Купити квиток за 55 сек Купити квиток за 55 сек
Зіркові гравці – дитячі тренери: крутий поворот баскетбольної долі

Зіркові гравці – дитячі тренери: крутий поворот баскетбольної долі

0
Олд-Скул в українському баскетболі втрачає позиції. Рано чи пізно, зміна поколінь відбувається не лише серед гравців, а й серед представників тренерського цеху. Сьогодні ми дамо слово молодим і амбітним фахівцям, за плечима яких – яскрава кар’єра гравців. Вони не лише є носіями безцінного досвіду, а й мають талант передати його майбутньому поколінню. 
 
Ігор Харченко – тренер СДЮСШОР з баскетболу (м. Київ) , 11-разовий чемпіон України у складі Будівельника (6), БІПИ (3), Азовмашу (2), 9 років грав у збірній України, учасник чемпіонату Європи-1997.
 
 
Ігор Харченко: - Чи складно працювати дитячому тренеру? Це питання риторичне. Усі прекрасно знають, що тренерам важко і за свою роботу вони не отримують відповідних грошей. Але це така справа, загальновідома. Директор СДЮСШОР з баскетболу Олег Рубан свого часу запросив мене працювати. Рік я відмовлявся, оскільки займався незрозуміло чим, але врешті-решт  зрозумів, що ця справа для мене рідна, ніж інший бізнес, вирішив спробувати. Так трапилося, що утворилася команда Вищої ліги Авангард і Андрій Подковиров одразу ж забрав мене помічником до тренерського штабу. І лише після того, як Авангарда не стало, я зайнявся дітьми. Пішов вже третій рік. Зрозуміло, що ця справа – нова, згадав, як мене тренували. Щось від себе додавав, плюс вчився, в інших тренерів запитував, як усе правильно організувати. Врешті решт виробив свій принцип підходу до дітей. І працюю зараз з ними. Що мені найбільше подобається? Можна сказати, це новий не оброблений матеріал, з якого можна щось зліпити. І коли виходить щось, звісно не через місяць-два, а через рік-два ти бачиш свої результати – це надихає на подальшу роботу. Звісно, це діти, невідомо, стануть вони у майбутньому баскетболістами чи ні, але їм треба приділяти максимум часу і сил. 
 
 
Марія Дубас, - тренер збірної Києва (дівчата-2007) ,  дворазова чемпіонка України у складі київських Динамо (2011-й) і ТІМ СКУФ (2008-й), неодноразова призерка чемпіонатів України у складі ТІМ СКУФ,  бронзова призерка у складі Рівного минулого року (так помпезно відзначали, що здалося, виграли Лігу Чемпіонів – зізнається Марія). У національній збірній не грала, бо увесь час була у декретній відпустці – говорить тренер, яка є мамою трьох хлопчиків! Зараз Марія поєднує тренерську діяльність з ігровою кар'єрою. Вона виступає у команді жіночої Суперліги СБК Львів.
 
Марія Дубас: - займатися з дітьми мене запросила Інна Кочубей. Вона тоді працювала з дітками в Авангарді (спорткомплекс у Києві) і запропонувала, щоб ми разом вели групу. Не можу сказати, що я довго до цього йшла. Це було певним чином спонтанно. Я вирішила – спробую, чому б і ні. В мене син займається баскетболом, я відвідувала його тренування, було цікаво поспостерігати за тренувальним процесом. У мене свої думки виникали – а як би я зробила і що можна було б зробити по-іншому?  І ось я вже рік треную, навіть трохи більше, з травня 2017-го. Намагаюся поєднувати з кар’єрою гравця. Не можу сказати, що це просто. Але я не живу у Львові, приїжджаю туди на ігри, підтримую форму у Києві. То ж дитячі тренування я не пропускаю. А мама допомагає, бо ж у самої три хлопчика. Насичене життя (посміхається – ред.). Перше враження після першого тренування – моторошне сум’яття. Я сумнівалася – чи зможу? Бо треба було під лаштуватися до восьмирічних гравців з усіма їхніми моментами. Але потім втягнулася. Зараз ми закінчили тур ВЮБЛ, а ми перший рік беремо участь у чемпіонаті. Усі є дебютантами – і я, і вони. Є вже перші перемоги. Ми пройшли до 12-ки кращих команд України. І дівчата показують боротьбу. Ти радієш тому, що у них виходить, і ти отримуєш від цього навіть більшу насолоду, ніж від своїх ігор і особистих перемог! Діти дуже заряджають! Дивляться на тебе, кліпають своїми оченятами і ти для них зараз –найголовніша людина у цьому залі, від якої багато чого залежить! Як ти – схвалиш, не схвалиш, порадиш, підтримаєш. Це і відповідальність велика. 
 
 
Євген Подорваний – тренер команди ВЮБЛ (юнаки-2007) БК Акули (Київ),  триразовий чемпіон України у складі Азовмаша, срібний призер Всесвітньої Універсіади-2005 (тоді в турецькому Ізмірі українців випередила тільки студентська збірна США), гравець національної збірної України (2000-2007рр.), батько трьох доньок!
 
Євген Подорваний: - Ідея займатися з дітьми прийшла після невдалого року кар’єри у Дніпродзержинську (нині Кам’янське – ред.). Йшов 2015-й рік. Спочатку я був асистентом у Віктора Кобзистого, потім прийшов Валерій Плєханов, і у нього був півроку помічником. У Дніпро-Азоті в останній рік існування цього клубу. І це було останньою краплею, бо я остаточно зневірився у нашому професійному спорті. Що стоується фінансів, я не отримав зарплату за рік. Це раз. По-друге, весь час мене обманювали, по-третє, мали місце «ігри на контору». І коли я за сукупністю зіштовхнувся з усім цим неподобством, я вирішив впасти до рівня плінтуса. Як казав хтось з моїх друзів, мовляв, що ж ти падаєш до рівня плінтуса. А я думаю навпаки – це не рівень плінтуса. Це джерело, з якого ми усі професійні гравці вийшли. Тепер треба віддати цьому джерелу свій борг. І я вирішив перключитися на дітей. Йшов 2015-й рік. Перші плоди роботи я відчув вже за місяць, коли кілька мам прийшли і сказали – дякуємо Вам дуже, що забрали у них з рук планшети! І вони із задоволенням йдуть на тренування. Це були мої перші плоди і я вважаю це до цих пір головним меседжем. Я не знаю, чи виховаю професійного гравця, це велике питання. А те, що багато дітей відірвав від комп’ютерів – це вже добре. У чемпіонаті ВЮБЛ ми потрапили до Дивізіону А. Для пацанів, які ще три роки тому м’яч у руках не вміли тримати, напевно це велике досягнення. Але я стримано до цього ставлюся і сподіваюся, що у нас головні успіхи ще попереду. На роботу я йду з радістю!
 
 
Професійного гравця виховати важко. Важко за три раза на тиждень виховати, в той час коли інші команди тренуються 5-6 разів на тиждень. То ж для нас сам вихід до Дивізіону А – вже успіх. Хлопці почали останнім часом працювати дуже наполегливо. А до цього це просто була секція баскетболу. І тільки з вересня, коли ми почали змагатися у чемпіонаті ВЮБЛ, хлопці зрозуміли усю серйозність моменту, що треба викладатися на тренуваннях, щоб бути кращими, треба багато працювати. Звісно, щоб досягти більшого – потрібно більше тренувального часу. Але у нас така специфіка, що ми не маємо таких резервів часу. Тому ми змушені заміняти ефективністю кожну хвилину тренування. Але це те, що стосується професійного спорту. Я свою місію виконую. Хлопці із задоволенням йдуть на тренування і батьки дякують! Порівняно з нашим часом, ми хоч могли бігати. А тут діти бігати не можуть! Я їх спочатку змушений був вчити бігати, а не вчити баскетбольним навичкам. Диванно-комп’ютерне покоління дуже відрізняється від нас - тих пацанів, що зростали у так звану доцифрову еру. Користуючись нагодою, хочу подякувати Академії сучасної освіти (у столичному Комфорт-Тауні, вул. Регенераторна, 4). Там нереально крутий зал для занять. Хочу персонально подякувати Іванні Волковинській! Шикарні умови для тренувань створюють! 
Новини по темі
Збірна U-14 вирушає на другий тур ЄЮБЛ, що відбудеться у Кошиці
Збірна U-14 вирушає на другий тур ЄЮБЛ, що відбудеться у Кошиці
Срджан Радулович визначився зі складом збірної, яка цього тижня буде грати у Словаччині
ВЮБЛ (дівчата-2004): КСЛІ-Київ-Баскет продовжує перемагати
ВЮБЛ (дівчата-2004): КСЛІ-Київ-Баскет продовжує перемагати
Головний переслідувач створив проблеми лідеру
Завершується термін подання заявок на навчання за програмою ФІБА
Завершується термін подання заявок на навчання за програмою ФІБА
Наступного тижня закінчиться конкурс для дитячих тренерів на навчання за програмою ФІБA
ВЮБЛ (дівчата-2004): перші ластівки 2019-го
ВЮБЛ (дівчата-2004): перші ластівки 2019-го
Лідер зіграє з головним переслідувачем
Валентин Мельничук: Я дуже радію за дитячих тренерів
Валентин Мельничук: Я дуже радію за дитячих тренерів
Один з найдосвідченіших українських наставників, який пройшов шлях від дитячого тренера до очільника національних збірних Португалії і України говорить про тенденції і події 2018, які привернули його увагу
Трансільванія No Borders PEAK Cup запрошує бажаючих
Трансільванія No Borders PEAK Cup запрошує бажаючих
Міжнародний турнір з мінібаскетболу запрошує команди з України
ВЮБЛ (дівчата-2005): перший етап завершено
ВЮБЛ (дівчата-2005): перший етап завершено
Без поразок - тільки збірна Києва
ВЮБЛ (дівчата2002/2003): КСЛІ-Київ-Баскет на першому етапі без поразок
ВЮБЛ (дівчата2002/2003): КСЛІ-Київ-Баскет на першому етапі без поразок
Олена Федченко підключає до команди дівчат 2004-го р.н.
ВЮБЛ (дівчата-2002, 2003): анонс київського туру
ВЮБЛ (дівчата-2002, 2003): анонс київського туру
Сім команд зіграють між собою за чотири дні
Сергій Тимчук: два роки тренувань не пройшли даремно
Сергій Тимчук: два роки тренувань не пройшли даремно
Як на Поділлі відродили дівочий баскетбол
ВЮБЛ (дівчата-2006): найменші стартували
ВЮБЛ (дівчата-2006): найменші стартували
22 команди претендують на право грати у Дивізіоні А
ВЮБЛ (дівчата-2002/03): КСЛІ-Київ-Баскет єдиний без поразок
ВЮБЛ (дівчата-2002/03): КСЛІ-Київ-Баскет єдиний без поразок
Зіграно другий тур об'єднаного чемпіонату ВЮБЛ (дівчата-2002/03)
ВЮБЛ (дівчата 2002-2003): об’єднаний чемпіонат
ВЮБЛ (дівчата 2002-2003): об’єднаний чемпіонат
Чому вирішили об'єднати чемпіонат ВЮБЛ у двох вікових групах
Що нового у дитячо-юнацькому баскетболі?
Що нового у дитячо-юнацькому баскетболі?
Система змагань, кількість вікових категорій та інше
Ірина Бикова про жіночий баскетбол: це інтелектуальна гра, а дівчата мають бути хитрими
Ірина Бикова про жіночий баскетбол: це інтелектуальна гра, а дівчата мають бути хитрими
Ірина Бикова розповіла про організацію літнього дозвілля дітей-баскетболістів, побажання до ВЮБЛ на наступний сезон і досвід МБК Переяслав
XXVI Чемпіонат ВЮБЛ: медальна статистика сезону
XXVI Чемпіонат ВЮБЛ: медальна статистика сезону
Хто склав конкуренцію Києву за кількістю здобутих нагород?
Ірина Нагорна: один у полі не воїн
Ірина Нагорна: один у полі не воїн
Головний тренер жіночої збірної України U-15 розставляє акценти
ВЮБЛ (дівчата-2005): лауреати фінального туру
ВЮБЛ (дівчата-2005): лауреати фінального туру
У фіналі ВЮБЛ (дівчата-2005) визначено лауреатів індивідуальних номінацій
Лариса Єщенко: важливо вірити у свої сили
Лариса Єщенко: важливо вірити у свої сили
Дівчата, як і квіти, розпускаються не усі одночасно
Estafeta