Юніорська збірна України 29 серпня стартує на ЄвроБаскеті матчем проти італійців. Перед відльотом на змагання ми поспілкувалися з одним із лідерів команди Ісуфом Саноном, гравцем, який сповнений віри у свою команду.
За кілька днів до відльоту у Ісуфа розбився телефон і відремонтувати його він не встигав. Для того щоб знайти Ісуфа довелося турбувати його товариша Максима Дейну. На питання як він буде тримати зв’язок із рідними під час чемпіонату, хлопець відповів: "Нічого страшного, я ж буду не сам, а з товаришами, ось зараз допоміг Макс, а з мамою і братом буду зв’язуватися через Ваню Чмиренка, ми з ним дружимо ще з часів як тренувалися у Донецьку, хоч я зараз опинився у Дніпрі, а він тренується у Америці. У збірній я серед друзів".
- У нашій команді жодної напруги не існує, адже ми знаємо свій рівень і впевнені, що зможемо показати хорошу гру усій Європі. Наша мета позмагатися за вихід у фінал, або як мінімум потрапити у п’ятірку команд, які отримають путівки на наступний рік на чемпіонат світу.
- Уже у групі вам доведеться зіграти із командами, які можуть повністю скласти подіум чемпіонату: Сербія, Італія, Іспанія, як з ними боротися за вихід далі?
- Цих суперників ми не боїмося. Ми уже грали наприклад із італійцями, і з іспанцями, тож нам зрозуміло як треба грати, якщо ми вийдемо налаштованими і сконцентрованими, то здолати їх нам під силу. Перед чемпіонатом ми уже перемагали іспанців, ми знаємо як це робиться. Вони такі ж як і ми. Матчі усіх суперників ми переглядали, тренери давали нам скаутінг усіх суперників по групі.
- Італійцям ви програли, проте на турнірі в Італії саме тебе визнали MVP. Що для тебе це значить?
- Так ми поступилися, але гра не виглядала безнадійною для нас. Ми грали майже на рівних. Те що став найціннішим гравцем додало впевненості адже пере д тим мене не завжди викликали до збірної команди і я не грав у матчах на міжнародному рівні, тому цей турнір був важливим для мене. Саме звання лише підтвердило, що ми єдина команда, інакше я б не зміг отримати це звання, адже по ходу турніру я відчував підтримку партнерів, вони створювали ситуації коли я міг вражати кошик чи отримував перевагу у боротьбі за підбирання, чи міг віддати хороший пас. Тому це командне досягнення.
- Перед самим від’їздом ви провели контрольні матчі з "Планетою баскетбол" ти задоволений тим, як пройшли збори і заключна підготовка?
- Першу гру з "Планетою" ми зіграли так-собі, а от уже друга зустріч мені сподобалася, у нас багато що виходило, були хороші взаємодії, розуміння. При тому що ми грали із командою складеною з досвідчених гравців, які виступали у Суперлізі. Так що рівень нашої командної гри був пристойний, а у нас команда молода у нас 5 гравців 2000 року, а решта 1999 року народження. Навіть ті хлопці, які молодше вони грають дуже добре, вони хороша допомога для команди.
- Міг у вас бути ще один гравець 2000 — Володимир Марковецький, тренери розраховували на нього, але він не приїхав.
- Особисто я з ним не ще познайомився, хоча як гравця я його знаю, бачив його ігри. Він грає добре і має відмінний зріст. В нашій команді таких високих центрових зараз немає, тому проти суперників зростом у 210 сантиметрів і вище нам буде грати важко, але вважаю що в цілому у нас хороші центрові.
