Жіноча збірна України з баскетболу 3х3 готується до олімпійської кваліфікації, яка мала відбутися 18-22 березня в Індії. Однак через розповсюдження небезпечного коронавірусу в світі ФІБА скасувала змагання в Індії. Нове місце та термін проведення відбору на дебютні для баскетболу 3х3 Олімпійські ігри ФІБА визначить пізніше.
Наші ж дівчата продовжують готуватися до змагань. Як це відбувається, на відкритому тренуванні команди в ПС Венето розповіли Христина Філевич та Віта Горобець.
- Звичайно, перенос кваліфікаційного турніру ми не очікували, – говорить Христина Філевич. – Трохи засмутилися, тому що ми дуже важко працювали і хотіли показати своїм виступом, що ми готові до перемог.
Але нічого не поробиш, будемо працювати далі. Сподіваюся, що відкладений турнір нам не доведеться чекати довго.
- Що можете сказати про своїх майбутніх суперниць? Кого вважаєте фаворитом, а кого, можливо, «темною конячкою»?
- Я вважаю, що шанси є у всіх команд. Звичайно, можна виділити дуже сильні збірні Австралії та Японії. Про команди Туркменістану та Ірану нічого конкретно сказати не можу, оскільки проти них ніколи не грала. Але впевнена, що до кожного суперника потрібно ставитися дуже серйозно. Ми, звичайно вивчаємо їхню гру і, сподіваюся, знайдемо шляхи, що їх перемогти.
Зараз, під час зборів, основну увагу ми приділяємо фізичній підготовці, оскільки баскетбол 3х3 – це така гра, де потрібно мати надвитривалість. Протягом всіх чотирьох матчів кваліфікаційного турніру, ми повинні бути у гарній фізичній формі. Щоб її пік припав на вирішальні матчі і ми виконали головне завдання – завоювали для країни олімпійську путівку.
Ми не думаємо про те, що буде ще можливість у втішному турнірі в Угорщині здобути ліцензію – хочемо це зробити на кваліфікаційному турнірі. Нас не треба мотивувати – виступити на Олімпіаді – мрія кожного спортсмена.
- Ми всі в команді вже рахували дні до від’їзду на турнір в Індію, налаштовувалися на бій, але, на жаль, коронавірус нам завадив, –зізнається Віта Горобець. – Проте, нічого страшного – буде зайвий час з головним тренером попрацювати над усуненням тих проблем, що ще є в команді.
Нам треба більше згуртуватися, саме, як команді. Потрібен справжній командний дух – один за всіх і всі за одного. Тому що, 3х3 – це така гра, де на жодну секунду не можна розслабитися! Десь трошки хтось на мить випав з гри – матч програно.
Основна група кандидатів на поїздку у нас складається з шести дівчат, а поїде на турнір чотири. Хочу сказати, що це не викликає якусь напругу в команді. Незалежно від того, хто з нас поїде – головне для всіх нас здобути для України олімпійську ліцензію.
