Лідерка Інтерхіма та гравчиня жіночої збірної України Єлизавета Мітіна розповіла сайту ФБУ про те, що відбувалося з нею в Португалії, оцінила шанси збірної на вихід у фінальну частину чемпіонату Європи-2021 та першу половину сезону для одеської команди в жіночій Суперлізі.
Читайте: ЄвроБаскет-2021: розклад вирішальних матчів відбору
- Ти полетіла разом з командою в Португалію і вже була готова їй допомогти у матчах з Бельгією та Фінляндією. Проте, тебе не допустили до ігор через проблеми з тестами на коронавірус. Розкажи, що там сталося і як ти сприйняла це?
- Я навіть не можу передати словами свій тодішній стан. Знаючи, що вже перехворіла Ковідом на старті сезону, я була впевненою та спокійною. Не могла собі уявити, що таке станеться. Нас перевіряли в Києві на коронавірус, все було добре, я за себе не хвилювалася.
Коли ми прилетіли до Португалії, то здавали тести там. Після цього, на наступний день, до мене підійшов наш менеджер Андрій Лєбєдєв і сказав, щоб я взяла паспорт і пішла з ним. Як виявилося, в мене незрозумілий результат, ніби позитивний, а ніби ні. Через це, мене перевірили другий раз і як я зрозуміла, ця спроба була позитивною. Андрій Лєбєдєв намагався їм довести, що я вже хворіла, я скидала їм всі довідки, але в ніяку. Потім, я здала третій тест на антитіла, після чого ще четвертий і вони вже виявилися негативними. Я зраділа, з формою на плечах була готовою їхати на тренування. Проте, через те, що вже розпочалася вся ця колотнеча, мене вирішили відсторонити.
Коли я дізналася, що не буду грати ні в першому, ні в другому матчах, у мене двічі була дуже сильна істерика. Мене заспокоювали, казали, що головне здоров’я. Але ж я була впевнена, що не хвора, тим паче перехворіла нещодавно. Це було найважчим, прийняти те, що я не буду грати. Мені навіть не можна було поїхати з командою на матчі. Тож, я одягнула форму у номері, сіла на диван і дивилася гру на екрані (сміється – прим.). Вже не так було б прикро, якби я дійсно була хворою.
Без баскету було важко. Я тренувалася в номері, а одного разу, вийшла на дах готелю і навіть пробігала на ньому крос. Коли ця думка прийшла мені у голову, я посміялася і подумала про себе - «ну що ти вже придумала?». Нам взагалі не можна було залишати номер, але я піднялася. А потім, коли пробігла, дивлюся на годинник, а я вже 4 кілометри накрутила. Там було два басейни і я вісімкою навколо них просто бігала. Коли запаморочилося в голові від нарізання кіл – зупинилася (сміється – прим.).
- Ти дивилася матчі з Бельгією та Фінляндією. Що можеш сказати про них?
- Важкі старти були. Та з Бельгією я до останнього вірила, що ми можемо перемогти. Протягом гри непогано діяли. Моральних сил додавало те, що в суперниць були відсутні лідерки. Ми розуміли, що це дуже хороший шанс виграти. Коли я дивилася поєдинок, я там за кожний момент кричала, вболівала і вірила до останнього.
З фінками непогано відіграли. Дуже задоволена була. Пам’ятаю, після гри до мене в номер постукалися Андрій Лєбєдєв та Олена Федченко. Вони були якимись засмученими після перемоги. Я запитала в них, що сталося, а вони відповіли, що просто морально дуже виснажилися. І дійсно, це дуже важливі матчі були для нас, і я уявляю, яке там було напруження на паркеті.
Потім до мене зайшли тренер з лікарем і вони вже посміхалися. Мені так хотілося їх обійняти, але я не могла, бо стою на своїй половині в номері, а вони в коридорі (сміється – прим.). Перемога є перемога. На жаль, з Бельгією не вийшло, хоча шанси були.
- В лютому ще два відбіркові поєдинки з Португалією та Фінляндією. Які шанси вийти у фінальну частину чемпіонату Європи-2021?
- Нам зараз дуже важливо вигравати з великою різницею в очках. Ми йдемо шостими серед команд, які посідають другу сходинку в групах, а потрібно бути в п’ятірці. Ми серйозно відстаємо, але будемо боротися.
- Цього разу вже сподіваєшся допомогти збірній?
- Я сподіваюся! Проте, коли я дізналася, що ми знову в Португалію летимо…(сміється – прим.). Так, в інше місто, але все одно. Минулого разу всі проблеми через уряд вирішувалися і якщо я полечу туди, то напевно, вже як свою приймуть (сміється – прим.).
- Як оціниш першу половину сезону для Інтерхіма?
- Важко. Від нас пішли дівчата, майже половина складу. Дуже багато втрат у цьому сезоні. В нас взагалі задача в клубі виховувати молодь. Тяжко без ігрової практики одразу втягнутися, грати на якомусь іншому рівні. Напевно, це позначається.
- Інтерхім розпочинав сезон матчами з Київ-Баскетом, Динамо та Прометеєм. Напевно, це також вплинуло на важкий старт?
- Так, адже програвати суперникам по 30-40 очок – це психологічно неприємно. В нас не найкращий стан був після цих ігор. Нам потрібно вигравати всі інші матчі. Я вважаю, що з усіма можна боротися та й з Динамо ми добре грали. Мені здається, що нам не вистачає ротації. Ми нібито нормально граємо, а під кінець, наприклад, в матчі з Рівним, де ми вели 20 очок, ми провалили четверту чверть. Так було і першій грі і в другій. Думаю, все ж у нас ротації не вистачає. Тренер старається всім давати ігровий час, але надійно грають не всі і якось так виходить.
- Що скажеш про свою гру?
- Так виходить, що найдосвідченіша гравчиня на задній лінії – це я, а я не вважаю себе дуже досвідченою. Тим паче, на позиції першого номера я граю вперше. Для мене це велике навантаження, адже я повинна закидати і я повинна створювати. Це важко, особливо, коли ти ще й під пресингом працюєш.
Можливо я вже звикла, але в мене є нестабільність. В одному матчі я наберу 2 очка, а в другому – 22. В мене є ці гойдалки поки що, але я думаю, це тому, що дійсно ще не звикла. Я аналізую помилки після ігор і якось справляюся. Для мене головна ціль, це досягнути певної стабільності. Нехай не 25-30 очок набирати, а 15, але регулярно. Плюс до всього робити іншу роботу: перехвати, передачі та інше. Для мене дуже важливо, щоб всі гравчині відчували гру, щоб ми всі відчували одна одну, бо поки що, в нас це не ідеально.
- Яка ціль в Інтерхіма на другу частину сезону?
- Ми завжди налаштовані на призові місця. Тренер нас налаштовує на це. На нас старт сезону позначився психологічно і після цього дуже важко вибиратися. Та зараз, після Нового року, повинно все бути набагато краще.
