Вже сьогодні, 11 березня, жіноча збірна України в Ризі, Латвія на майданчику Олімпійського центру зіграє надважливу гру кваліфікації проти збірної Чорногорії (початок — 19:00).
Перед матчем у розмові з OBOZ.UA одна з гравчинь національної команди Анжеліка Ляшко розповіла про принциповість майбутніх поєдинків з балканською командою та Болгарією, родзинку нинішньої збірної України
– Анжеліко, якщо сьогодні наша збірна виграє у Чорногорії, а Болгарія переможе Азербайджан, Україна достроково гарантує собі вихід до другого раунду кваліфікації Євробаскета-2027. Наскільки берете до уваги усі ці розклади, коли готуєтесь до матчу?
– Якщо чесно, я взагалі зараз не думаю про розклади. Ми прекрасно розуміємо, що нам потрібно обіграти конкретно Чорногорію. Звичайно, буде дуже добре, якщо ми зіграємо всі три гри вдало. Ми цього прагнемо. Але основна увага у нас приділена команді Чорногорії.
– Раніше вважалось, що Чорногорія, як нащадок югославського баскетболу, є такою досить жорсткою, навіть десь бруднуватою командою. А як зараз? Що змінилося, на ваш погляд?
– Мені здається, що команда з Сербії значно жорсткіше грає. Але чорногорки не дають задню, скажімо так. В них також жорсткий баскетбол, але особисто я не бачу у них якогось дуже жорстокого. Я думаю, що з ними можна грати, як в захисті, так і в нападі, агресивно. І ми нічим не поступаємось ним у цьому напрямку.
– Україна не брала участь в Євробаскеті з 2019 року. Це якось тисне, особливо в наш час, коли, мабуть, кожному з нас хочеться, щоб про країну більше говорили, хочеться більше показувати себе за кордоном?
– Я не думаю, що тисне. Це більше гордість грати за Україну, виходити у формі національної збірної. Більше хочеться показати себе на міжнародній арені, адже за нами – наш прапор.
– У цьому відборі жіноча збірна стартувала з двох перемог у трьох матчах, поступившись Болгарії. Наскільки це було очікувано і на що ми були готові?
– Я думаю, що ми розраховували на три перемоги. Дві – це точно. Перший матч ми грали у Чорногорії, це було важко на їхній домашній арені, у присутності їхніх уболівальників. Але ми дотиснули їх і забрали перемогу. З Азербайджаном рахунок показав, що ми значно сильніші – 98:34. Стосовно Болгарії, думаю, що ми можемо їх перемагати. Так, програли багато (60:80), але не тому, що ми слабкіші, думаю, що справа була більше в психології. В Болгарії покажемо, що ця поразка на нашій арені була помилкою.
– Як жити, грати і грати в такому щільному графіку? Адже ви маєте провести три матчі за сім днів з перельотами і двома пересадками в Стамбулі. Ще й без справді свого майданчику.
– Можливо, це складно для когось, але я вже звикла до такого темпу за рахунок баскетболу 3х3, де зазвичай влітку я дуже часто їздила і мала дуже багато перельотів. Тоді я грала і за U-23, і за національну збірну, плюс ми мали додатково "мастерси". Тому для мене це нормально, звичайно, некомфортно, але вже звично.
– Останні кілька років у жіночій збірній України відбувається зміна поколінь, багато зіркових і досвідчених баскетболісток пішло, натомість з'явилося багато молоді. Яка зараз наша команда? У чому її сила, її родзинка?
– Звичайно, наша родзинка – це наш лідер, багаторічний капітан і зірка баскетболу Аліна Ягупова. Ми за нею, як за стіною. Вона була, є і залишається для мене особистою мотивацією. Мені дуже приємно грати з нею на одному майданчику, в одній команді. Знаючи, що вона поряд, стає психологічно легше. На мене це якось впливає.
У мене колись була мрія попасти у збірну і грати з Аліною Ягуповою. І вже другий рік поспіль я з нею на одному майданчику, за його межами, на тренуваннях. Я знаю, що молоді гравці, окрім мене, дуже розраховують на неї, як на моральну і психологічну підтримку. Дуже багато гравців хотіли би опинитися з нею в одній команді і представляти Україну на міжнародному рівні. Це як честь для нас, чесно кажучи.
Так само можна, звичайно, сказати і про інших лідерок нашої збірної – Міріам Уро-Нілє, Таню Юркевічус. Це люди, за якими я тягнусь, особливо Міріам. Вона моя подруга і за межами майданчику, і на ньому. Ми з нею разом граємо і в 3х3. Вона взагалі моя постійна опора і підтримка.
