Майкл Джейкобсон, родом зі США, є молодим гравцем, який тільки цього року закінчив коледж. Останні три сезони Джейкобсон виступав за студентську команду Iowa State у першому дивізіоні чоловічого баскетбольного сезону NCAA. Тому поточний сезон у Київ-Баскеті є першою офіційною сходинкою в його професіональный баскетбольній кар’єрі. Прес-служба столичного клубу розпитала Майкла, як він з цим справляється.
– Це твоє перше інтерв’ю у Київ-Баскеті, тому ми не можемо не запитати, чи сподобалася тобі Україна, Київ, чи сподобалися наші люди?
– Перше враження від України: культурний шок. Тут взагалі все відрізняється від того місця, звідки я приїхав. Я ніколи раніше не був в цій країні і в Києві, але зараз я живу тут кілька місяців і цього достатньо, щоб сказати, що він дуже різноманітний. Мені подобається Київ, тут багато місць, які можна відвідати, багато розваг, мені подобається знайомитися з місцевими людьми, куштувати щось нове. Так, я багато де ще не був і що не пробував. Але я вражений цим новим досвідом і радий бути частиною цього.
– Що можеш сказати про Київ-Баскет? Чи були в тебе якісь очікування щодо клубу? Як ти дивишся на це зараз?
– Відверто кажучи, в мене не було ніяких очікувань, тому що я взагалі не знав нічого про український баскетбол, нічого не чув та не читав. Коли живеш у США, ти можеш чути про баскетбол у Італії, Іспанії, Франції, Німеччини, але не про український. Тому коли я їхав до Києва, я не знав, чого чекати. Все тут було для мене у своєму роді сюрпризом.
Зараз можу сказати, що мені подобається клуб. Тренер Айнарс Багатскіс просто чудовий: він завжди розмовляє з нами, пояснює, і видно, що він дійсно знається на баскетболі. У команді відчувається справжній спортивний дух, і ми добре ладнаємо один з одним. В нас вийшло дуже вдале поєднання молодих хлопців і більш досвідчених гравців з різним набором навичок і вмінь. Всі інші члени клубу, хто працює з командою, тренери, лікарі, менеджери, медіа, дуже дружелюбні.
Тож так, мені тут справді подобається. Хоч і все по-новому. Київ-Баскет безперечно змусив мене вийти із зони комфорту. Для мене це дуже цікаво.
– Наразі у баскетбольному сезоні напружена ситуація через COVID-19, у тому числі деякі хлопці з нашої команди також знаходяться на карантині. Як ти до цього всього ставишся? Чи не боїшся ти захворіти?
– COVID-19 беззаперечно спричинив багато проблем усій лізі. Ми грали з багатьма командами, у яких щонайменше один-два гравця знаходилися на карантині. Весь світ зараз під впливом епідемії, і український баскетбол, звичайно, – не виключення. Але я вважаю, що ми справляємося досить непогано, тому що в багатьох країнах взагалі не проходять матчі, і ліги зовсім закриті. В Україні ж баскетбольна сфера продовжує триматися на плаву.
Звичайно, я не хочу захворіти. Але судячи з того, що ми знаємо про COVID-19, молоді люди з сильним імунітетом зазвичай справляються з хворобою без ускладнень. Для них це відчувається лише як звичайна застуда. Тому я б, напевно, сказав, що не боюся захворіти. У хлопців, які вже перенесли COVID-19, виробляється імунітет до цього, що, з іншою сторони, також непогано. Але мені хворіти все ж таки не хотілось би. Взагалі, я намагаюся не придавати цьому багато уваги, щонайменше, доки мене це стосується. Я виконую усі рекомендації і вимоги щодо безпеки, і концентруюся не на пандемії, а не баскетболі.
– Початок сезону Суперліги був дуже продуктивним для команди Київ-Баскета, але, можна сказати, важким для тебе. Спочатку тобі розбили голову, потім зламали ніс, були й інші травми. Як ти з цим справляєшся? Чи важко продовжувати грати попри такі травми?
– Так, команда відмінно почала сезон. Я й справді отримав кілька травм, але це не стало перешкодою для мене: я продовжив грати та тренуватися. Несподіванки трапляються. Такі, як коли ти, наприклад, отримуєш травму від гравця своєї ж команди (під час матчу з Хіміком Майклу випадково вдарив ліктем по голові Євген Сахнюк – прим). Звучить трохи божевільно. І це те, чого ти найменше очікуєш. Але так буває. Головне – залишатися в грі.
– Чи чув ти історію про те, що твою маску для захисту зламаного носу ЗМІ сприйняла, як маску проти коронавірусу?
– Так, я чув про ці чутки. Але нехай не хвилюються, це не правда. Лише зламаний ніс. Я сам був здивований, тому що раніше не бачив таку маску. Тож розумію їх збентеженість, мабуть я подумав би те саме.
– Твоя мама та бабуся часто коментують пости і відповідають на історії у Instagram Київ-Баскета. Твоя дівчина приїжджала кілька разів у Київ з початку сезону. Виходить, в тебе дуже сильна група підтримки?
– Моя сім’я завжди мене підтримує, у якій би точці світу я не був. Вони слідкують за новинами, соціальними мережами, дивляться прямі трансляції. Я не був здивований, коли бачив, як вони коментують пости в Київ-Баскеті. Звичайно, це завжди важко буди далеко від сім’ї та близьких. Але ми справляємося з цим. Щодо дівчини, вона для мене багато робить. Я дуже вдячний за те, що вона в мене є, за те, що разом зі мною приймає участь у цьому новому досвіді. Це для мене важливо. Так, зараз їй доводиться літати із країни в країну, щоб ми просто побачилися. Але я дуже радий, що вона є в моєму житті.
– Наскільки нам відомо, баскетбол – це не єдина твоя пристрасть. Можеш розповісти, яким ще спортом ти займаєшся? Чи думав ти колись про професійну кар’єру у іншому спортивному напрямку?
– Так, баскетбол став моєю першою закоханістю, і першим спортом, яким я взагалі спробував зайнятися. Але дорослішав я також на американському футболі та бейсболі. Останні 4-5 років взагалі займаюся гольфом. Він також мені доволі подобається. Але це, звичайно, більше для відпочинку та розваги. Зараз я не займаюся футболом і бейсболом, хоча колись я думав про професійну кар’єру у футболі. Я почав грати ще у старшій школі, і продовжив під час навчання у коледжі. Був доволі гарним гравцем. Тоді ми виступали у першому дивізіоні. Колись мені дійсно доводилося думати про професійну кар’єру у іншому спорті, але баскетбол це те, що я люблю робити більш за все, і я вирішив спробувати себе як професіонал саме в ньому.
– Чи є в тебе якісь плани на нинішній ігровий сезон? Які особисті і професійні пріоритети ти перед собою встановлюєш?
– Я хочу підтримувати той темп, який ми задали на початку сезону, щоб ми виграли якомога більше ігор у Суперлізі. Взагалі хочу, щоб наша команда добре грала, тому що командні результати – це й особисті результати. Я хочу, щоб ми дійшли щонайменше до 1/4 фінального етапу Кубку Європи ФІБА і цим самим покращили минулорічний результат Київ-Баскета. Звичайно, я хочу виграти лігу. У цьому питання не полягає, тому що, якщо ти не хочеш виграти лігу, для чого ти тут, чому ти взагалі граєш.
Також мені важливо вдосконалюватися, як гравцеві. Хочу внести особистий вклад в успіх команди. І зробити ще один крок вперед у своїй кар’єрі, куди б мене це не привело.
