Вже 31 липня жіноча збірна України U-18 стартує на чемпіонаті Європи в Дивізіоні В, який пройде у румунській Тулчі. На груповому етапі українки зіграють проти Норвегії, Болгарії, Ізраїлю та Швейцарії.
Перед стартом турніру пресслужба ФБУ поспілкувалася з головною тренеркою збірної Марією Дубас про підсумки підготовки, втрату через травму однієї з лідерок команди, вибір фінальної заявки, особливості дуже молодого складу та очікування від чемпіонату Європи.
— Наскільки ви задоволені підготовкою команди до чемпіонату Європи?
— Загалом я задоволена тим, як команда провела навчально-тренувальний збір. Дівчата сумлінно працювали, з великою самовіддачею, виконали значний обсяг роботи, було видно їхнє бажання прогресувати й підготуватися до чемпіонату. Звісно, як будь-якому тренеру, завжди хочеться більшого.
Жіноча збірна України U-18 готується у Ризі до чемпіонату Європи
Єдине, чого на мою думку, нам не вистачило — більшої кількості контрольних матчів. Саме через ігрову практику команда найкраще відпрацьовує взаємодії. Попри це, по ходу збору було помітно, що команда додає, і я задоволена тим прогресом, який ми побачили.
Разом із тим хочу відзначити, що цього разу ми мали дуже хороші умови для роботи. Поруч був професійний тренерський штаб, лікар із сучасними методами відновлення, тренер з фізичної підготовки, тобто ми мали всі необхідні умови для якісної підготовки. Це теж важлива складова того, щоб команда могла повноцінно працювати.
— Наскільки сильно травма Вікторії Анісімової вплинула на команду?
— Звичайно, це дуже прикра втрата для нас. Вікторія могла стати однією з лідерок цієї команди, тому її відсутність змусила нас переглянути певні ігрові акценти.
У нас немає яскраво вираженого п'ятого номера, зате є дівчата, які можуть багато рухатися, агресивно грати в захисті та виконувати різні командні взаємодії. Саме від захисту ми й будемо будувати свою гру.
— До команди пізніше, після чемпіонату Європи U-20 приєдналися Дар'я Іщук та Вікторія Петришак. Наскільки швидко вони адаптувалися?
— Дуже легко. Це старанні дівчата, які одразу включилися в роботу. Я навіть хвилювалася, чи не потрібно буде дати їм трохи відпочинку після чемпіонату U-20, але вони приїхали в хорошому фізичному стані — не перевантажені, але вже добре готові.
Для нас це дуже важливо, адже вони є одними з найдосвідченіших баскетболісток у складі й, безумовно, допоможуть команді як своєю грою, так і досвідом.
— Команда цього року дуже молода. Наскільки це додає складності?
— Так, це одна з головних особливостей цієї збірної. Більшість дівчат народилися у 2009 році, тобто вони ще матимуть можливість виступати на цьому рівні й наступного літа.
З одного боку, їм поки що не вистачає міжнародного досвіду, але з іншого — вони дуже мотивовані. Вони хочуть працювати, хочуть грати за збірну і це дуже відчувається на кожному тренуванні.
— Наскільки складним був вибір фінальної заявки? За якими критеріями ви визначали її?
— Дуже складним. Усі дівчата боролися за місце в команді, тому рішення давалися нелегко.
Жіноча збірна України U-18 визначилася зі складом на чемпіонат Європи у Дивізіоні В
З усіма дівчатами, які не потрапили до фінальної заявки, ми окремо поговорили, пояснили наше рішення, розібрали сильні сторони та моменти, над якими їм потрібно працювати. Для багатьох із них це лише початок міжнародного шляху.
— Наскільки швидко вдалося побудувати атмосферу в команді?
— З цим проблем не виникло. Більшість дівчат я добре знала ще до цього збору, з багатьма ми вже перетиналися в різних вікових збірних.
У команді дуже хороша атмосфера. Дівчата підтримують одна одну, працюють із великим бажанням, а тренерський штаб зробив усе, щоб вони почувалися комфортно.
Окрім тренувань ми їм організували кілька спільних позабаскетбольних подій і, як мені здається, це позитивно вплинуло на командний мікроклімат.
— Якою ви хочете бачити збірну на цьому чемпіонаті?
— Найбільше хочу, щоб дівчата не боялися грати у свій баскетбол. Якщо вони виконають усе, над чим ми працювали в захисті й нападі, тоді буде видно малюнок нашої гри, і ми зможемо нав'язувати суперницям власний стиль.
І ще одна моя мрія — щоб українські збірні перестали автоматично вважати аутсайдерами. Хочеться, щоб з часом про Україну говорили як про команду, яка здатна боротися за найвищі місця. Так, останні результати були не найкращими, але зараз приходить нове покоління баскетболісток, які дуже мотивовані. Для них виступ за збірну має величезне значення, і це відчувається щодня на тренуваннях.
— Ваш перший чемпіонат Європи як головної тренерки збірної. Які емоції зараз переважають?
— Звичайно, хвилювання є. Але найбільше я хвилююсь не за себе, а за дівчат.
Мені дуже хочеться, щоб вони не розгубилися, щоб повірили у свої сили. Якби можна було забрати все це хвилювання на себе і допомогти їм почуватися абсолютно впевнено, я б із задоволенням це зробила.
Мені дуже хочеться, щоб вони вийшли на майданчик упевненими у своїх силах. Якщо вони повірять у себе, спокійно виконають усе, над чим ми працювали протягом збору, я впевнена, що вони покажуть свій справжній рівень на чемпіонаті Європи.
— Як оцінюєте календар? Перший матч команда грає ввечері, а вже менш ніж за добу потрібно виходити на другу гру.
— Думаю, у таких умовах опинилися багато команд, тому просто потрібно бути до цього готовими. В цілому нормальний календар.
Єдине, що трохи ускладнює ситуацію, — після нашого першого матчу Болгарія вже матиме можливість подивитися нашу гру, тоді як ми їх до очної зустрічі ще не побачимо, адже болгарки не грають в перший день, а починають з нами. Але це особливості календаря.
Жіночий юніорський Євробаскет U-18: формат турніру та календар матчів збірної України
— Думаю, одним із головних фаворитів є Ізраїль. Також дуже серйозною командою виглядає Болгарія. Хто з них сильніший — зараз сказати важко.
Ми вже бачили Ізраїль у контрольних матчах, але навіть тоді в них були відсутні кілька важливих гравчинь, тому на чемпіонаті ця команда буде ще сильнішою.
Ми фокусуємось в першу чергу на наших двох стартових іграх проти Норвегії та Болгарії.
