Юніорська чоловіча збірна України U-18 стартує 24 липня на чемпіонаті Європи у Дивізіоні В, який проходитиме у хорватських Рієці та Опатії. На груповому етапі українська команда зіграє проти Польщі, Чехії, Португалії, Ісландії та Азербайджану.
Наразі команда завершує перший етап навчально-тренувального збору в латвійській Ризі, де проводить контрольні матчі та готується до офіційних стартів.
Після кількох днів тренувань пресслужба ФБУ поспілкувалася з головним тренером збірної України U-18 Олегом Шевченком.
— Уже майже тиждень збору позаду. Які ваші перші враження від команди? Чи підтвердилися очікування перед початком підготовки?
— Ми дуже раді, що практично всі хлопці, яких хотіли бачити, вже доїхали до збірної. Найближчими днями приїдуть ще кілька гравців, тому в цьому плані все відбувається так, як і було заплановано.
У нас передбачена ротація складу: двоє хлопців залишать збір, ще двоє приєднаються. Це було заплановано ще до початку підготовки.
Загалом хлопці працюють із максимальною самовіддачею. Усі приїхали у хорошому фізичному стані. Є гравці, від яких ми очікуємо ще більшого, бо знаємо їхній потенціал, але є й ті, хто приємно дивує вже зараз.
— Минулого року ви працювали зі збірною U-16, а тепер очолили команду U-18. Наскільки відрізняється робота з цією віковою категорією?
— Відмінності дуже великі. Тут уже зовсім інші вимоги. Баскетбол набагато контактніший, більше силової боротьби, більше тактики.
Змінюються й самі хлопці — вони фізично сильніші, вищі, швидше ухвалюють рішення. Це абсолютно інша команда, інший рівень баскетболу і, відповідно, інший стиль гри.
— Із минулорічної збірної U-16 до нинішнього складу U-18 увійшли лише кілька гравців. Чому так?
— Це інша вікова категорія, тому не можна просто перенести весь склад. Із минулої команди залишилися хлопці, які були лідерами того колективу.
Водночас ми уважно стежили за баскетболістами 2009 року народження, переглянули багато матчів, отримували інформацію про них протягом сезону. Саме тому запросили їх на збір.
І скажу чесно — саме ці молодші хлопці зараз приємно дивують. Вони дуже добре проявляють себе в роботі.
— У нинішньому складі багато гравців, які виступають у США, Канаді, Іспанії, Німеччині, Бельгії, Хорватії. Це перевага чи, навпаки, виклик для тренерського штабу?
— Це, мабуть, наше головне завдання. Усі приїхали з різних баскетбольних систем і навіть різних стилів гри.
Особливо це стосується хлопців зі США та Канади — вони грають у зовсім інший баскетбол. На тренуваннях добре видно, наскільки непросто їм перебудовуватися.
При цьому наше завдання — не ламати їхню гру, а інтегрувати їхні сильні якості в командний баскетбол. Хочеться зберегти їхні переваги й водночас зробити так, щоб вони працювали на команду.
Крім того, усі приїхали з різних чемпіонатів, різного рівня інтенсивності та фізичної готовності. Тому зараз намагаємося привести всіх до спільного знаменника.
— Над чим зараз працюєте найбільше?
— На цьому етапі дуже багато уваги приділяємо захисту.
Хлопці приїхали з різних команд, де використовують різні системи оборони. Навіть якщо вони схожі, все одно є різні нюанси та акценти. Нам потрібно зробити так, щоб усі однаково розуміли принципи захисту, за якими гратиме наша команда.
При цьому ми знову ж таки намагаємося знайти баланс — не зламати їхній звичний баскетбол, але й побудувати нашу систему.
— Команда вже провела контрольний матч проти Туреччини. Які висновки зробили після цієї гри?
— Це була дуже рання стадія підготовки. Торік у нас була схожа ситуація — також грали з Туреччиною на самому початку збору.
Ми чудово розуміли, що перебуваємо на різних етапах підготовки, тому не ставили собі за мету будь-який результат.
Насамперед ця гра була потрібна для того, щоб визначити ролі гравців у команді. Якщо були певні сумніви щодо позицій окремих баскетболістів, то саме цей матч допоміг побачити, де кожен може бути максимально корисним.
— Як зараз проходить процес взаємодії між тренерським штабом і гравцями?
— Усі хлопці повністю включені в роботу. Вони слухають, сприймають інформацію, хочуть працювати. З цим проблем немає.
Зараз триває процес взаємної адаптації. Ми знайомимося один з одним, тренерський штаб шукає підхід до кожного гравця. Для когось потрібно бути більш вимогливим, когось, навпаки, десь підтримати або розрядити ситуацію.
Хлопці вже розуміють відповідальність, адже багато хто вже проходив через чемпіонат Європи. Ми ж намагаємося допомогти їм підготуватися не лише фізично чи тактично, а й психологічно.
— Які ще контрольні матчі чекають на команду?
— Цього року в нас дуже хороша програма підготовки. Вже зіграли з Туреччиною, попереду два матчі зі збірною Ізраїлю, потім виїзна гра проти Естонії, а завершимо підготовку двома матчами зі збірною Грузії.
— На чемпіонаті Європи Україна зіграє в одній групі з Польщею, Чехією, Португалією, Ісландією та Азербайджаном. Що можете сказати про суперників?
— Зараз найбільше концентруємося на Чехії, адже це наш перший суперник. Уже маємо певну інформацію про цю команду, знаємо графік її контрольних матчів і домовилися отримати записи цих ігор, щоб максимально підготуватися.
Якщо говорити загалом, то, мабуть, нам дісталася одна з найскладніших груп турніру.
Польща вже багато років є однією з найсильніших команд Дивізіону В. Чехія теж регулярно виступає у Дивізіоні А або швидко повертається туди після одного сезону в Дивізіоні В.
Ісландія завжди небезпечна, хоча багато залежить від конкретного покоління. Португалія — дуже нестандартна команда, тому від неї теж можна очікувати будь-чого.
Азербайджан також має кількох дуже сильних гравців цього віку. Якщо вони приїдуть у повному складі, то легко не буде ні з ким.
— Якою хочете бачити свою команду на чемпіонаті Європи?
— Хочеться побачити злу, агресивну команду.
Хотілося б, щоб хлопці грали розкуто, не були затиснутими. Звичайно, ми прагнемо системного баскетболу, дисципліни й порядку в грі, але водночас хочеться, щоб команда отримувала задоволення від баскетболу.
Хочеться знайти баланс між захистом і нападом: агресивно захищатися, але при цьому легко й сміливо грати в атаці. Не мучитися в нападі, а в обороні бути максимально дисциплінованими.
