Капітан лідера Суперліги Парі-Матч, найрезультативніший гравець Дніпра Станіслав Тимофеєнко чимало баскетбольних подій 2017-го може занести собі в актив. До багатьох він причетний особисто, як то: Дніпро лідирує у регулярному чемпіонаті, а на початку року здобув Кубок України, національна чоловіча збірна з баскетболу 3х3 виграла бронзові медалі Чемпіонату Європи і стала «Командою року» за версією Міністерства Спорту. Тимофеєнко «підхопив» під кінець року ангину, втім, дистанційно знайшов час на спілкування.
- Рік, що минає, і справді можна назвати напрочуд вдалим і для мене, і для моєї команди. Ми виграли Кубок України, довели – чого варті. Хоча перед півфіналом у нас взагалі ніхто не вірив. А ще здобули у дуже цікавій серії з Черкаськими Мавпами бронзові нагороди. Хоча, як на мене, могли і золотий дубль зробити. Вдалим виявився рік і для збірної 3х3. Ми вперше змагалися на такому рівні і показали чудовий результат – і на чемпіонаті світу (5 місце – ред.), і на чемпіонаті Європи (3 місце – ред.)!
- За рахунок чого Дніпру вдається так потужно проводити чемпіонат і бути лідером як статистично, так і по грі?
- Це результат наполегливої праці команди. Хлопці зіграні, Дніпро – згуртований коллектив, у міжсезоння ми заклали гарну фізичну базу і це також дається взнаки у матчах Суперліги. Мушу зізнатися, що з моєї точки зору рівень чемпіонату залишає бажати кращого, щоб не ображати нікого з суперників, краще скажу - не завжди відповідає моїм очікуванням, а відтак, нам гріх не бути першими за таких обставин.
- Хто з суперників є найнебезпечнішим для Дніпра на сьогодні?
- Як свідчить практика останніх матчів, представники нижньої частини турнірної таблиці налаштовуються на Дніпро, як на останній бій. Нам простіше грати з Хіміком, Будівельником, Черкаськими Мавпами, ніж із Запоріжжям чи Харковом. Що ж до поразки (єдиної для Дніпра у чемпіонаті на 31 грудня – ред.) Запоріжжю, мала місце елементарна недооцінка суперника.
- Переконливе лідерство Дніпра у чемпіонаті дозволяє припустити, що вам цілком до снаги виграти чемпіонство і знову заволодіти Кубком, чи не так?
- Я б не наважився на такий прогноз. Турнірна таблиця регулярного чемпіонату у такому вигляді, яку ми її бачимо зараз – то таке, розклад сил у плей-оф може змінитися. Є команди, які також демонструють гарний баскетбол, і вони будуть боротися. Для початку ми прагнутимемо захистити свій титул володарів Кубка України, потім рухатимемося далі.
- Дніпро передчасно завершив виступи у Кубку Європи ФІБА. Чому не вдалося пройти Бююкчекмедже?
- Звісно, у матчі-відповіді у Дніпрі могли зіграти і по-іншому. Бо у Стамбулі у наших діях не було і натяку на мандраж (Дніпро переміг суперника на його майданчику з мінімальною перевагою в одне очко – ред.), а вдома він чомусь виник і це позначилося на наших діях. Але і зараз скажу, ми могли їх пройти. Втім, нам забракло досвіду виступів на такому рівні. На мою думку баскетбол у Туреччині на 10 голів вищий за баскетбол в Україні і нам треба дуже багато працювати, щоб скоротити це відставання принаймні наполовину.
- Слідкував за виступами збірної України 5х5 на Євробаскеті? 1/8 – це наша стеля?
- Буду відвертим, пильно не слідкував за виступами хлопців. На те є кілька причин, але не хочу далі розвивати цю тему.
- Ти «зробив» гру на чемпіонаті Європи 3х3, збірна України зійшла на п'єдестал пошани, у грудні стала лауреатом номінації «Команда року» конкурсу Міністерства Спорту «Спортивне сузір'я - 2017». Як сприйняв цю звістку?
- Гру в Амстердами на першості Старого Світу «зробили» ми усі. Відтак, бронзові медалі – це заслуга усіх гравців – мене, Закурдаєва, Липовцева, Кобця і, звісно, тренера. Дуже приємно було, коли подзвонив Олег Юшкін і повідомив про те, що ми виграли номінацію «Команда року»! Наші заслуги оцінили – це радує.
- Що далі у 3х3, які плани на 2018-й?
- Мету будемо ставити під час зборів, у тренувальному таборі. Поки що навіть не думав про це. Але думаю, вони будуть такими, щоб ми виступили не гірше, ніж минулого літа.
- Новий Рік, Різдво Христове – що для тебе ці свята?
- Це сімейні свята, які дають можливість зупинитися, перевести подих, збагнути, що життя є і за межами баскетбольного залу чи корта.
- Що б побажав собі у 2018-му?
- Хочу, щоб в Україні нарешті закінчилася війна, щоб наша баскетбольна та й взагалі спортивна інфраструктура розвивалася.
- Про подарунок під ялиночку мрієш?
- Я у цьому плані вже подорослішав, подарунків під ялинкою не шукаю.
- Баскетбол у твоїх новорічних мріях матиме місце?
- Облиште. У новорічну ніч про баскетбол не думатиму. Вважаю, я йому приділяю уваги більш ніж достатньо в інші дні календаря. То ж, спробую відволіктися. А користуючись нагодою, хочу привітати з прийдешніми Святами усіх прихильників спорту! Здоров'я і успіхів усім вам і вашим сім'ям у 2018-му!
