У Черкасах минув перший тиждень навчально-тренувальних зборів чоловічої молодіжної збірної України. Про хід підготовки, плани і перспективи цієї команди розповідає головний тренер збірної України Максим Міхельсон
- Про зіграність команди говорити дещо зарано, оскільки зараз ми приділяємо більше уваги функціональним, фізичним кондиціям. У залі провели кілька тренувань, встигли відпрацювати небагато взаємодій. Що можна оцінити зараз – це самовіддачу, бажання, енергію хлопців. Усе це на найвищому рівні.
- Чи відчуваєте різницю між хлопцями з Америки, Іспанії, Чехії і тими гравцями, що виступають в українському чемпіонаті?
- Не можу сказати, що відчуваю якусь різницю. Власне баскетбольної складової у тренуваннях ще небагато, а самовідданість, що є у кожного гравця, на сьогодні компенсує його приналежність до того чи іншого чемпіонату. Хлопці, що грають в Україні, працюють зовсім не гірше, ніж ті, хто приїхав з-за кордону.
- Чи залишився кістяк команди минулорічного зразка?
- В цілому кістяк залишився. Подорослішали і вже не можуть виступати за молодіжку кілька важливих виконавців, той самий Сідоров, Кобець, Мірошниченко, Балабан, Приймак. Ці хлопці відігравали важливу роль у молодіжній збірній попереднього скликання. Але ті гравці, що поповнили лавит збірної цього року, ні в чому не поступаються своїм попередникам. Єдине, що можливо відрізняється показник зросту у позиції третього номера. Знов таки, якщо нам вдасться зберегти ту самовіддачу і бажання гравців, вони компенсують усі розбіжності у ростових показниках з минулорічною збірною своєю самовіддачею і жорсткістю. Вважаю, що ця команда дуже і дуже цікава.
- Перспектива у цієї команди є, так?
- Перспектива є у будь-якої команди. Усе залежатиме від того, як ми зможемо за ці дні підготовки знайти сильні сторони наших гравців і ними скористатися. Бо зараз у команді чимало хлопців, з якими ми вперше зустрілися і раніше разом не працювали. Отже завдання на найближчі дні – знайти командну взаємодію, сильні сторони гравців і їх реалізувати. На сьогодні команда працює у неймовірному ритмі, навіть деколи доводиться стримувати хлопців. Збори організовані на найвищому рівні, хочу подякувати Федерації Баскетболу України і особисто її Президенту Михайлу Бродському. А єдина проблема, з якою довелося зіштовхнутися – це те, на що ніхто не здатний вплинути, а саме стан здоров’я. Ми втратили через травми абсолютно усіх четвертих номерів. З тих людей, на яких ми розраховували, залишився з минулорічного складу Сергій Павлов. Віталій Шибель так і не зміг до нас приєднатися. Йому довелося робити в Америці повторну операцію. Дуже прикро, бо розраховували на Ковальова, який травмувався в одній з останніх ігор вищої ліги. Не зміг до нас Николенко приєднатися, у нього також запланована операція. Нємцу, який зміг би нам у цій позиції допомогти, його також прооперують. То ж через ці проблеми зі здоров’ям ми шукаємо, ким перекрити нестачу четвертих номерів. Довикликали у збірну Вадима Заплотинського з Миколаєва і Сашу Ковальського з Дніпра. Можливо вони допоможуть нам у цьому питанні.
- Є таке поняття в ігрових видах спорту "універсальний гравець". Чи не можна поставити на четверту позицію хлопця з другої чи третьої і пояснити йому завдання на майданчику?
- Цьому мають відповідати і певні антопометричні якості, чи не так? А у нас єдиний 2-3 номер зі зростом за 2 метри це Михайлюк. Відверто кажучи, ми не хотіли б його завантажувати цією роботою. Тому ми зараз шукаємо, хто з наших 2-3 зможе бути достатньо агресивним, щоб у коротких ігрових відрізках він міг закривати цю позицію. Плюс Сашу Ковальського, який більше грає 5-го номера, пробуємо там. Але, однозначно, щось придумаємо. Додам, що на останній грі Студентської Ліги зламав руку Ткаченко, наклали гіпс і не наважуся зпрогнозувати, коли він приєднається до команди, щоб працювати у загальній групі. Також не зовсім відновився після травми Михайлюк. Провів з нами одне тренування і занедужав. Отже усе організовано на найвищому рівні і хлопці працюють відмінно, але проблеми зі здоров’ям окремих гравців певним чином вносять свої корективи. Але це те, на що ми у принципі вплинути не здатні. Тому з оптимізмом дивимося на це питання. Краще сьогодні, ніж перед самим чемпіонатом Європи.
- У вас попереду серія турнірів і спарингів, чи достатньо буде контрольних поєдинків, щоб згуртувати команду?
- Подивимося. Поки що шукаємо ще дві контрольні гри. Планували зіграти 8-9 липня вдома з грузинами перед відльотом на чемпіонат Європи. Але ця команда, нажаль, не зможе до нас приїхати, і ми зараз шукаємо, ким їх замінити. Думали зіграти зі студентською збірною, але вони тільки зберуться за тиждень до тієї дати і їхній тренер (Валерій Плєханов – ред.) теж сказав, що вони не зможуть нічим нам зарадити у цьому плані. То ж зараз ми у пошуках спарингів на 8-9 липня, ведемо перемовини з білорусами, можливо вони зможуть в цей час зіграти з нами у Черкасах. А так в усіх підготовчих турнірах маємо відмінних спаринг-партнерів. На першому турнірі у Франції (23-26 червня – ред.) випробуємо свої сили з Литвою, яка буде з нами в одній групі на Чемпіонаті Європи.
- З цієї трійки сусідів по групі Ізраїль, Латвія, Литва хто найсильніший? Литва?
- Подивимося, думаю з цієї трійки усі суперники сильні. Тут не слід когось виділяти, на кшталт Литва сильніша, а Латвія слабша. На чемпіонаті Європи нема слабких суперників, бо грають найкращі збірні Старого Світу у цьому віці. Наприклад, минулого року збірна Ізраїлю була просто розкішна, і усі були здивовані, коли ті посіли підсумкове 12 місце, бо на підготовчих турнірах їх неймовірно складно було обіграти. То ж, не можу сказати, хто буде найсильніший. Сподіваюся, Україна. Навіть не так. Впевнений, що Україна!
- Ви минулого року повторили історичне досягнення – 8 місце, вище якого молодіжні збірні України ще не піднімалися. Спробуєте перевершити це досягнення цього року?
- Навіщо їхати на чемпіонат Європи і не ставити перед собою максимальні завдання. Ми їдемо не просто покращити історичне досягнення України – 8 місце. Ми прагнутимемо боротися за найвищі місця. З цією думкою і вирушимо на Крит. Знаєте, часом ставлять за мету – головне не вилетіти до Дивізіону В, чи щось подібне до цього. Це не мета. У нас гарна збірна, оптимальний склад. Будь-які кадрові проблеми, що є чи можуть виникнути, завжди можна вирішити. Компенсувати самовідданістю, грамотністю, чітким виконанням тренерських настанов, бажанням виконання того, що потрібно команді. У нас достатньо кадрів у цій команді, щоб боротися за найвищі місця на Чемпіонаті Європи.
