Каліб Метьюз – один з найяскравіших гравців сезону української баскетбольної Суперліги. Його видовищні моменти часто потрапляють до хайлайтів кращих моментів туру, а постер-данк через Максима Сандула минулого тижня очолив хіт-парад найвидовищніших моментів Суперліги GGBET.
Пресслужба БК Запоріжжя поговорила з Калібом про його шлях, мотивацію та життя в Україні.
– Калібе, чим ти захоплювався в дитинстві та як обрав саме баскетбол?
– Я завжди захоплювався спортом або мав якусь пристрасть до нього. Спочатку це був американський футбол. Щоразу, коли батьки вмикали матчі Філадельфії Іглз, я емоційно вболівав і буквально кричав, коли Майкл Вік грав за них. Тож футбол був моєю першою пристрастю.
Але приблизно у 5-6 років я відкрив для себе баскетбол. У нашій родині його любили всі. Мій двоюрідний брат Маркус Кембі грав в НБА, інший кузен, Дакуан Брукс, виступав за кордоном. Навіть тітка грала на гарному рівні. Тому баскетбол у нас, можна сказати, передавався з покоління в покоління.
У початковій школі я поєднував футбол і баскетбол, але вже в середній школі вирішив зосередитися на чомусь одному. Хоча тренери просили мене грати в футбол, я відчував, що саме баскетбол – це моє. Я хотів присвячувати йому кожну вільну хвилину.
– Як ви розвивали свої баскетбольні навички? Можливо, даси кілька порад для інших гравців?
– Зараз усе значно простіше, ніж раніше: достатньо зайти в Google, TikTok чи YouTube, де можна знайти безліч тренувань для швидкості, стрибка, покращення спритності тощо. Найважливіше – чітко розуміти, чого ти хочеш, і бути готовим системно працювати. У дитинстві я завжди прагнув бути найшвидшим, найсильнішим і стрибати вище за всіх. Тому багато часу проводив у залі й цілеспрямовано працював над тим, що потрібно було зробити.
В дитинстві, як я вже говорив, завжди грав у баскетбол. Я був учасником програми «Royal Knights» і займався за системою Vertimax, що допомагає покращувати скіли. Плюс для мене був у тому, що один із тренерів моєї школи працював у цій організації. Тож ми часто збиралися у нього всією командою, іноді навіть залишалися на вихідні і багато тренувалися разом. Коли змагань не було, я все одно приїжджав, щоб додатково попрацювати, бо знав, що хочу стрибати вище і ставати швидше.
– За час, проведений в Україні, можливо, набув нових звичок? Чи сподобалася якась українська страва?
– Нових звичок, мабуть, не набув. У вільний час я все ще граю у відеоігри, дивлюся YouTube чи фільми. Що стосується їжі, то напевне ще не спробував багато унікальних страв. Але вже зараз можу сказати, що мені до вподоби ваш український борщ.
– Харчування дуже важливе для професійного спортсмена. Ти їси лише те, що подобається, чи іноді доводиться їсти й те, що потрібно. Яка твоя улюблена страва вдома?
– Я не дуже добре готую, тому зазвичай замовляю їжу онлайн через доставку. Також ходжу в магазин і купую продукти на тиждень. Я розумію, що харчування дуже важливе для професійного спортсмена. Мій раціон не ідеальний, але я працюю над тим, щоб скласти більш виважений план харчування. Моя улюблена страва – спагеті. Їм їх майже щотижня.
– Як вдається адаптуватись до постійних тривог та відключень електроенергії?
– Не хотілося б це говорити, але я ніби звик до цього. Я тут уже майже п’ять місяців. Щодня засинаю і прокидаюся під сигнал тривоги. Чути вибухи, на жаль, це реальність для всіх. Найскладніше було пристосуватися до відключень електроенергії.
– Які твої улюблені команди? І чи стежиш за європейським баскетболом?
– Наразі у мене немає улюблених команд в НБА, але Кевін Дюрант – мій улюблений гравець. Він справжній приклад для мене у грі. Загалом я стежу за футболом і баскетболом, включно з європейським, але конкретних улюблених команд немає.
– Ти найактивніший серед гравців БК «Запоріжжя» у соцмережах, і твої відео дуже якісні. Це просто хобі чи усвідомлена робота над створенням особистого бренду для професійного спортсмена?
– Так, я активно веду власні соцмережі. Особисто я вважаю, що це спосіб залучати вболівальників та об’єднувати спільноту. Важливо, щоб люди бачили, що відбувається всередині команди і поза грою. Я почав серйозно займатися цим близько двох років тому і серйозно ставлюся до того, що я публікую. Вважаю, що кожен спортсмен повинен будувати особистий бренд, показувати, чого він хоче і на що здатен. Публікація цих відео дозволяє вболівальникам взаємодіяти зі мною. Це я дуже ціную. Тому коли є світло і вільний час, більшу частину його присвячую створенню контенту.
– Зараз команда стикнулася з великими проблемами через травми провідних гравців. З якими очікуваннями ти підходиш до заключної частини сезону?
– Так, зараз ми переживаємо важкий період – програли останні чотири матчі. Спочатку був травмований наш капітан Антон Буц, потім через травму не грав Таріг Ейса. Вони – величезна частина нашої команди, і їхня відсутність сильно впливає на результат. Нам треба, щоб наші лідери повернулися в стрій та надолужили втрачені кондиції. Тож у наступній частині сезону нам просто потрібно ставати кращими, продовжувати вдосконалюватися з кожним днем, і підходити до матчів з іншим настроєм. Ми маємо боротися за перемогу в кожній грі, починаючи з цього моменту.
