27 та 28 червня у Житомирі відбувається другий етап чемпіонату Україниз баскетболу 3х3. Напередодні старту чергового раунду із пресслужбою Федерації баскетболу України поспілкувався Михайло Мітіріч, який став бронзовим призером першого етапу у складі команди "Донбасята".
– Михайло, який настрій перед другим етапом чемпіонату 3х3 у Житомирі?
– Настрій нейтральний, це не перший турнір, тож очікування якогось немає. Але будемо кайфувати та повністю віддаватися процессу.
– На київському етапі ви посіли третє місце. Чого не вистачило для виходу у фінал? Як оціниш виступ команди?
– Не вистачило, насправді, фізичної бази. Також ми ніколи разом не тренувались і не грали, тільки з Дімою. Але, все ж таки, завдяки розумінню один одного щось нам вдалося виграти.
– Чому Михайло Мітіріч та Дмитро Лихой, яких ми звикли бачити у Ніко-Баскеті, грають за команду "Донбасята"?
– Це приємний збіг обставин, бо Микита запросив мене і просив найти великого гравця. Я довго не чекав: вибір одразу впав на Діму, бо з ним мені було дуже комфортно грати разом у Ніко. Хоча ми і провели лише півсезону разом.
– Яке завдання команда ставить перед собою на цей чемпіонат?
– Цього разу я буду грати з гравцями своєї команди з КМБ "HOLLYWOOD". Тож перш за все, маю цікаве амплуа, у якому мені приємно грати, бо є командна хімія. А з завдань, мабуть, не травмуватися і кайфанути від баскетболу.
– Ти граєш у рожевій шапочці/бандані. Що символізує цей аксесуар?
– Це так названа дюрага/durag. Ми мали грати на вулиці, тож вона виконувала функцію захисту від сонця. А ще, я маю певний стиль, якщо говорити саме про рожевий колір.
– У листопаді минулого року повідомлялося, що ти завершив професійну карʼєру. Чому?
– Це був вибір себе по життю. Бо баскетбол – це дуже круто і це частина мене, але я не можу класти своє здоровʼя і час на те, що мене не годує.
– Чи повернешся ще до профі-баскету?
– Навряд чи, але мабуть десь у Вищій лізі ще пограю.
– А на тренерській роботі зможемо тебе побачити?
– Скажу так: time will tell.
