Жіноча збірна України з баскетболу 3х3 вже прибула до Антверпена, де 11–13 вересня відбудеться чемпіонат Європи. Команда Віталія Чернія провела заключний етап підготовки у Ризі, а тепер готується безпосередньо до старту континентальної першості.
На груповому етапі українки зіграють проти чинних чемпіонок Європи Нідерландів та срібних призерок минулорічного Євро Азербайджану. Обидві команди цього літа дійшли до півфіналу чемпіонату світу, а на Women's Series регулярно боролися за найвищі місця.
У розмові перед стартом Євро головний тренер жіночої збірної України Віталій Черній розповів про готовність команди, остаточний склад, відсутність Міріам Уро-Ніле та Христини Філевич, а також оцінив суперниць українок по групі.
— Розкажіть в цілому про підготовку до чемпіонату Європи?
— Шлях до Антверпена був непростий і неблизький, але ми вийшли на фінішну пряму.
Я говорю не лише останній відрізок підготовки. Якщо говорити про роботу з травня, ми пройшли всі етапи: підготовчі, основні, закріплювальні, потім знову підготовчі, основні, змагальні. І так по колу.
Зараз ми вийшли на фінішну пряму й досягли того, що граємо у фінальній частині чемпіонату Європи. Це вже зобов'язує. Тут немає прохідних матчів — кожна гра важлива.
Грати у фіналі чемпіонату Європи в компанії найкращих команд континенту в цьому напрямку баскетболу — це гідно поваги. Думаю, дівчата це розуміють. Усі важкі тренування, переїзди та підготовка відходять на другий план, коли ти виходиш на майданчик у тих матчах, до яких прагнув.
— Яким буде склад збірної України на чемпіонаті Європи?
— Склад, який приїхав сюди, не можу назвати оптимальним. Одразу хочу зробити ремарку: у нас не буде двох ключових гравчинь — Христини Філевич та Міріам Уро-Ніле.
Щодо Христини я вже раніше говорив про сімейні обставини. Вони не дозволили їй пройти з командою серпневі етапи Women's Series та зіграти у фінальній частині чемпіонату Європи.
Віталій Черній: Збірна України 3х3 має бути агресивною і в захисті, і у нападі
Міріам із серпня працювала зі своїм клубом у Швейцарії, який готується до Єврокубку. Ми постійно були на зв'язку, обговорювали можливість її приєднання до збірної. І клуб, і сама Міріам були готові до цього.
Але сталося непередбачуване — Міріам отримала травму спини. Вона була готова приїхати і зіграти навіть з травмою за збірну. Але ми розуміємо, що в такому стані вона не зможе показати свої максимальні можливості. З огляду на довгий клубний сезон попереду ми прийняли рішення, що їй потрібно відновитися й не ризикувати подальшою професійною кар'єрою.
Тому у фінальній частині чемпіонату Європи Україну представлятимуть Вероніка Космач, Анжеліка Ляшко, Віра Грималюк та Дарія Кононученко.
— Які ролі ви бачите для цих чотирьох гравчинь?
— Я б сказав, що це певний сплав молодості. Але водночас Вероніка та Анжеліка вже давно заявили про себе як основні гравчині збірної.
Зараз я дуже хотів би бачити їх саме лідерками, які ведуть за собою команду. Специфіка 3х3 така, що гравчині на майданчику багато в чому самі є тренерами: вони читають гру, використовують свої сильні сторони та слабкі місця суперника.
Хто правильно все розрахує, хто краще використає ці нюанси та наскільки добре команда буде зіграна — багато в чому визначить результат.
Віра Грималюк та Дарія Кононученко мають додавати команді своїми діями, азартом та самовіддачею. У них є велике бажання, і я на них теж дуже розраховую.
Дівчата стараються і приємно дивують. Звичайно, є моменти, які мене як тренера не задовольняють, але ми намагаємося їх виправляти, і вони до цього прагнуть.
— Нідерланди та Азербайджан — дуже сильні суперники. Чого очікуєте від цих матчів?
— Група у нас непроста. Наші суперники на папері дуже сильні.
Нідерланди п'ять етапів поспіль вигравали Women's Series. Це дуже зіграна команда. Навіть якщо хтось випадає зі складу або відбувається заміна, це практично не позначається на якості їхньої гри.
Чемпіон і віце-чемпіон Європи: представляємо суперниць збірної України на Євро-2026 з баскетболу 3х3
Азербайджан також не випадково знаходиться серед найкращих. Нефтчі грає як базова команда збірної, і там зібрані дуже сильні гравчині. Водночас стиль команди залишається приблизно однаковим — і коли вони грають за збірну, і коли виступають за Нефтчі.
Ми знаємо сильні та слабкі сторони обох суперниць. Наскільки зможемо цим скористатися — покаже гра. Але ми готуємося до того, щоб зіграти для суперника неочікувано.
— Україна підходить до цих матчів у статусі андердога?
— Так, проти цих двох команд ми виходимо як андердоги. Але будемо кусатися.
Кожна гра для нас має бути битвою. Важливо, наскільки ми зможемо нав'язати свою гру цим сильним суперникам і наскільки використаємо їхні слабкі сторони.
Я на сто відсотків вірю в дівчат. Потенціал у них величезний. Головне — не піддаватися емоціям, не робити неузгоджених дій і не опускати руки.
Потрібно вірити в себе та впевнено виконувати те, що ми робили на тренуваннях і що ми вміємо.
Тому легкої дороги на цьому чемпіонаті не буде ні для нас, ні для наших суперників. Для нас кожна гра буде битвою.
Чесно кажучи, я з оптимізмом дивлюся вперед. Інакше навіщо взагалі виходити на майданчик, якщо ти заздалегідь здаєшся?
— Наскільки важливо для цих чотирьох гравчинь показати себе на такому турнірі?
— Для них це дуже важливий момент. Вони можуть заробити свої бонуси на майбутнє, заявити про себе, довести, що готові грати на такому рівні.
Попереду дуже багато роботи. 3х3 розвивається надзвичайно стрімко, і дуже хочеться, щоб ми рухалися у напрямку сучасних тенденцій баскетболу 3х3.
— Що ви хотіли б побачити від своєї команди у ці дні в Антверпені?
— Я сподіваюся, що кожна гравчиня збірної України, яка приїхала сюди, покаже свої найкращі якості.
У фіналі чемпіонату Європи можна викластися на 200–300 відсотків і показати таку гру, зробити такий результат, якому радітимуть не лише самі гравчині, а й наші вболівальники, усі, хто підтримує команду та бажає їй успіху.
Я сподіваюся на дівчат. Вони мають віддати всі свої сили, вміння, старання і, найголовніше, бажання.
Потенціал дуже великий, але його потрібно показувати, а не зберігати десь усередині себе.
Тому я ще раз повторю: я вірю в кожну гравчиню. І хочу, щоб у ці матчі вони вийшли з максимальною впевненістю та бажанням битися до кінця.
