Куратор ФБУ чоловічих збірних команд України U-16, -18, -20 Андрій Подковиров розповів про те, як покращити результати юнацьких команд на головних змаганнях сезону. Цей фахівець відомий співпрацею з дорослими командами, зокрема двічі ставав з ними чемпіоном України, вісім разів – призером Чемпіонату України. У матчі зірок Євроліги-ФІБА керував збірною Старого Світу. Але сьогодні він опікується юнаками і дбатиме про їхні результати.
- Скажемо так, відбулася кардинальна зміна роду діяльності. До цього я здебільшого працював з чоловічими командами, які ставили перед собою завдяння досягнення найвищих результатів. А зараз Президент ФБУ Михайло Бродський запропонував мені змінити напрям роботи. У мої функції входить – що відбувається в українському баскетболі починаючи з 14-річних юнаків. Відібрати серед гравців цієї вікової групи талановитих перспективних хлопців, які у перспективі поповнюватимуть нашу національну збірну. Для цього здійснити селекцію в усій Україні, зформувати збірну України U-15, щоб вона змагалася на турнірах у розширеному складі. А на чемпіонат Європи U-16 їхати вже підготовленою командою. Бо на даний момент збірна України U-16 збиралася докупи за місяць і хлопці їхали на чемпіонат. При цьому гідно виступати, виходити з дивізіону "В" до "А" і вирішувати там завдання проблематично. Тому це завдання поставлене: зробити систему підготовки до збірної U-16.
- На дорослому рівні зрозуміло, що українцям важко грати на рівних з провідними збірними світу. Серед підлітків це не так яскраво виражено?
- На став би узагальнювати у цьому питанні. Бо кожен вік відрізняється один від одного. Буває таке що в одному віці зібрані дуже гарні, перспективні, талановиті гравці. А серед хлопців наступного за цим року народження може бути брак центрових чи розігруючих. Тобто на даний момент це і зараз відбувається. Тому і стоїть завдання – побудувати систему, щоб відбір розпочався вже серед 14-річних. Щоб вже у збірну u-16 потрапляли гравці які дійсно здатні вирішувати завдання. Але знов таки це залежить від багатьох чинників і від того яка збірна буде.
- Свого часу ви стали чемпіоном СРСР у складі "Будівельника". А до цього, у 16-тирічному віці Вас залучали до складу збірної. Чи можливо до команди U-18?
- Ці збірні і тоді були. Була збірна України, збірна СРСР. І чемпіонати у цьому віці проводилися. Але я не потрапляв до збірної СРСР. Хоча у збірній України грав. Мій 61-й рік був "поганий" вік. Було багато змагань, у тому числі і Спартакіада народів СРСР, де допускалося, скажімо, 4 гравця 1961 р.н. і 8 гравців – 1962 р.н. І серед цих чотирьох було багато гравців задньої лінії і мало центрових, тому серед хлопців 1961-го р.н. брали центрових.
- Але Ви тоді не розчарувалися, Ваш час настав пізніше.
- Ні. До вищої ліги я потрапив вже після того як у Дніпропетровську пограв на рівні студентських команд і на рівні змагань другої групи України у чоловіків. Потім була перша ліга, а після того був запрошений до "Будівельника". І потрапив туди не як молодий і перспективний, а як гравець ззформований. До основного складу мене запросили.
- Тобто шляхів до дорослого баскетболу є кілька. Якщо не помітили на рівні U-16, працюй далі.
- Навіть ті гравці, які потраплять до складу збірної U-16, не факт, що у збірній U-20 він буде таким само перспективним і основним гравцем. Може бути так, що той гравець, який до U-16 не потрапив по своїх антропометричних даних чи фізичних кондиціях, на даний момент він не готовий грати у U-16, але до 20 років він зможе набрати і фізичні кондиції, зрости, зміцнитися і розкритися. То ж не можна говорити, що набрали збірну U-16 і вона так і далі гратиме у такій конфігурації. Це процес постійного вдосконалення. Може бути так, що гравець взагалі не потрапить до U-16, а може з'явитися у U-20. Таке теж може бути. На мій погляд, для того щоб успішно виступати у чемпіонатах, потрібно нашу формулу дитячих змагань зробити більш досконалою. Що я маю на увазі? Діти мають брати участь у змаганнях, де ігри відбуваються щовихідних. А потім наприкінці року збиратися і проводити фінальну частину за формулою, за якою проходить чемпіонат Європи серед кадетів і юніорів. Тобто є дві підгрупи по чотири команди. З підгруп виходять по дві команди, і далі вже йдуть ігри за системою плей-оф навиліт – визначення чемпіона. Якщо починаючи з 14-16 років, проводити змагання за такою схемою, спочатку регіональні змагання, а потім фінальна частина, то вже діти будуть звикати до того, що їм доведеться грати на чемпіонаті Європи 6-7-8 ігор поспіль. Зараз вони до цього не готові. На мою думку, така схема була б оптимальною для змагань по вікових групах.
- Зараз команди ВЮБЛ теж спочатку їздять грати по містах, а потім фінальну частину топ-вісімкою грають.
- Так. Вони їздять по містах, грають по колу чотири гри. А треба на мій погляд фінальну частину наприкінці сезону робити дві підгрупи. І вони мають боротися не тільки тоді, коли виграють і виборюють перші місця. А й ті, які не дісталися фіналу. Наведу приклад виступу збірної України на чемпіонаті Європи U-20. Потрапили до чільної вісімки. А там далі вже поступившись в одній грі, вони вже стали боротися за 5-8 місця. І програли усі подальші ігри, посіли 8 місце. А могли посісти і 5 місце. Ось до цього вжже треба привчати дітей з раннього віку. Бо виходить так що вони мотивовані посісти перше а не мають мотивації посісти п’яте. І це треба прищіплювати цими змаганнями.
