Старт сезону для жіночого Київ-Баскета відкладається: перший матч команди проти Франківська-Прикарпаття, який мав відбутися сьогодні, перенесено.
Перед початком нового чемпіонату головний тренер столичної команди Володимир Холопов розповів про комплектацію складу, роботу над командною взаємодією, розвиток молодих баскетболісток та завдання на сезон.
— Наскільки ви задоволені комплектацією Київ-Баскета на новий сезон? Команда суттєво оновилася, до неї прийшло багато нових гравчинь.
— Якщо оцінювати у відсотках, то я задоволений на 90%. Як і будь-який тренер, ніколи не скажеш, що задоволений на всі 100%. Але з огляду на ситуацію, яка сьогодні є в Україні, та наші можливості я вважаю, що ми зібрали хороший склад. Це гравчині, які здатні давати результат, боротися за титули й досягати успіху.
— Наскільки вже вдалося сформувати командну хімію? Як дівчата сприймають вашу роботу та ігрові вимоги?
— Команда не будується за місяць чи два. За нормальних умов, коли є регулярний ігровий ритм, ближче до Нового року вже починає вимальовуватися цілісна картина гри, її малюнок і те, що називають командною хімією.
На жаль, у нас було небагато контрольних матчів. Ми двічі зіграли з Будівельником, а також провели гру з молодіжною командою Київ-Баскета, яка виступає у Вищій лізі. Тому наразі складно об'єктивно оцінити, наскільки нам вдалося налагодити взаємодію.
Ми непросто формували команду. До того ж товариські матчі ніколи не можуть на 100% показати, що в тебе все добре. Контрольні ігри — це одне, офіційні — зовсім інше.
Передусім важлива психологія переможців, уміння вигравати. На це потрібен певний час. А головне зараз — нарешті розпочати чемпіонат і грати.
— У Київ-Баскета молодий склад. Наскільки великий потенціал ви бачите в цих гравчинях?
— Абсолютно впевнений у потенціалі команди. Вона справді молода. Більшість гравчинь ще мають великий простір для розвитку.
Я вважаю, що цей склад потрібно всіма силами намагатися зберегти на кілька сезонів. Я переконаний, що ці баскетболістки здатні прогресувати, зростати й давати результат упродовж наступних років.
— Як вам вдається поєднувати розвиток молодих гравчинь з побудовою команди, яка має показувати результат уже зараз?
— У хорошій команді Суперліги тренер має передусім навчати гравчинь думати на майданчику, формувати ігровий малюнок, розвивати їхні баскетбольні знання. Йдеться не лише про технічні навички чи індивідуальну майстерність.
У нашій команді ми намагаємося поєднувати індивідуальну роботу, щоб кожна гравчиня вдосконалювалася, з командною підготовкою. Сказати, що це легко, не можу. Індивідуальна робота потребує багато часу, якого не завжди вистачає. Але за нинішнього розкладу тренувань ми маємо можливість працювати в обох напрямках.
— Які очікування від нового сезону? Які завдання ставите перед командою?
— Наші завдання визначені, і вони найвищі. І в мене, і в гравчинь є бажання довести всім, що ми здатні не просто брати участь у змаганнях, попри молодість команди, а й показувати результат.
Ми для цього працюємо, тренуємося, граємо. Хочемо дарувати видовищний баскетбол уболівальникам навіть у цей непростий час і прагнемо досягти найкращих результатів. Принаймні точно будемо боротися за медалі.
— Як оцінюєте конкурентів у жіночій Суперлізі? Будівельник зберіг склад, Франківськ-Прикарпаття зазнав певних змін, але здобує досвід гри закордоном, Вінниця-Медуніверситет також посилилася.
— Будівельник зберіг склад, з яким виступав минулого сезону, і це важлива перевага. Франківськ-Прикарпаття втратив кількох гравчинь, але команда грає в єврокубках, набуває досвіду, тож це також має значення.
Вінниця — стабільна команда, яка до того ж посилилася кількома баскетболістками з Дніпра.
Що стосується нас, то фактично щороку ми формуємо команду майже з нуля. Це дуже непросто. Минулого року в нас забрали гравчинь, цього сезону склалося так, що деякі баскетболістки, навпаки, перейшли до нас. Маємо ту ситуацію, яка є, і повинні працювати в цих умовах: розвивати гравчинь та намагатися зберегти команду.
Я вдячний Федерації баскетболу України та президенту клубу за те, що ми взагалі маємо можливість тренуватися, грати й розвиватися.
— Перший матч проти Франківська-Прикарпаття перенесли. Наскільки прикро, що команда не змогла розпочати сезон за планом?
— Безумовно, я засмутився, і гравчині також засмутилися. Усі чекають на початок чемпіонату. Грати цікаво, особливо проти сильних суперників, яким для нас є і залишається Франківськ-Прикарпаття.
Ми не можемо вплинути на цю ситуацію. Очевидно, що за інших умов такого не мало б статися. Але маємо те, що маємо, і повинні рухатися далі.
