Жіноча збірна України перемогла Люксембург із рахунком 64:52 у першому матчі другого етапу кваліфікації Євробаскету-2027. Одну з найкращих ігор у складі синьо-жовтих провела Тетяна Юркевичус: 18 очок, 13 підбирань, 5 перехоплень, 2 передачі та показник ефективності 31 за 32 хвилини на майданчику. Завдяки цій грі вона стала претенденткою на нагороду MVP туру.
Тетяна Юркевічус претендує на звання MVP туру відбору на жіночий Євробаскет-2027
— Твої враження від першого матчу цього вікна?
— Звісно, дуже позитивні, тому що завжди круто починати кваліфікаційний раунд із перемоги. Це додає впевненості, дає більше азарту й мотивації на подальші ігри. Усі дуже раді цій перемозі, вона була для нас важлива — такий маленький крок до чогось більшого, до тієї мети, куди ми йдемо.
— Які були завдання на цю гру і за рахунок чого вдалося перемогти?
— Завдання було — максимальна концентрація з першої до останньої хвилини. Бути командою, бути одна за одну, підтримувати попри помилки. А помилки були, і ми знали, що вони будуть: підготовка в нас була лише два дні всім разом, та й Аліна доєдналася фактично на один день, бо в неї була гра. Тому часу на вивчення сетів і на те, щоб зібрати захист, залишалося дуже мало.
Наше завдання було закрити їм триочкові кидки, щоб вони більше ходили в прохід. А в атаці ми знали, що в них немає високих гравчинь і потрібно грати на великих униз. За рахунок цього, мені здається, гра й вдалася.
Читайте: Інна Кочубей: Ми добре розпочали матч, однак згодом Люксембург адаптувався
— Я дуже рада, що вийшло дати максимум, тому що в якісь моменти було важко фізично. Але це все завдяки команді: дівчата зіграли на мене, дали передачі в потрібний час, ми разом боролися в захисті.
Звісно, це додає впевненості, але скажу чесно: у такому віці вже немає такого, що коли гра на три-п'ять очок, ти думаєш — усе, я погана. Ні, вже зовсім реальніше дивишся на речі. Знаєш, що треба робити, яка потрібна мотивація й концентрація. Коли виходиш на майданчик сфокусованою, знаєш, чого хоче від тебе тренер і що очікує команда, тоді так і виходить. Дуже щаслива, що вдалося видати гарну гру. Сподіваюся, наступні два матчі теж складуться добре.
— Як оціниш атмосферу в команді?
— Атмосфера прекрасна, чесно. Дуже круто між дівчатами, з тренерами, у нас максимальне порозуміння, всі одна одну підтримують, усі щасливі бачитися, бо всі скучили.
Листопад і лютий — це такий період, коли ти приїжджаєш і реально кайфуєш від того, що всі разом. Це як маленький ковток свіжого повітря: коли ти за кордоном, у чужій країні, серед чужих людей, ти, звісно, пристосовуєшся, але тут ніби розслабляєшся й видихаєш. Ми постійно сміємося, жартуємо — класна атмосфера. І водночас усі дуже серйозно налаштовані на тренуваннях, молоді дівчата дуже стараються. Це круто бачити, бо ми на них розраховуємо, нам потрібне нове покоління. Тому ми зі свого боку стараємося всіх підтримувати, і я бачу, що дівчата дослухаються.
Читайте: Аліна Ягупова стала рекордсменкою жіночої збірної України за кількістю матчів
— Усі якісь позитивніші. Реально відчувається розуміння тренера — що вона від нас хоче і що нам дає. Вона не вигадує велосипед, тому що часу на це в нас немає. Ми стараємося грати в простий баскетбол, який можна скласти за два дні й зіграти разом усім.
Наш тренер це розуміє й старається максимально використати сильні сторони гравчинь — задіяти всіх саме в тому, що вони вміють, щоб мати гарний результат.
— Термін підготовки був стислий. Наскільки ефективно вдалося використати цей час?
— Термін справді був дуже стислий. Напевно, сама гра дала нам більше, ніж ті тренування, бо на тренуваннях ми просто старалися зрозуміти сети й захист. До кожної команди ми, звісно, готуватимемося по-іншому, але знову ж таки — сильно щось змінювати часу немає. У нас два тренування, потім кидкове, потім гра.
— Чи встигли розібрати Велику Британію? Які очікування від цієї гри?
— Маємо розбирати на тренуванні, обговорюватимемо все й дивитимемося відео. Та й самі, як дівчата, ми вже переглядали деякі моменти — так само, як дивилися Люксембург перед нашою грою.
Думаю, гра буде дуже цікава й дуже напружена, треба буде максимально сконцентруватися. Кожна з нас розуміє, наскільки цей та інші матчі важливі і що в нас є справді великий шанс нарешті потрапити на Євробаскет. Мені здається, такого шансу в нас давно не було. Ми всі розуміємо, що кожна несе відповідальність за свої дії сама, і водночас ми несемо відповідальність як команда. Тренери зі свого боку стараються зробити максимум, і ми хочемо дати максимум, щоб мати гарний результат.
— Що нам треба покращити після матчу з Люксембургом?
— Насамперед захист, тому що були провали. Нас обігрували один в один, а ми не встигали на допомогу, були дурні фоли. Думаю, треба покращити й напад, бо ми трохи плуталися в сетах, хоча вони теж дуже прості. Коли ти задихаєшся, то забуваєш, псується спейсинг чи тайминг — і все це впливає.
Тому покращувати є що, ми це знаємо. Але, дякувати Богу, перемога є, а переможців не судять. Будемо працювати, будемо щось змінювати. Знаю, що тренер хоче зробити деякі корективи, бо вона теж побачила дещо збоку. Гра показала, що краще забрати, а що залишити.
— Французки дуже впевнено виграли перший матч у британок. Які у тебе очікування від цього матчу?
— Про Францію, чесно кажучи, поки не думаю. Розумію, що гра вже скоро, але наразі вся концентрація на Великій Британії.
Із Францією мені буде цікаво зіграти, бо знаю, що в них теж трохи змінений склад, немає тих гравчинь, що були раніше. Але француженки завжди дуже швидкі, грають у крутий і дуже жорсткий баскетбол — у них хороша командна гра і водночас дуже якісна гра один в один у кожної окремо. Розумію, що вони фаворитки групи, але непереможних немає, і все можливо. Ми вже перемагали Францію — так, це був інший склад, інші часи, але всі знають, що будь-яка команда може дати результат. Немає такого, що ти виходиш на гру й думаєш: усе, я програю, сидітиму й нічого не робитиму. Ні, ми будемо битися, робитимемо максимум, а там буде видно.
Матч проти Великої Британії вийшов для француженок розгромним, і з таким рахунком, звісно, трохи неприємно програвати. Сподіваюся, у нас такого не буде. Дуже хочеться дати їм бій.
— Чим сильна Франція і що треба зробити, щоб нав'язати їм свою гру?
— У Франції багато сильних сторін, немає чогось одного. І дальні кидки дуже влучні, і під кільцем є високі гравчині, які знають, як боротися під щитом і на підбиранні. Плюс пресинг.
Тренери нам більше підкажуть, що краще робити, але тут справа вже не так у майстерності гравчинь тієї чи іншої команди, а в характері — з яким настроєм ти вийдеш на гру і наскільки будеш готова битися до кінця. Навіть будучи дуже талановитою гравчинею, якщо ти опустиш руки й не матимеш бажання грати, гра буде максимально неякісна. Тому найперше, що нам потрібно, — повірити, що ми можемо дати їм бій. А далі м'яч круглий, кільце теж, тому хто його знає, як воно буде. Побачимо.
