У новоствореній жіночій команді Прометея наразі формується потужне поєднання молодості та досвіду. Однією з найдосвідченіших у молодій команді є Оксана Моллова. Вона вже чимало пограла за кордоном, неодноразово виборювала чемпіонські титули.
У інтерв’ю клубній прес-службі Оксана розповіла про етапи кар’єри, особисті досягненнями, поділилася очікуваннями від виступів за команду з Кам’янського.
- Розкажи, будь ласка, як надійшла пропозиція перейти в клуб. Чи довго над нею думала? Чи були якісь сумніви?
- Я рік сиділа в декреті, а пропозиція мені надійшла від Кирила Большакова, тренера, який можна сказати, привів мене в дорослий баскетбол, тому я недовго думала. Хочу відновити кондиції, які втратила за минулий рік. Краще Кирила Вадимовича та Вікторії Юріївни Большакових мені ніхто в цьому не допоможе. Вони це вміють, я з ними вже працювала і знаю як і що треба робити.
- Тобто було дуже важливо знову прийти до тренерів, з якими є великий досвід спільної роботи?
- Так, звісно! Це було взагалі першим значним моментом при ухваленні рішення. Плюс хороші умови, які запропонував клуб як мені, так і моїй родині. Я вдячна Кирилу Вадимовичу та Вікторії Юріївні, що вони підтримали мене, адже дуже важко з сім'єю виїхати на нове місце роботи. Всi дуже посприяли мені!
- Під керівництвом Вікторії Юріївни ти ставала чемпіоном України у складі кропивницького "Єлиcавет-Баскета". Той сезон-2013/14 можна вважати найкращим у кар'єрі, або як мінімум одним з найкращих?
- Звичайно, його можна назвати одним з найкращих. Було чудово, у нас була дуже сильна команда. Я грала разом з багатьма дівчатами, з якими виступала і до того, в клубі також було багато іноземних баскетболісток. У нашому виконанні був дуже сильний сезон і хороша перемога в чемпіонаті.
- Розкажи про закордонні етапи кар'єри. Ти виступала в Казахстані і досить тривалий час в Польщі. Які сезони найбільше запам'яталися?
- Не можу конкретно відповісти, тому що кожен сезон по-своєму запам'ятовується. У Казахстані я набула великого досвіду. Хотіла тоді залишатися там ще, але зателефонувала Вікторія Юріївна та запропонувала переїхати до Кропивницького. Там знову набрала хороші кондиції. У Вікторії Юріївни і Кирила Вадимовича є свій метод тренувального процесу, і дуже сильний. До нього потрібно бути готовим. До Польщі я потрапила після Кропивницького, створила там родину і залишилася в тій країні.
- Оксано, ти поїхала за кордон в непростий для країни і для баскетболу час. Як би оцінила нинішній стан жіночого баскетболу в Україні?
- Я стежила за подіями всі ці роки. В останньому сезоні мені дуже подобалася команда Рівне. У цьому місті дуже добре ходять на ігри вболівальники. Мені подобалося, як вони підтримували свою команду, своїх гравців. Команда Рівне була моїм фаворитом! Iмпонує і те, що нас не забувають спонсори, вкладають кошти в баскетбол, і цим кожному спортсмену дають, можна сказати, життя.
- Майбутній сезон в Суперлізі очікується конкурентноспроможним?
- Звісно! Кожен сезон конкурентноспроможний. Я думаю, попереду - класний сезон. В нашій команді буде дуже багато молоді, мені здається, це буде дуже чудово і цікаво.
- Не можна не запитати і про баскетбол 3x3. У ньому ти ставала і бронзовим призером чемпіонату світу, і срібним - студентської європейської першості. Ці нагороди стоять в одному рядку з досягненнями у великому баскетболі, або якось окремо?
- Ні, це точно не окремі досягнення. Баскетбол 3x3 - продовження класичного. Ти спочатку виступаєш в сезоні, а вже влітку граєш в 3x3, де можеш принести якийсь результат своїй країни. Мені здається, третє місце на чемпіонаті світу було дуже великим досягненням як особисто для мене, так і для країни.
