- По-перше, вітання із перемогою у Балтійській лізі, як вшанували команду після цієї перемоги, усе таки досягнення історичне для клубу з маленького містечка?
- Дуже дякую за вітання! Власне саме нагородження було коротким, без зайвого пафосу. Зібрали команду, вручили медалі, сувенірну продукцію – футболки, кашкети, а ще подарували усім сир. Якогось святкування чи урочистої вечері не було, адже сезон загалом триває, є ще чемпіонат Литви і наступного дня у нас уже було вечірнє тренування.
- Взагалі ставилися вам завдання виграти ББЛ чи апетит прийшов під час турніру, коли прийшли перемоги, побачили що усе реально?
- Знаєте, на початку сезону такого завдання нам ніхто не ставив. Просто почали грати сезон, але уже десь у розпалі турніру, ми подумали «чом би й ні», повірили у власні сили і змогли довести справу до кінця.
- Які тепер завдання на сезон? Поки що справи у внутрішньому чемпіонаті не дуже…
- Зараз у нас лишився чемпіонат і уся увага до нього, було б непогано піднятися на 5 сходинку по ходу сезону, а можливо і вище, тоді ми змогли б поборотися за нагороди, думаю це реально. Просто зараз кожна гра важлива і за перемогу слід боротися у кожному матчі, навіть проти Жальгіріса, а там побачимо.
- Як тобі після кількох років у нижчих французьких лігах чемпіонат Литви, чим відрізняються?
- Точно скажу, що чемпіонат Литви сильніше ніж третя ліга у Франції, хоча у кожному турнірі є щось своє цікаве. Думаю, що французький дивізіон Про Б, а тим паче Про А сильніше за чемпіонат Литви, але поки що у вищих ешелонах Франції я не грав, тому порівнювати не беруся.
- А в плані побуту тихе французьке містечко від тихого литовського відрізняється? Як проводиш дозвілля чим займаєшся?
- Звичайно відрізняється і навіть дуже, адже у Франції я жив у місті із населенням у 60 000 мешканців, а тут близько 7500 всього, тому у Франції життя було дещо активнішим, не таким провінційним, тим паче ми з дружною жили там у 15 хвилинах їзди від Атлантичного океану. В Пасвалісі місць куди б можна було б сходити не так багато нажаль.
- У твого клубу достатньо цікава назва, по-перше виговорити українською П’єно Жвайrждес зможе не всяк, по друге перекладається «Молочна зірка», звідки така назва?
- Так дійсно, на перший погляд назва дивна, а походить вона від заводу з виробництва сиру. Він знаходиться неподалік, ми з хлопцями часто їздимо туди пообідати. На самому початку сезону у нас була екскурсія на виробництво, показували нам як роблять сир, де його зберігати тощо.
- У Литві є помітний український осередок, спілкуєтеся із Денисом і Максимом чи з Віталієм Чернієм?
- Звичайно спілкуємося і доволі часто, я намагаюся подивитися їхні матчі коли є така можливість по вболівати. Після турів буває здзвонюємося узнаємо як йдуть поточні справи, у кого які умови, як тренуються тощо.
- У тебе в команді грає латиш Артурс Аусейс спілкувалися із ним після матчу Латвія – Україна, він привітав тебе, що говорить про збірну Латвії? Наскільки вона буде небезпечною влітку?
- Артур привітав нас із перемогою, проте матчі збірних ми не надто обговорювали. Очевидно, що влітку до України приїде зовсім інша збірна Латвії і нам слід буде викластися на 200% для того щоб виграти цей матч, він може бути вирішальним з огляду на весь турнір відбору.
- Взагалі що сам скажеш про зимове вікно відбору, чи вдалося воно? Як був настрій коли роз’їжджалися?
- Почну з того що приїжджати до збірної завжди приємно і грати за збірну нашої країни теж. Я вважаю, що взимку ми виконали план і здобули 2 важливі і дуже непрості перемоги, тож настрій був відмінний, хоча залишати Україну, прощатися із друзями було дещо важко. У команді ми дійсно, як одна велика родина.
- Найскладніше буде улітку чого чекаєш від матчів з турками і тими ж латишами?
- Я гадаю, що найтяжче вікно відбору буде саме у літку, нам слід буде продемонструвати наш характер і впевненість у власних силах., дуже важливо брати максимум у цих двох матчах, та й усі хлопці це розуміють. Хто б не потрапив до заявки кожен із нас буде викладатися по максимуму.
- Знову має бути зустріч із вболівальниками у Палаці Спорту, до речі, хтось з твоїх має приїхати повболівати?
- Звичайно на домашній грі обов’язково буде моя дружина, її сестра, її чоловік і племінник теж. У такому складі вони не пропустили ще жодної гри у Києві. Я дуже сподіваюся, що мої батьки також зможуть приїхати. Взагалі, якщо говорити про весь «мій фан-сектор», то дуже сподіваюся, що батьки моєї дружини також зможуть бути на грі. В ідеалі збереться уся родина, гадаю така гаряча підтримка нам допоможе.
- Зв’язок із Євгеном Мурзіним є? Спілкуєтеся ви у період між «вікнами»?
- Так, із тренером ми постійно підтримуємо зв’язок, спілкуємося у WhatsApp.
- До речі, хтось із баскетбольної тусовки, зі збірників привітав тебе з перемогою y ББЛ?
- Власне усі гравці збірної і привітали. У нас же є своя група там ми обмінюємося привітаннями, фотографіями, якимись відео. Усі на зв’язку, усі в курсі що у кого відбувається.
- В збірній у тебе прізвисько Бобі, хто його автор, не ображаєшся, коли так називають?
- Так мене почали називати коли я вперше потрапив до збірної, ще коли був Майк Фрателло. Звісно що я не ображаюся, мені навіть самому подобається таке прізвисько, а коли грав у Франції, то у мене на майці ігровій було написано Бобі. Так що із цим усе добре.
- Кого бачиш фаворитом плей-оф в Україні?
- Уже один фіналіст відомий це Черкаські Мавпи, я стежив за розвитком подій і вважаю що команда провела хороший сезон і гідна бути у фіналі. У іншій парі фаворитом виглядає Дніпро, хоча Хімік довів, що його списувати з рахунків небезпечно. Хто б з них не вийшов далі, фінал буде видовищним, я у цьому переконаний і хай переможе найсильніший.
