Пішов третій місяць, як готується до нового сезону у Вищій лізі чоловіча команда новоствореного столичного клубу Київ-Баскет. Щоправда, її головний тренер приділяє безпосередню увагу хлопцям 23 дні. До 10 вересня Олександр Лохманчук був задіяний у тренерському штабі національної збірної України на чемпіонаті Європи. Головний тренер розповів про свої баскетбольні пріоритети і готовність команди до старту у Вищій лізі чемпіонату України.
- На даному етапі процес комплектації можна вважати завершеним. Ми набрали 13 гравців, з якими розпочнемо чемпіонат. Але у подальшому пошук перспективних виконавців ми не припинимо.
- Для себе вже визначилися, на кого можна покластися у стартових матчах чемпіонату з Говерлою (6-7 жовтя – ред.).
- У нас є тільки один гравець з досвідом виступів у Вищій лізі і Суперлізі. Це Кріс Луговцов (минулий сезон відіграв у Кремені – ред.). Решта хлопців виступали у Києві, в аматорській лізі. Будемо намагатися посилити їхню віру у власні сили, у те, що вони можуть грати на цьому рівні. Намагатимуся дати їм усе, що маю у баскетбольному плані.
- Коли спілкувалися на тренуванні з гравцями, почув від Вас: баскетбол – це не рейки. Що це означає?
- З дитинства усвідомив – баскетбол це інтелектуальна гра. Його можна порівняти якоюсь мірою з шахами. Але тут усе дуже швидко змінюється, рішення треба приймати миттєво. Треба передбачити напрямок польоту м’яча, де захисник, який грає з тобою, зробить помилку, де він відвернеться, подивиться на м’яч. В цей момент гравець має зміститися, зробити ривок… Це рух. Тут не можна прокласти рейки і ти бігаєш тільки в заданому напрямку. Баскетбол – це жива гра і щомиті ти можеш змінити напрямок руху, побігти в інший біг, як очікує захисник. У цьому я бачу красу баскетболу, його видовищність і непередбачуваність.
- Команда готова до старту чи краще б було ще місяць потренуватися?
- Було б непогано ще місяць, а може й більше потренуватися, дати хлопцям більше інформації і вже підготувати їх до випробувань. Бо деякі хлопці ще не вірять у те, що вони можуть робити. Або ж вони вже дечому навчилися і переучувати їх важко, важче, ніж навчити. Тому я намагаюся у стислі строки дати їм інформацію і пересвідчитися, що вони можуть це робити і у них буде виходити.
- Перебування у тренувальному таборі команди Максима Пустозвонова позитивно впливає на заняття?
- Це великий плюс для команди. Коли він попросив мене, чи зможе він приходити до мене на тренування, я відповів так! Бо хлопці дивитимуться – що разом з ними тренується такий майстер, який брав участь і у чемпіонаті світу, і у чемпіонаті Європи неодноразово. Для них це стимул – з ними тренуються на рівних. І їх це навпаки мотивуватиме – я не гірший і якщо гравець національної збірної тренується з нами, то є можливість хоча б потренуватися з ним. Це стимул для хлопців. Я ще не розмовляв з ними щодо Пустозвонова, але запитаю, щоб мати інформацію на майбутнє.
- В іграх і побачите, що вони від Максима перейняли.
- Та й Максим теж підтримує хлопців, підказує їм. Можливо, на правах досвіченого гравця може і голосно щось сказати, підстегнути їх.
- Головний тренер Черкаських Мавп Максим Міхельсон зізнавався, що до передсезонного турніру у Запоріжжі встиг вивчити зі своїми хлопцями одну схему у нападі і одну – у захисті. Ви вже вивчили більше?
- Повторюся, схеми у нападі, комбінації – мені це не цікавою. Баскетбол, закутий у комбінації, дещо нудний. У мене теж будуть комбінації, десь будемо їх застосовувати. Але на даний момент я б більше хотів, щоб хлопці грали саме у баскетбол. Читали цю ситуацію, я даю напрямок руху, ми вивчаємо його – але це не схеми. Кожний має думати, куди він хоче йти, а далі він вже має сам розвивати свою думку, що він може змінити. Бо захисник теж не буде стояти і його чекати. Він буде протидіяти. І я хочу, щоб хлопці навчилися своєчасно і швидко оцінювати ситуацію. Проявляти свою майстерність, долаючи дії захисту.
- Перша ж гра продемонструє, чи розуміють вас гравці, чи може ще ні.
- Перша гра у нас – з чемпіоном Вищої ліги минулого сезону. У його складі грають «високі», з досвідом виступів. Але я на першу гру не маю ілюзій, що вона мені покаже усе. Я розраховую на півроку, щоб отримати результат від своєї роботи. Якщо це прийде раніше, це буде добре.
