Марина Ткаченко. Ви аналізували ситуації, чому так виходило, чи озиратися в історію не можна?
- На мій погляд, не можна порівнювати одну команду з іншою, не можна порівнювати одних гравців з іншими, не можна порівнювати підхід, який був раніше, з тим, що є зараз. Це абсолютно різні ситуації. Зараз Федерація Баскетболу України і особисто її Президент Михайло Бродський роблять усе для того, щоб команда не мала жодних проблем у підготовці. Щоб дівчата мали додаткову матеріальну мотивацію успішно виступити на Чемпіонаті Європи. Отже, ситуації порівнювати не можна і мені не хотілося б озиратися на те, що було раніше. Тоді і безкоштовно могли грати. Так, сьогодні теж наші гравці є патріотами своєї країни. Але, я впевнений, бонуси від Федерації і Міністерства Спорту посилять їхнє бажання здобувати перемоги. А те, що наш вихід виглядає легким, або, як ви кажете, на одному диханні, ну, напевно, я, як тренер, можу судити, наскільки легким виявився цей вихід на Євробаскет. Добре сидіти збоку і говорити що вихід був легким, набагато складніше було пережити це, перебуваючи біля майданчика, разом зі своїми гравцями. Ми ж і програвали по ходу матчів, і мали заруби у Німеччині, Так, зовнішньо здається, що ми пройшли легко.
- Так це ж і є головна ознака майстерності – приховати титанічні зусилля, створити у вболівальників враження легкості у грі.
- Можливо, воно так і має бути. Але якби людина перебувала поруч зі мною під час відбірних матчів, вона б точно не думала, що перемоги здобуваються легко.
- Головний тренер чемпіонок України одеського Інтерхім-СДЮСШОР Ірина Щипакіна зазначала, що збірна сьогодні достигла, дівчата розквітли у баскетбольному плані, з такою командою сам Бог велів вирішувати будь-які завдання.
- Можу сказати одне – гравці збірної мають досвід гри у матчах високого рівня, вони відчули смак перемоги, психологічно вони готові вигравати. Нам, тренерам, є що їм запропонувати у плані тактики, тактики захисту, нападу, усього того що може нам допомогти показати високі результати на ЄвроБаскеті. Зрозуміло, що наша команда сьогодні – це не команда недосвічених дівчат і не команда для побиття. У нас є можливості боротися і давати результат.
- І вам є, на кого спиратися.
- Кістяк збірної зформовано, ключові гравці, що забезпечують результат, відомі. А ще мають шанс пробитися і ті, хто до цього не потрапляв до складу збірної. Ми будемо задіювати усі ресурси, усіх гравців, яких я не залучав у відбірному циклі, але я бачу їхній потенціал, що вони можуть зміцнити нашу команду. Велике значення матиме увесь список Топ-12. Бо чемпіонат Європи – турнір не швидкоплинний, він тривалий. Тому треба мати 12 повноцінних гравців, здатних вийти і посилити гру.
- Новий американський президент Дональд Трамп вважає – тішитися перемогами можуть тільки невдахи, переможці у момент тріумфу мають ставити нові цілі і йти до них. Ви згодні?
- Дональд Трамп має рацію, недарма він став Президентом США. Вважаю його слова золотими.
- На груповому етапі ви граєте зі збірними Чехії, Іспанії, Угорщини. За регламентом боротьбу на чемпіонаті можуть продовжити не лише переможці груп, але і володарі других і навіть третіх місць. Ви прораховуватиме усі варіанти?
- Я в усіх своїх інтерв’ю говорив, буду послідовним і зараз – я не ставлю глобальних завдань. Я ставлю завдання локальні – а це виграш кожного конкретного матчу. Якщо ти виграватимеш найближчий матч, це дасть тобі можливість або вийти напряму, або з другого місця, але ти усе зробиш для того, щоб вийти. Ніхто не знає, як складатиметься гра з Чехією чи наступна після неї з Іспанією. Безумовно, ми використовуватимемо якісь тактичні заготовки. Якщо, наприклад, щось не задасться у грі з іспанками, наприклад, і нам треба буде зберегти сили або ж основних гравців. Але до 16 червня (на цю дату призначений перший матч Чемпіонату Європи Чехія – Україна – ред.) ще є час. Не бачу сенсу зазирати у майбутнє настільки глибоко. Але наголошую, ми ставитимемо завдання перемагати у кожній грі.
- Не боїтеся, що гравці випадуть з баскетбольного ритму під час новорічно-різдв’яних свят?
- Справа у тому, що гравці збірної, а переважна більшість з них грають за кордоном, отримують вікно на католицьке Різдво і зараз вони вже стали до роботи. Думаю, цей чинник жодним чином не позначиться на травневих зборах команди.
- Ви зазначали, що зібрати команду з усіма тими, кого хочете бачити у складі, у жіночому баскетболі важче, ніж у чоловічому. Чому?
- Сьогодні ще передчасно щось коментувати з цього приводу. До завершення чемпіонатів, де виступають гравці збірної, ще є час. Хтось завершує у травні, хтось у квітні. Ніхто не знає, умовно кажучи, що буде завтра, а ми маємо гадати, що буде за три місяці. Це не знає ніхто, у тому числі і я. Але я знаю, що робитиму усе можливе, щоб будь-якими шляхами залучити усіх найсильніших до складу збірної. Щоб дівчата хотіли їхати у збірну, хотіли давати результат, хотіли вигравати і становитися чемпіонками.
- Щоб Ви побажали у рік Півня, все одно паралелі з 1995-м роком хмаринкою висітимуть над вами, собі і дівчатам?
- Так, цей рік є визначальним і для мене, як для тренера, так і для усіх гравців. Якщо ми досягнемо високих результатів на Чемпіонаті Європи, кожний з нас, тренерів і гравців, можуть змінити своє життя у кращий бік. Можуть бути більш затребуваними, більш високооплачуваними. Життя може реально змінитися, може стати усе набагато краще, а може бути усе навпаки. Хочу побажати і гравцям, і тренерам, своїм колегам: у першу чергу здоров’я. Гравцям – відсутності травм, щоб вони закінчили чемпіонати країн, де вони виступають, на високих місцях. Тоді дівчата неодмінно перебуватимуть у піднесеному настрої. Нехай усі наші дівчата будуть чемпіонками своїх країн, де вони грають. Тоді буде гарний психологічний настрій на те, щоб зібратися і продовжити переможну ходу на чемпіонаті Європи у Чехії.
