Головний тренер жіночої збірної України U-18 Олександр Підлужняк прокоментував хід підготовки своїх дівчат до чемпіонату Європи, зокрема проаналізував результати контрольних матчів зі збірною Білорусі у Бресті (перемога 66:49 і поразка 36:56). Вранці 17 червня збірна прибула до Запоріжжя. Після важкої дороги головний тренер оголосив вихідний. Тренування розпочнуться з 18 червня і триватимуть до 27 червня. Потім за планом - турнір в Італії.
- Результатом першої гри задоволений, а другої навпаки – це зрозуміло. Те що ми побачили – нестабільність гравців, над цим треба працювати. Над атакуючими якостями, над тактикою. Відсоток влучань поки незадовільний. Роботи попереду багато. У першій грі виглядали добре. Щодо другої гри? Я їм сказав, що дам усім пограти, щоб переглянути. І ті, хто відіграв більше у першій грі думав, що цього разу сидітиме в запасі, недоналаштувалися. Мовляв, ми їх вчора обіграли і сьогодні теж обіграємо. Дівоча така недозрілість. А так у принципі все гаразд. На других зборах усі, хто потрібен, вже будуть тренуватися. Бо ж ми збиралися то 9, то 14, то 16, то 6 (через складання ЗНО – ред.).
- Скажімо, Мирослава Топчій у першій грі виявилася найрезультативнішою з 18-ма очками, у другій не зіграла, чому?
- Ми її планували на першу гру тільки. Лікар дозволив не більше 20-ти хвилин їй дати. Вона так і зіграла, навіть менше.
- 17 хвилин згідно протоколу.
- Так. У неї ж травма плеча. Так вийшло, що вона влучила майже все, що кинула і допомогла команді. А другу гру ми її вже берегли, навіть не випускали. Випустили Кучерьонок, яка не грала у першій грі. Вона теж травму заліковує, але дуже просилася зіграти, казала, що нормально себе почуває. Але було помітно, що людина не тренувалася на повну силу, ігрову практику трохи втратила, взаємопорозуміння з командою теж було не зовсім належне. А так за великим рахунком усі дівчата молодці, вважаю – нормально відіграли, Усіх ми переглянули, кого потрібно було переглянути. Ми усвідомлюємо, що на чемпіонат Європи поїдуть 12 гравців. Думаю, головне, щоб не було травм і непередбачуваних обставин. Ще приєднається до команди Вероніка Космач (після Європейських Ігор – ред.). А ми з Білоруссю будемо ще грати в Італії (28 – 30 червня). Ми їдемо на турнір, і виявилося, що Білорусь теж туди їде. А це ж команда з Дивізіону А. Окрім них ще будуть Італія і Литва. І ми гратимемо з трьома представниками Дивізіону А.
- На цьому тлі і перевірите, на що здатні ваші підопічні.
- Так, звісно. Я думаю, що Італія у повному порядку. Та й Литва, вона минулого року виграли Дивізіон Б. А Білорусь була другою. І вони двома командами підвищилися у класі.
- А самим зазіхнути на Дивізіон А?
- Я вам скажу так – я вперше очолюю юнацьку збірну. Але те, що я побачив – реально усе. А як воно буде – це ж швидкоплинний турнір. Те, що вчора зіграв, вже забув. Вже треба налаштовуватися на те, що буде завтра. Ось ми з Білоруссю зіграли, першу гру виграли. А друга? На її початку дуже багато не забили. З-під кільця, з середньої відстані, про кидки з периметра взагалі мовчу. І втрати – ну натворили чудес! Задні на веденні втрачали. Суддівство я не беру – то інше. Господаркам теж потрібно було щось показувати, це зрозуміло. Вдома ж грають, ще й перший матч програли.
- А Запоріжжі продовжите працювати над…?
- Будемо пробувати підвищити відсоток влучань, треба покращити командні взаємодії, працюватимемо над підбираннями, над тим, щоб менше втрат було. Щоб гравці дорожили м’ячем. Ну так же ж не можна- просто так його віддавати. Його важко забрати, а віддати легко. І у першій грі нам добре вдавався швидкий прорив, а у другій грі ми на початку зробили три швидких прорива, і не влучили, або ж віддали м’яча в руки суперницям. Закинь, і вже зовсім інша була б ситуація. Але, хай там як, а ми йдемо вперед. Дівчата всі стараються, усі молодці. Усі хочуть грати, я їх усіх прекрасно розумію. Але розумію і те, що 12-ти рівноцінних гравців у нас нема. Було б 12 рівноцінних, ми б тоді точно виграли усе (посміхається – ред.).
