Відгомоніли пристрасті у Суперлізі Парі Матч. Комплекти медалей знайшли своїх володарів, вболівальники отримали насолоду, спостерігаючи за розв’язкою. Як оцінюють пройдений шлях наставники кращих команд чемпіонату? Чи мають підстави впевнено дивитися у майбутнє? Слово – головному тренеру "Дніпра" Денису Журавльову, чиї підопічні вибороли бронзу чемпіонату і стали володарями Кубка України.
- Враховуючи те, що ми заволоділи Кубком України і не залишилися без медалей, я вважаю, сезон пройшов для нас вдало. Якби у підготовчий період у серпні мені хтось сказав, що ми можемо грати у півфіналі, я б не повірив. А те, що хлопці зробили велику справу – це правда. І чемпіонат був сильним. Провальних ігор у нас було небагато, прохідних тим більше.
- Ви зупинили Будівельник у фіналі Кубка, але не зуміли у півфіналі впоратися з Хіміком, відтак найнезручнішим для вас суперником у сезоні був Хімік?
- Важко так сказати. Не поділяю суперників на зручних і незручних. З усіма ми грали, знаходили і слабкі сторони, і з усіма справлялися. Просто у Кубку нас серйозно спочатку не сприймали. А після здобуття Кубка вже кожна команда хотіла нас обіграти. Особливо ті, кого ми не пустили у фінал Кубка. І все одно серія з Хіміком видалася доволі напруженою. Після двох поразок на виїзді ми змогли здобути дві перемоги вдома – гарна тривала серія була, ми її не витримали.
- На заключній прес-конференції після здобуття бронзи ви зазначили, що Дніпро провів найбільше матчів у сезоні. Про що це свідчить?
- У нас виявилися найбільш тривалі серії. Менше на одну гру зіграв Хімік і Черкаські Мавпи на дві гри. Ми виявилися фізично готовими до найдовшого ігрового марафону. Ми його витримали, команда була добре підготовлена. І думаю, якби ще були ігри, якби перша серія плей-оф (чвертьфінальна – ред.) була до трьох перемог, ми би ще пограли. І мені здається, вона б не завадила. Як на мене, перерва між півфінальною і "бронзовою" серіями, між суперництвом з Хіміком і Черкасами, пішла нам не на користь.
- У Будівельнику, у Хіміку, малюнок гри багато у чому залежить від американців, у вас же суто український колектив. Це плюс вашій команді, чи легіонери б не завадили?
- Важко про це говорити. Нам простіше організувати команду у плані комунікацій, у плані якихось ігрових схем, саме командних схем. Я і намагався це зробити, щоб ми не залежали від якогось одного гравця. Бо, звісно, якщо у команді є легіонери, зрозуміло, команда залежатиме від окремого гравця. На нього тисне тягар відповідальності, на нього покладаються значні сподівання. Ми таких завдань ні на кого у не підйомному обсязі не покладали. У нас 12 гравців були повністю рівні і відповідальність ми розподіляли рівними частками між усіма 12-ма. З одного боку це добре, що ми не залежимо від одного гравця. А з іншого боку – так, у нас бракувало високих виконавців, які можуть взяти м’яча і вирішити долю епізоду чи матчу. У нас таких гравців немає, ми це робили завжди командою.
- Якщо зазирнути у майбутнє – наскільки тривалими будуть канікули, чи зарано говорити про комплектацію, чи вже маєте напрацювання у цьому напрямку?
- Важко говорити про комплектацію, ми ще і не пішли у відпустку. 13 травня провели гру з вболівальниками і у нас починається активне соціальне життя – відвідування шкіл, відкриття майданчиків тощо. У відпустку не збираємося. Характер тенувань, звісно, зміниться. Ми не будемо навантажувати гравців фізично, бігати багато не будемо, бо це може призвести до травм, але постараємося базову силу закласти зараз, після сезону.
- Саме після сезону, ще до відпустки?
- Так, ми завжди так робили, зробимо і цього разу.
- Цікавий підхід. А зберетеся вже наприкінці літа?
- Так, думаю, в середині чи на початку серпня. Враховуючи те, що у нас цього року чемпіонат Європи відбудеться за участі збірної, думаю, чемпіонат України розпочнеться не раніше жовтня.
- Наскільки оновиться обличчя команди на наступний сезон?
- Спробуємо зберегти усіх. Але подивимося, у кого які будуть бажання. Може хтось захоче випробувати свої сили в іншому чемпіонаті чи в іншій команді – час покаже. Поки що такого бажання ніхто не виявляв. Як буде далі - подивимося.
