Усi баскетболістки, які підписали контракти з БК Прометей, увійдуть в історію клубу як його перші гравчині, а американка Кейшуан Джеймс ще й як перша легіонерка. У Кам'янське вона переїжджає в статусі другого бомбардира грецької ліги, яка на думку багатьох фахівців за силою принаймні не поступається вітчизняній Суперлізі.
Наразі Кейшуан перебуває на батьківщині. У інтерв'ю прес-службі Прометея вона поділилася очікуваннями від виступів в новому клубі, від переїзду в Україну, а також розповіла про кар'єру.
- Кейшуан, які в тебе зараз почуття після підписання контракту з Прометеєм, в момент, коли ще не почалися перші збори вашої нової команди?
- Я дуже схвильована і дуже сильно бажаю зустрічі зі своєю новою командою. Вдячна керівництву Прометея за можливість захищати честь клубу. Не можу дочекатися моменту, коли доберуся до вас і почну працювати.
- У вас не було якихось сумнівів перед підписанням контракту через те, що нова команда тільки починає свою історію?
- Нi, абсолютно! Навпаки, це була одна з причин, завдяки якій я хотіла підписати контракт з "Прометеєм". Я хотіла почати щось з чистого аркуша і створення "Прометея" - ідеальний спосіб для цього.
- У тебе вже була інформація, що Прометей підписав одразу кілька гравців, які виступають за збірну України?
- Так, мені вже розповіли про всіх гравців національної збірної, і я не можу дочекатися моменту, щоб почати грати разом з ними.
- Радилася перед підписанням контракту?
- Так, я консультувалася з деякими людьми, яких добре знаю. Вони компетентні в багатьох баскетбольних питаннях і допомогли мені вирішити, переконали мене в тому, що це правильно.
- Якою інформацією володієш про Україну перед приїздом сюди?
- Я збираю інформацію про Україну завдяки інтернету буквально кожен день, намагаюся дізнатися більше про вашу культуру і людей. Я ніколи не була раніше в Україні, знаю дуже мало про неї, тому і розпитую інших, багато дізнаюся сама.
- Розкажи трохи про себе. Як починався шлях у баскетбол?
- Я граю в баскетбол з дев'яти років. Моя мама відправляла мене в різні спортивні табори, тому що я була вище ростом, ніж всі мої друзі. Вона відчувала, що я повинна грати в баскетбол. Спочатку я не дуже любила баскетбол, і мені було далеко до хорошого гравця. Але мама наполягала на моїх заняттях, поступово я почала тренуватися щодня, а через деякий час і сама вже хотіла стати краще і стала краще. Я закохалася в баскетбол, і з того моменту, як це сталося, не відпускала від себе м'яч.
- Багато чоловіків-баскетболістiв в дитинстві займалися американським футболом. У тебе була якась альтернатива щодо занять іншим видом спорту?
- Так, я грала в софтбол і волейбол. Я люблю обидва ці види спорту, тому що вони мені давалися. Софтбол був моїм першим видом спорту перед баскетболом, тому що моя мама займалася їм, а я захопилася якраз завдяки їй. Я хотіла займатися софтболом в коледжі до тих пір поки не стала отримувати пропозиції з баскетболу. Зрештою я обрала баскетбол.
- Ти одна з найрезультативніших за всю історію університету Murray Univercity. У тому університеті надають шану і повагу таким гравцям?
- Так, і я це можу сказати по собі! Я удостоєна честі бути членом Залу Слави мого університету. Я дуже вдячна тим, хто мене обрав в Зал, за визнання.
- Що пригадується з чотирьох років виступів за універсітетську команду?
- Перш за все моя найкраща гра, коли я грала проти університету Austin Peay University. Я набрала 41 очко, зробила 10 підбирань і 9 асистiв. Я до сих пір все ще хочу повернутися в ту гру, заробити ще один асист, щоб вийшов крутий тріпл-дабл! Це взагалі був один з найважливіших моментів у моїй кар'єрі.
- Чи знадобився час на адаптацію при переїзді в Європу?
- Я дуже легко адаптуюся до будь-якої ситуації. Мені не потрібен час на адаптацію, тому що я входжу в усі ситуації з відкритим серцем! Я сама для себе зробила Європу своєю другою домівкою відразу ж після того, як приїхала туди.
- Чим відрізняється жіночий баскетбол в Європі від американського?
- Я думаю, що американські баскетболістки більш розвинені фізично, ми граємо дуже агресивно. Деякі європейські гравці більш пасивні на майданчику. Я не кажу про всіх, але про багатьох.
- Чи задоволені двома сезонами, проведеними в Греції?
- Я дуже задоволена цими сезонами! Я добре виступала і була на лідируючих позиціях у своїй команді, більшу частину останнього сезону була найкращим снайпером ліги. Я грала в кожній грі так жорстко, як могла, завжди намагалася допомогти своїй команді в кожному матчі і шукала можливість перемогти.
- Які свої сильні якості прагнеш використовувати на майданчику? Які хотілося б поліпшити?
- Я думаю, що я дуже гарна баскетболістка. Я швидка і дуже сильна фізично, люблю контактний баскетбол. Можу зробити силовий прохід під щит, щоб забити. Я хотіла б і далі поліпшувати свою гру у всіх компонентах. Завжди є місце розвитку для того, щоб ставати краще як гравець.
- Чи готова психологічно до того, що при переїзді в Прометей чекатимуть проявів в іграх якостей лідера, що з гравця-легіонера буде особливий попит?
- Я була лідером в кожній команді, де виступала. По-іншому я взагалі не вмію! Я готова до будь-яких складнощів, які мені готують команди-суперниці.
- В цілому які очікування від майбутнього сезону?
- Мої очікування полягають в тому, щоб відчувати себе задоволеною від того, що я зробила все що могла в конкретній грі, виклалася на сто відсотків незалежно від перемоги або поразки в ній. Я не хочу відчувати після матчу, що ми просто виходили на майданчик і відіграли як доведеться... Я хочу бути частиною команди, яка постійно наполегливо працює і весь час думає, як поліпшити гру. Звичайно ж, при цьому хочеться і постійно перемагати!
