Цього тижня матчами Вінниці та Будівельника стартує новий сезон жіночої Суперліги. Напередодні перших матчів регулярного чемпіонату прес-служба Будівельника поспілкувалася з головним тренером Віталієм Чернієм.
— Наскільки ви задоволені тим, як пройшла підготовка до чемпіонату, чи вдалося виконати все заплановане?
— Ми всі вже зачекалися, коли почнуться офіційні ігри. І команда, і тренерський штаб, і керівництво чекають цього моменту. Наскільки задоволені підготовкою? Я задоволений тим, як під керівництвом Романа Романовича Вірасюка пройшла підготовка в той момент, коли я був відсутній. І все заплановане, що ми хотіли, в принципі, ми зробили.
Я дуже-дуже задоволений тим, в якому стані я отримав команду, коли повернувся зі збірної 3х3. І фізичні кондиції, і моральний стан — все було на високому рівні. І дякую, що і керівництво підтримало Романа Вірасюка, допомагали йому, і дівчата поставилися до цього моменту якісно і з позитивом. І та атмосфера в команді, та хімія, яка є, мене радує, і я задоволений цим.
Чи вдалося виконати все заплановане? Як завжди, все, що хочеш зробити, ти робиш. Хочеться більше часу на підготовку, хочеться більше чогось доробити, відпрацювати. Бракує часу. Тому, скажемо так, що я задоволений, як пройшла підготовка. Дуже не вистачає часу, щоб повністю відшліфувати те, що задумували.

— Наскільки команда вже готова до офіційних матчів? Чого, на вашу думку, ще бракує, щоб вийти на оптимальний рівень?
— Трошки наперед мабуть забіжу, офіційні ігри відрізняються від контрольних ігор. Це вже інша сторона гри. Вже права на помилку немає, і офіційні ігри дають відповідь, у якому фізичному і моральному стані команда.
Але маючи великі перерви між іграми чемпіонату, можемо щось допрацювати. Наше завдання — використовувати кожний момент, кожне тренування, кожну гру для досягнення найкращих результатів і вдосконалення техніко-тактичних можливостей як команди, так і гравців. Перші ігри покажуть, що ми тільки впрацьовуємось у свій стан, скажемо так. Але буду вимагати від кожного гравця і від команди в цілому максимальної віддачі в кожній грі.
— Будівельних зберіг кістяк команди. Наскільки це полегшує підготовку до нового сезону? Чи можна сказати, що завдяки цьому команда вже має певну перевагу в зіграності?
— Будь-яка команда, коли вона не перший рік грає разом, має перевагу над тими, хто тільки зібрався. Однак команда будується не за один сезон, і якщо ти маєш можливість зібрати кваліфікованих гравців, і вони будуть грати не один рік — це буде дуже добре.
І наші гравчині перший сезон провели дуже яскраво і показують, що у них є потенціал, і я знаю про це. Але щоб цей механізм, ця команда грала на дуже високому рівні і щоб вони показали якісний баскетбол, потрібен час, терпіння і дуже багато роботи від тренерського штабу і від кожної гравчині. Ми будемо на кожному тренуванні, в кожній грі вижимати максимум від кожної.
Тим паче, якщо ми говоримо про кістяк команди, так, в більшій частині він залишився той же. І відсутня тільки Крістіна Філевич. Але я сподіваюся, що колись вона знову вийде в формі Будівельника, і ми будемо ще насолоджуватися її грою і грою команди з нею в складі.
Тому відсутність одного гравця, але гравця дуже важливого для командної гри, для командного результату, впливає на гру і на наш потенціал. Але сподіваюся, що наші дівчата займуть цю позицію, яка зараз, скажемо так, поки що відсутня, і відкриються з найкращої сторони інші гравці.
Зіграність буде ще відшліфовуватися. І ще раз нагадаю, що це буде робота не на один рік, але дуже добре, що ми цей склад зберегли.
— Що для вас буде найважливішим у перших іграх у Вінниці?
— Який би склад не був і наскільки він не був би зіграний і досконалий, завжди перші ігри буде відчуватись хвилювання. Потрібно відійти від цього, грати те, що ми напрацьовували і те, що ми можемо. І я сподіваюся, що нам це вдасться. Будуть деякі шереховатості, проблеми, але це проблеми, які вирішуються. Не може зразу команда грати в якісний баскетбол. Можливо, епізодами буде і яскраво для вболівальників і цікаво, але кожен спеціаліст може сказати, що тут погано, тут погано. Нам просто потрібно робити те, що ми вміємо і те, до чого готувалися.











