Новий головний тренер національної жіночої збірної України Кирило Большаков розпочав перші збори з командою. Яка їхня мета? Яких змін очікувати у збірній? Чи зможе вона виправдати вболівальницькі сподівання, які враховуючи славетну історію, до жіночої збірної завжди вищі, ніж до чоловіків?
- Не скажу, що це нова сторінка в історії збірної України. Ця команда, безперечно, найтитулованіша в українському баскетболі. Те, що ми хочемо, щоб вигравала чоловіча, молодіжні збірні, а жіноча усе це вигравала. У нас гарні традиції, гарна школа і усе є для того, щоб найближчим часом мати високі результати і у національній збірній. Зокрема, я пишався, коли дивився інтернет-трансляцію відбірних ігор минулого відбору. Наша команда виглядала просто блискуче. Честь і хвала Володимиру Холопову і його тренерському штабу. Їхня робота в усіх викликала позитивні емоції. Дійсно, це дуже гарна команда. А що відбулося у фінальній стадії? Намагаємося розібратися. Думаю, що там втрутилися якісь навколо баскетбольні питання. Ті самі гравці, той самий тренер, а щось не вийшло так, як ми усі того хотіли. Я усвідомлюю усю відповідальність, яка покладена на головного тренера національної збірної України. Бо його робота підбиває підсумок роботи великої кількості тренерів дитячих шкіл, клубів, які у важких умовах якісно виконують свою роботу. Подивіться, ми запросили декілька молодих гравців, вони прекрасно виглядають, і ми маємо гарний резерв. Це треба розуміти, цінувати і, напевно, прагнути ще більшої його якості у подальшому. І з розмови з Михайлом Юрійовичем Бродським я зрозумів, що його основне завдання – розвинути систему дитячо-юнацького баскетболу. Щоб національні збірні мали достатній вибір кваліфікованих виконавців.
- Ви згадали про молодих гравців у тренувальному таборі, ті самі Карп, Мусієнко – це майбутнє збірної, чи вже зможете розраховувати на них у цьому відбірному циклі?
- Давайте ми не будемо забігати наперед. У розширеному списку збірної – 28 кандидатів. Зараз додав ще дві людини. Їх вже стало 30. З об’єктивних причин велика кількість дівчат сьогодні не змогли прибути на збори і це не наш вибір, а життєва ситуація, яка є. Якщо у них є контракти з клубами і ті їх викликають у цей період на підготовку, ми не можемо цьому заважати, лише хочемо, щоб вони дуже добре виглядали у своїх клубах. Усім, хто відгукнувся, ми вдячні, ми хочемо їх переглянути, попрацювати з ними, закласти, по-перше, гарну платформу для того, щоб дівчата гарно увійшли у сезон у своїх клубах і посіли там місця у складах своїх команд вищі, ніж коли б вони цих зборів не пройшли. Це перше завдання, а друге – щоб ми заклали сьогодні тут основні напрями бачення гри у цьому відбірному циклі. Зрозуміло, що додаватимуться гравці, які не змогли зараз прибути, але їм вже буде простіше зорієнтуватися, коли їхні колеги по команді знатимуть – до чого ми прагнемо, це не те, що вчити усю команду з нуля і змінювати малюнок гри.
- Кого б ви хотіли бачити зараз, але вони не приїхали?
- Я б хотів бачити окрім тих, хто є зараз, ще 17 інших гравців. Ви розумієте, у мене зараз гарна позиція. Усі дівчата для мене рівні. Я не треную жодну команду, років вісім вже не працюю у жіночому баскетболі. І виявляється, вони усі для мене однакові, тобто я можу їх оцінити тверезо, дивлячись збоку, об’єктивно абсолютно, і дійсно визначити у цій ситуації сильніших, тих, хто гідний форми національної збірної в офіційних іграх. А підготовки гідні усі ті, кого ми викликаємо. На усіх їх ми розраховуємо, за усіма дивимося.
- Під час вшанування збірних України 3х3 перший тренер Оксани Моллової Людмила Семанішина висловила думку, що зараз у жіночої збірної України 5х5 «атомний» склад. Тобто ці гравці здатні вирішувати завдання на найвищому рівні аж до олімпійського. Ви погоджуєтеся з цією точкою зору?
- Я погоджуся тільки з одним – у нас гарний склад, який здатний вирішувати достатньо високі завдання. Але жодним чином не хочу зараз називати прізвищ. Бо якщо ми говоритимемо, скажімо, про збірну Іспанії, яка є нашим суперником у відбірному турнірі, то ми прекрасно розуміємо, що якщо на збори збірної Іспанії зібрати 60 найкращих іспанок, то за великим рахунком невеличка різниця буде – чи то перша за рейтингом, чи 59-та. Дуже високий рівень, дуже високий рівень клубного баскетболу, команди кожну гру грають до останнього, б’ються за перемогу, за участі дуже кваліфікованих легіонерів. Рівень дуже і дуже високий. Говорити про те, що ми маємо завтра вийти і обіграти Іспанію? Ми цього хочемо, будемо прагнути це зробити, але так заплющивши очі голослівно сказати, що ми їх обіграємо – я б такого не став казати. Тому говорити про якісь медалі не треба. Ми маємо прагнути вийти до фінальної частини чемпіонату світу і досягати якомога вищих позицій безпосередньо на Мундіалі, старатися битися за олімпійські путівки, за путівки на чемпіонат світу, звісно, за медалі, якщо так складеться. Шанси, безумовно, певні є.
- Хто ще окрім іспанок є небезпечним у відбірному турнірі чемпіонату світу?
- Небезпеку уявляє собою будь-який суперник, але об’єктивний рейтинг на мій погляд приблизно такий: Іспанія, Нідерланди, Болгарія. Я можу помилятися, це моя думка. Побоюватися треба усіх і відповідально підійти до кожної гри. Скажімо, нідерландки не простять жодної недбалості чи помилки. За першої ж можливості прагнутимуть забрати у нас перемогу. Ми маємо це розуміти і до цього готуватися.
- Скільки часу ви працюватимете з дівчатами на перших зборах?
- 11 днів, 9 тренувальних з двома вихідними, дівчата мають попрацювати. Звісно, вони усі зібралися, як кажуть, ви мене вибачте, з кухні чи з пляжу, вони були увідпустках до останнього моменту, треба їх підвести, підготувати і допомогти увійти у сезон. При цьому закласти основи майбутнього тактичного малюнку команди. Щоб потім вже за 3-4 дня до конкретної гри нам залишалося тільки згадати, а не вчити усе знову.
- Той факт, що ви давно не працювали з жінками, не заважатиме вам у тренувальному процесі?
- Якщо Валентин Берестнєв, дійсно, вперше працюватиме з жінками, то я у своєму доробку маю такий досвід і досягав певних успіхів з жіночими командами. Деякі дівчата, хто працював колись зі мною, у цій залі присутні, не думаю, що будуть якісь проблеми з тим, щоб відновити якісь тонкощі роботи з жінками.
- А підходи до жіночої і чоловічої команд різні?
- Безумовно. Давайте, я вам вже жарт розповім: якщо ти скажеш, що Маша молодець сьогодні, то тренування закінчилося, бо інші 11 миттєво насупляться і скажуть – а ми тут для чого? На приспівках? Ми ж теж для чогось готуємося. Такі речі у жіночій команді припускати не можна. Або ж інший жарт: якщо ти хлопцям у залі кинеш м’яч, вони гуртом побіжать змагатися, бігатимуть за ним, і дівчата можуть постояти і подивитися – чи викотиться той із залу, чи ні. Це такі речі, які дійсно відрізняють жіночий баскетбол від чоловічого.
