Капітана одеського ІнтерХіма Юлію Мусієнко визнано найкращим захисником сезону в жіночій Суперлізі. Сталося це незадовго до 23-го дня народження Юлії.
Про останній сезон та час на карантині вона розповіла в інтерв’ю Odesa online.
- Юліє, вітаємо з днем народження, а також - з тим, що тебе визнано найкращим захисником Суперліги сезону-2019/20. Як дізналася про те, що саме тобі віддали цю нагороду тренери команд Суперліги і Федерація баскетболу України?
- Про це мені сказала баскетболістка нашої команди, моя подруга Ліза Мітіна. Точніше, не сказала, а скинула новина з сайту Федерації баскетболу України.
- Якими були твої емоції в цей момент? Чекала, що тебе визнають найкращим захисником Суперліги?
- Не приховую, я була дуже щаслива, адже я дуже хотіла отримати цю нагороду. З огляду на те, що наша команда не потрапила до трійки найсильніших, думала, що цього разу не вийде. Але, на щастя, тренери київського Динамо і Рівного, а також організатори чемпіонату України віддали свої голоси за мене. Це дуже приємно, спасибі їм за довіру і підтримку. Сподіваюся, в наступному сезоні зіграю краще і зможу захистити свій титул.
- А якби голосувати довелося тобі, кого б назвала?
- Можливо, це трохи нескромно, але я вважаю себе досить непоганим захисником, однак у нас в Суперлізі багато інших хороших гравців, гідних звання кращого захисника.
- Якби тебе попросили скласти символічну п'ятірку Суперліги, кого б ти в неї «запросила»?
- Я вважаю, що в нашій лізі багато сильних гравців, які гідні потрапляння до символічної збірної за підсумками сезону. У кожній команді можна виділити по кілька найсильніших. Але п'ятірки явно буде мало! (Сміється) Тому я, мабуть, не буду зупинятися на конкретних прізвищах.
- Не хотілося про погане, але не можу не запитати: як капітан ІнтерХіма проводить карантин? Чим займаєшся? Що вдалося зробити з того, на що «вічно не вистачало часу»?
- До посилення карантину я регулярно бігала кроси, тренувалася на вулиці, щоб залишатися в гарних кондиціях, незважаючи на дострокове завершення чемпіонату України. Зараз доводиться працювати над собою в домашніх умовах. А з приводу того, що дуже хотілося зробити раніше, але ніяк не доходили руки - я ніяк не могла змусити себе вчити англійську, а зараз поступово почала рухатися вперед в цьому напрямку.
