Першість Старого Світу проходила у Хорватії з 16 по 24 червня. Україна була представлена на ній 10-ма командами. У найповажнішій віковій категорії 70+ окрім збірної України змагалися збірні Литви та Росії.
У складі збірної України 70+, яка здобула титул, за рахунок позабюджетних коштів виступили представники десяти міст міст України. Чемпіонами Європи стали 14 гравців, один граючий тренер і один тренер. Це кияни Олексій Вєдєнєєв, Володимир Мартинов, Валерій Заретцький, Володимир Карпухін (гравець і тренер), дніпрянин Семен Василенко, Юрій Чоков з Херсону, Микола Бичков і Костянтин Попучієв з Кривого Рогу, Володимир Шопін з Харкова, Віталій Красносельський з Запоріжжя, Анатолій Тесля з Білої Церкви, миколаєвці Яків Култугін, Микола Дробицько, Борис Гоцуляк, Едуард Микиньов з Кропивницького, тренер Володимир Малишев зі станиці Луганської.
Голова Асоціації ветеранів баскетболу України і за сумісництвом головний тренер і гравець збірної 70+ Володимир Карпухін а також чи не найзірковіший виконавець чемпіонської команди Володимир Мартинов, за плечима якого 17 сезонів у складі Будвельника у 60-х, 70-х і 80-х роках ХХ століття, прокоментували цей успіх.
Володимир Мартинов: - Особливих проблем не було, але якщо грає команда, треба дати можливість проявити себе усім. У Росії виграли +4, друга гра була зі збірною Литви. Міцні хлопці – обіграли нас +7. Але з’явилася інформація, що у їхньому складі було два гравці, які не мали право грати. Ми подали протест, їм присудили технічну поразку. Друге коло ми зіграли значно краще. Литву обіграли з перевагою у 20 очок. У матчі з росіянами дали можливість пограти усім хлопцям, які приїхали на змагання. І також їх обіграли. Хочу сказати – є хлопці, які спроможні заробити гроші і оплатити поїздку на чемпіонат самотужки. А 80% гравців невзмозі цього зробити. Тому без людей, які нам допомагають, не було б нашої перемоги. Спонсор, який допоміг нам взяти участь у цих змаганнях – гравець стартової п’ятірки Віталій Красносельський.
Володимир Карпухін: - За правилами FIBA усі гравці, які народилися з 1 січня по 31 грудня, можуть брати участь у змаганнях данної вікової групи. І один гравець може бути на рік молодший. У нас такий гравець нажаль не зміг приїхати, і ми грали без нього. У складі команди у нас були гравці з 10 міст України. Це свідчить, що ця вікова група 70+ - досить численна. 10 міст – з одного боку це добре. А з іншого – в одній команді ми зустрічаємося раз на рік. І тому перші ігри є складними, поки люди не звикнуть до своїх позицій і партнерів. Але з кожною грою команда прогресувала і друге коло вже зіграли більш потужно. Нам допомогли виїхати на змагання Віталій Красносельський, він грав у складі збірної, і його друзі Юрій Яковенко і Олексій Бабурін. Ці люди були на змаганнях, підтримували нас як могли. Це фанати, які разом дружать вже більше 50-ти років, разом тренуються, і вони підтримали збірну України 70+. Цього року ми грали у Хорватії. А ось наступного року чемпіонат Європи відбудеться в Іспанії. Подолати кілька тисяч кілометрів наземним шляхом а потім вийти наступного дня на гру – дуже і дуже важко.
- Тому Ви шукаєте нових спонсорів?
- Так. Чемпіонат Європи наступного року відбудеться у червні, а у липні у Фінляндії – вже чемпіонат світу. Поєднати більшості гравців два змагання неможливо, а деяким і одне змагання профінансувати поза їхніми можливостями. Тому ми дуже вдячні нашим спонсорам, які усе зробили, щоб ми виїхали і гідно виступили на чемпіонаті Європи. Скажу відверто, важко було одночасно грати і керувати. З боку воно видніше. Але і на паркеті теж потрібен. То ж я незадоволений у деяких іграх своєю грою, але результат команди позитивний і тренер, як кажуть, на коні. Моїми помічниками на чемпіонаті були капітан команди Олексій Вєдєнєєв, Володя Мартинов і той самий Віталій Красносельський.
У нас у складі було 14 гравців, з яких на кожну гру можна було заявляти 12. Найкращим гравцем організатори визнали Семена Василенка. Але це стало можливим завдяки досвіду, майстерності і бажанню Володимира Мартинова. Без двох пальців травмованих, на нозі і руці Володимир Олександрович довів, що він чоловік! Він бореться у тому ж дусі, як і 50 років тому, коли грав у Будівельнику (1966 – 1983 роки – ред.)
- Якою буде підготовка до наступних міжнародних стартів?
- Наступні наші змагання відбудуться у Дніпрі. Це перший чемпіонат України серед команд цієї вікової групи. І на цьому чемпіонаті ми визначимо нашу участь на міжнародних змаганнях наступного року – чемпіонаті Європи в Іспанії і чемпіонаті світу у Фінляндії. Дізнаємося, чи зможуть наші спонсори допомогти нам знову. Треба визначитися до грудня. Щоб фінансові витрити вийшли мінімальними. Бо потім і проїзд і проживання будуть набагато дорожчими.
