Президент Федерації баскетболу Львівської області Зиновій Курса розповів у інтерв’ю Гал-інфо про перший рік на посаді, про те, чого вдалося досягти на даному етапі, проблеми та плани на майбутнє.
- Зиновію Івановичу, минув рік з моменту Вашого призначення на посаду президента ФБЛ. Чи вдалося Вам втілити в реальність те, що задумували?
- За цей рік в нашому баскетбольному господарстві було зроблено чимало роботи. Приємно те, що вдалося, як мінімум, зрушити більшість речей з мертвої точки. Сповна запрацювали наші комітети з дитячого-юнацького, жіночого та ветеранського баскетболу. Останнім часом також активізувалась робота в напрямку створення змагань для людей з обмеженими можливостями. Люди, які, на жаль, прикуті до візків, відтепер також мають можливість займатись баскетболом.
- Скільки у Львові зараз функціонує дорослих ліг?
- У нас є аматорська ліга Львова, за яку відповідає Михайло Курса. Цьогоріч у цьому дивізіону беруть участь 8 команд. Окрім того, є також Бізнес-ліга, де цього сезону уже беруть участь 11 команд (минулого року було 9 команд) і якою опікується Андрій Калічак. Популяризуємо також студентський баскетбол, за який відповідає Ярослав Зубрицький. Під нашою егідою відбуваються обласні змагання серед вищих навчальних закладів. Досить популярним зараз у нас став також такий олімпійський вид баскетболу 3х3.
- А як наразі виглядає стан справ з дитячо-юнацьким баскетболом?
- Для дітей проводимо досить широкий спектр змагань. Запрацювала шкільна баскетбольна ліга, де грають команди двох вікових категорій: 2003-2004 років народження – 9 команд і 2005-2006 років народження – 8 команд. Окрему подяку хочеться висловити Степану Матулі, який узяв на себе великий об’єм роботи. Шкільна ліга у нас відкрита, адже беруть участь у змаганнях також команди з Трускавця, Дрогобича тощо. Турнір проводиться в два кола, за схемою «осінь-весна». Також у нас є чемпіонати області, де у шести вікових категоріях грають і хлопчики, і дівчатка. За минулий рік наші дитячо-юнацькі колективи взяли участь у 12-ти міжнародних турнірах. Були виїзди до Словаччини, Угорщини, Польщі. Відбувались і у Львові міжнародні змагання. Вершина для дитячо-юнацьких команд України – участь у Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі. Минулого сезону у нас дві команди брали участь в тій лізі, а з цього сезону вже 5 команд представляли Львівщину, три з яких – юнацькі, а також дві дівочі. До слова, минулий рік став прем’єрним для наших дівочих команд у Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі. Щодо дитячого баскетболу загалом, то в Україні задніх точно не пасемо.
- З якими проблемами найбільше стикалися у становленні дитячо-юнацького баскетболу цьогоріч?
- Проблеми, на жаль, залишились сталими. Найголовніше питання – відсутність кадрового потенціалу. Немає достатньої кількості кваліфікованих фахівців, які б розвивали дитячо-юнацький баскетбол в області. Пошуком кваліфікованих спеціалістів будемо займатись у поті чола. І, звісно ж, нічого нового не скажу, якщо зазначу, що проблема з фінансами постає чи не найбільш гостро. Немає фінансування, відповідно, – немає результату. Наведу приклад: нещодавно не поїхали з командою юнаків 2002 року народження до Кривого Рогу на матч Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги, бо коштів бракувало. Отак і живемо або радше виживаємо.
- Чому у Львові немає команди рівня Суперліги?
- Причини ті ж таки, що заважають розвиватись дитячо-юнацькому баскетболу. На жаль, ніяк не можемо знайти гідного спонсора. У такому місті як Львів, безперечно, має бути команда Суперліги. Тут усе просто: будуть гроші – буде команда. Так всюди. Добре, що хоч маємо три команди майстрів. У Вищій лізі України виступає «Львівська Політехніка», а в Першій лізі також беруть участь львівські команди «Віта-Агро» та «Львів-УАД». Втім, з таким бюджетом, який зараз є в цих команд, в Суперлізі, на жаль, їм робити нічого.
- А що скажете про жіночий баскетбол?
- Разом з жіночими командами беремо участь в різноманітних універсіадах, змаганнях 3х3. Відрадно, що тримаються «на плаву» та стабільно виступають наші команди «ЛДУФК-СКІФ» та «Львівська Політехніка» у Вищій лізі України серед жінок. До Суперліги нашим жіночим колективам наразі далеко, оскільки суттєво відрізняється і рівень самих гравців, і бюджет команди на сезон.
- Чи розвивається ветеранський баскетбол на Львівщині?
- Ще на початку інтерв’ю забув зазначити, що в нас досить активно почав працювати комітет саме з ветеранського баскетболу. Зокрема, на щастя, додає приємної роботи наша команда «65+» (Сміється). Вони їздили на змагання в Італію, Словаччину, а незабаром вирушатимуть до Вільнюса, де 16-18 лютого відбудеться ветеранський турнір присвячений литовському баскетболу. У планах також створити команду «45+» та «55+». Дуже приємно, що наші ветерани надають хороший приклад молодшим поколінням, наочно демонструючи здоровий спосіб життя.
- Минулого року Ви зазначали, що у ФБЛ досить актуальна проблема з баскетбольними арбітрами. Чи вдалося усунути цей недолік?
- У цьому напрямку активна робота додалася. Є у нас вже суддівський комітет. Минулого сезону мали лише одного ліцензованого рефері, а зараз ліцензії отримали ще троє суддів, які вже мають право обслуговувати всеукраїнські змагання. Окрім Богдана Капеляна, відтепер Львівщину представлятимуть Володимир Яцковський, Вадим Палюх та Денис Головко.
- Які плани у Вас в якості президента федерації баскетболу Львівщини на 2018 рік?
- Плануємо здійснити чимало спортивних заходів. Якщо брати до уваги лише дитячо-юнацький баскетбол, то тут плануються аж 80 подій. В це число входять і місцеві змагання, і обласні, і всеукраїнські, і міжнародні. На початок травня також запланований турнір серед ветеранів у віковій категорії 65 років і старші. Він буде присвячений пам’яті усім видатним баскетболістам Львівщини. Цього року з організацією звітного турніру допомагає мерія. До речі, на ці змагання будуть запрошені команди з Прибалтики, Польщі та України. Такий захід вартий уваги громадськості, бо таким чином вшановуємо пам’ять баскетболістів, які колись гучно прославляли наше місто.
Загалом, планів та задумів дуже багато, очі до роботи у моєї команди горять, було б тільки для кого цю роботу виконувати. Окрім того, хотілося б побачити більше бажання з боку спонсорів, інвесторів, адже без їхньої допомоги, чудово розуміємо, всі ідеї залишаться тільки мріями.
