Головна тренерка жіночої збірної України U-16 і наставниця Збірної Києва-ТНУ Лариса Єщенко розповіла про чемпіонський сезон у ВЮБЛ своїх підопічних 2004 року народження.
Читайте: ВЮБЛ: відеотрансляція матчів 1/4 фіналу серед дівчат 2008 р.н.
- Збірна Києва-ТНУ стала чемпіоном серед дівчат 2004 року народження. Наскільки важко було працювати протягом сезону з випускницями?
- Дуже важко у випускний рік, адже діти багато уваги приділяють навчанню. Репетитори, екзамени, вступ і тому подібне. Це все займає не останнє місце для них, а тому форму гравчинь і команди в цілому, підтримувати важко. Та все ж, дівчатам подобається грати, подобається присвячувати свій час баскетболу, вони люблять спорт і тому нам все вдається.
- Дівчата, які випускаються, продовжать займатися баскетболом?
- У нас чотири дівчини 2004 року народження випускається. Команда змішана і всі інші дівчата молодші, вони ще будуть навчатися в школі. Як я знаю, всі випускниці планують своє життя пов’язати з баскетболом. Вони будуть поступати у спортивний ВУЗ. Є одна дівчина, яка буде навчатися за кордоном, але там є хороша команда, і вона буде грати за неї.
- Катерина Коваль демонструвала неймовірну гру. Вона друга за середнім показником набраних очок, перша за підбираннями та рейтингом ефективності. І це все в 15 років. Що скажете про неї?
- Вона наймолодша в нашій команді. Катерина дуже цілеспрямована, обдарована, з великим бажанням грати - все разом. З такими дітьми дуже приємно працювати. Вона і в навчанні і спорті встигає, старається. Дуже велике значення має участь батьків у всьому цьому процесі. В нашій команді вони підлаштовуються під плани своїх дітей, під спортивні плани. Намагаються скорегувати і навчання і баскетбол. Тобто, немає такої ситуації, коли батьки кажуть, що в їхньої дитини сьогодні репетитор, тому її не буде. Батьки зацікавлені, вони беруть участь в житті дітей і завдяки цьому, працювати легше.
- В плей-оф ви провели два матчі, з Рівним і КСЛІ-Київ-Баскетом. Важко було їх переграти?
- Нам було важко. Протягом року команда виступала також і у Вищі лізі. Якщо на початку сезону турів у ній було менше, аніж у ВЮБЛ, то під фінал у нас було 5 турів поспіль. Тобто, кожну суботу та неділю ми грали і там. Ще й так вийшло, що старші дівчата були травмовані, і молодші грали майже без замін. Тож, ми були трохи втомлені. Тому, так, у нас були важкі маті у фіналі, але цікаві і приємні.
