Найрезультативнішим гравцем української збірної на чемпіонаті Європи U-20 став Святослав Михайлюк. Попри ненайкращий відсоток реалізації з гри Святослав здобував у середньому 14.9 очок за гру (9-й показник турніру). Таким чином, Михайлюк випередив Олександра Кобця, у якого 13.6 очок за матч, у Сергія Павлова 12.6 очок. Лідер за статистикою, а відтак і на паркеті, гравець американського "Канзасу" прокоментував виступ збірної U-20 у Гельсінкі.
- З поверненням тебе додому, як переніс переліт з Гельсінкі?
- Дякую, з Гельсінкі, це не з Америки летіти. Заснув, вже треба прокидатися, спав усю дорогу.
- Роблю висновок - тривожних думок не маєш. Чемпіонат Європи завершив, сторінку перегорнув. Це добре!
- Дякую!
- Як оціниш свій виступ і виступ команди?
- Ми повторили найкращий результат за усю історію виступів збірних U-20 (Україна також пробивалася до чільної вісімки найкращих молодіжних чоловічих команд Старого Світу у 2007-му і 2010-му роках – ред.). Могли пробитися і до топ-четвірки. Прикро, що не досягли цієї мети. Після гри з німцями (українці поступилися збірній Німеччини в 1/4 фіналу 52:64 – ред.) не змогли, як слід, налаштуватися на Латвію і Чехію. Програли дві останні гри і замість того щоб посісти п’яте місце, залишилися на восьмому. Але маємо те, що маємо. Я хотів би подякувати усім хлопцям – ми боролися, нам не соромно повертатися додому і взагалі ми провели два чудових місяця літа разом, працюючи на спільну справу. Готувалися, показали гарний результат, могли і краще зіграти, але вже як вийшло.
- Ти граєш у США, маєш досвід виступів у студентській лізі NCAA. Там такого розслаблення немає, що програв у чвертьфіналі, і потім можеш махнути на інші ігри рукою?
- Там взагалі підхід інший. Програв – вилітаєш і припиняєш на цьому боротьбу. Якщо у "березневому шаленстві" (плей-оф студентської Ліги у США – ред.) ти поступився – пакуєш валізи і їдеш додому.
- А тут інша схема, можна було б і спробувати виграти у стані пригніченості, поліпшити настрій, чи було нецікаво?
- Ми морально не налаштувалися на Латвію і Чехію, бо усі були засмучені. Поступилися німцям у чвертьфіналі, хоча протягом матчу з ними вели у рахунку з перевагою у 10 очок. Але варто було припуститися кількох помилок у захисті, чотирьох безглуздих втрат попереду, і провалилися. Суперник вийшов вперед і зберіг перевагу до кінця матчу.
- Які висновки для себе зробив. Європейський баскетбол не змінився? Ти ж левову частину часу в Америці проводиш?
- Я завжди грав у європейський баскетбол. Більше того, скажу що баскетбол скрізь однаковий. В америці він просто більш спрямований на фізичні якості, а тут розвинутий тактично. Але великої різниці у цьому не бачу. Завжди приємно грати і у Європі, і в Америці. Головне – грати!
- Попереду канікули в тебе?
- Так, відпочину пару тижнів вдома, після цього поїду в Канзас. Там продовжу навчання і виступи.
- Яка мета наступна?
- Потрапити на драфт і стати гравцем НБА.
- Уже готовий?
- Подивимось. Мету треба ставити, без неї не можна у баскетболі розвиватися.
