Головний тренер національної жіночої збірної України Володимир Холопов ділиться своїми враженнями від навчально-тренувальних зборів юніорської жіночої збірної U-18. Команда Елеонори Чек вирушила на матчеві зустрічі зі збірною Болгарії, а Володимир Холопов, який на правах головного тренера національної команди відповідає за піраміду жіночих збірних, розставив акценти - над чим дівчатам ще треба працювати.
- На запрошення тренерів команди U-18 я відвідав збори. Протягом тижня брав участь у тренувальному процесі, у тренерських зборах. Елеонора Чек і Вячеслав Ковалевський є тренерами цієї збірної. Відверто кажучи, мене не зовсім влаштовує рівень підготовки гравців, які прибувають до тренувального табору збірної. Фізичні і технічні кондиції дівчат мають бути вищими. Вони отримували індивідуальні плани підготовки і мали їх дотримуватися. Якщо говорити про професійний спорт, то вже з цього віку гравці мають усвідомлювати, що можливо цього мало, треба працювати ще, ще, і ще, щоб приїздити у збірну більш підготовленими. Нажаль, поки що у спортивному плані їхній рівень залишає бажати кращого. Але час ще є і є досвічені тренери, які можуть допомогти це виправити. Роботи дуже багато. Пробілів з техніки і тактики дуже багато. Плюс фізичні кондиції треба підтягувати. Для тренерів я бачу великий обсяг роботи.
- А чому має дивувати їхня посередня підготовка, враховуючи невисокий рівень Жіночої ліги в Україні? Чи це дівчата не з чемпіонату України приїздять?
- Ні, люди приїздять з чемпіонату України. Але я хочу підкреслити – чемпіонат може бути не найвищого рівня, але якщо ми хочемо чогось досягати у Європі, кожний гравець має для себе усвідомити, що має працювати набагато більше. Тут не можна орієнтуватися на чемпіонат України. Не треба думати, що якщо тобі вистачає вмінь у чемпіонаті України, їх вистачить і у Європі. Треба працювати у п’ять разів більше і гідно представляти Україну на європейській арені. Гравці з раннього віку мають розуміти, що їм треба більше працювати незалежно від рівня чемпіонату. Так, їм важко, бо можливо нема конкуренції. Хоча, якщо говорити про 18-тирічних, вони у чемпіонаті мають нагоду грати проти більш старших за віком гравців. Вони мають до них тягнутися, прагнути бути сильнішими. Цей момент мене трохи зачепив, бо у цьому віці гравці мають прогресувати, як ніколи. 18 років – той вік, коли гравець може вистрілити і стати гравцем високого класу, але для цього треба працювати.
- Для цього можна і індивідуальні співбесіди проводити з гравцями, щоб створювати їм мотивацію?
- Індивідуально можна спілкуватися з гравцем скільки завгодно, але поки гравець для себе не вирішить, що це потрібно насамперед йому, не тільки тренеру національної чи молодіжної збірної. Це потрібно гравцю, щоб стати майстром високого класу і врешті решт меркантильно заробляти великі гроші, мати гарний контракт. Це має бути всередині кожного гравця. Сам гравець має до цього прийти. І щораніше він до цього прийде, тим краще. Я впевнений, тренери кажуть дівчатам те саме: працюйте, старайтеся. Ніхто не каже з тренерів, мовляв можете сісти на диван, нічого не робити і ви заграєте. Ніколи такого не буде.
- Ви кажете, час у тренерів покращити гру збірної є?
- Час є, але його не так багато. Я не знаю, наскільки вдасться підготуватися, але сподіваюся, у них усе вийде. І думаю, що я заїду ще до них на збори і допомагатиму, чим можливо. Теоретично, тактично. Бо ж коли колеги мене запрошували, мені було не складно. Мені приємно, що вони відкриті до спілкування.
- І спільними зусиллями ви досягнете мети.
- Дорогу здолає той, хто йде. Є ряд гравців, які на мій погляд є безумовно перспективними і вже сьогодні можуть показувати успішний результат. Гравці з характером, по-спортивному злі, маю на увазі Кристину Карп, Аліну Лах, Оксану Фастову, можуть задавати тон виступам команди.
- А решта тягнутимуться.
- Так, але хотілося б, щоб таких гравців було 12. А краще 15, щоб потім ще була конкуренція за потрапляння до 12-ки.
