Домашні матчі проти білоцерківського Руху Молоді-Спортліцею стали для баскетболістів кропивницького Золотого Вєка ФФВ ЦДПУ-КДЮСШ-4 заключними у 2019 році. Цей рік був досить складним і дещо неоднозначним для всього кропивницького баскетболу. З одного боку, фіаско головної команди «золотих» у Вищій лізі, а згодом і повернення у дивізіон рангом нижче. А з іншого – чудові результати у ВЮБЛ юних баскетболістів клубу, а також переможна серія оновленого колективу Золотого Вєка вже у Першій лізі. Про всі перемоги і невдачі, прогрес молодих гравців «золотих» і завдання на другу частину чемпіонату прес-служба клубу поспілкувалася з головним тренером кропивничан Андрієм Бабенко.
– Андрію, Золотой Вєк ФФВ ЦДПУ-КДЮСШ-4 здобув 10 перемог у 10 матчах на груповому етапі в Першій лізі. Рішення президента клубу Сергія Олександровича Сухого щодо «кроку назад» та «почати з чистого аркуша» було правильним?
– Я вважаю, що рішення президента клубу Сергія Олександровича Сухого почати новий сезон в оновленому складі саме з Першої ліги було абсолютно правильним. Насправді, це було дуже мудре рішення. Інколи потрібно зробити крок назад для того, щоб потім зробити два кроки вперед. Протягом останніх декількох років у Вищій лізі команда не досягала поставлених завдань. Більше того, я вважаю, що рішення побудувати гру навколо молодих місцевих хлопців потрібно було приймати набагато раніше. Ми бачили, як грали у «вишці» приїжджі баскетболісти нашої команди, і які результати вони показували. Не дарма серед вболівальників їх охрестили «заробітчанами». Повторюся, я переконаний, що гру команди потрібно будувати навколо місцевих виконавців. Потрібно, щоб мінімум п’ятдесят відсотків складу були хлопці з нашого міста чи області, які могли б у скрутний для команди час залишитися і допомогти їй своєю грою та самовідданістю. Незважаючи на усі труднощі чи ситуацію в країні. У попередніх сезонах патріотизму не вистачало найбільше.
У цьому сезоні ми почали будувати таку справді місцеву команду. Це завдання напередодні чемпіонату в Першій лізі ставив перед нами Сергій Олександрович – сформувати колектив з місцевих гравців і докласти максимум зусиль, щоб достойно виступити у цьому турнірі. Єдине, що я попросив у президента і за що вдячний йому – залишити в команді Богдана Сосоя, Олександра Дробязка і Антона Мельніка. Ці хлопці, після стількох років у Кропивницькому – давно вже «наші», місцеві. Вони тут живуть, тут живуть їх сім’ї. А все ж таки біля таких гравців і наша молодь суттєво зростає. Сплав молодості й досвіду – дорога, якою ми йдемо і робитимемо це надалі.
– Молодь Золотого Вєка за сезон-два суттєво виросла фактично у всіх компонентах гри. Наскільки готові до викликів Першої ліги цьогорічні дебютанти команди?
– Різниця між вчорашніми дебютантами команди Русланом Фортуною, Олександром Хапуном, Іваном Рибченко, Боганом Ткаченко і сьогоднішніми хлопцями Вадимом Огородником, Артуром Коміссаровим та Юрієм Курчим дійсно відчутна. Одні вже отримали достатній досвід виступів у Першій і навіть Вищій лігах, а також набули психологічної стабільності. Цьогорічним дебютантам поки складно. Даються взнаки відсутність досвіду ігор такого рівня і невисока база саме дитячого баскетболу. Адже ці хлопці грали максимум на першість міста-області, не маючи за плечима вишколу рівня ВЮБЛ. А саме на змаганнях всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги закладається фундамент, який в подальшому дозволяє швидко перерости гравцю з рівня дитячо-юнацького баскетболу до рівня професіональних змагань. Цей фундамент по ходу сезону в Першій лізі ми закладаємо у наших хлопців і сподіваємося на їхній подальший прогрес.
Подивіться на тих же Сашу Хапуна, Ваню Рибченка, Руслана Фортуну, Богдана Ткаченка. Вони стали психологічно стійкішими, досвідченішими, додали солідності в грі. Звісно, їм є куди ще рости, але вже сьогодні вони наочно демонструють, що ми маємо перспективних гравців і рухаємося з ними в правильному напрямку.
– Як далеко може зайти ця команда в Першій лізі?
– Щодо завдань на сезон. Скажімо так: найперше, на що ми налаштовані – пройти груповий етап без жодної поразки. Хлопці поставили це собі за мету. Далі, у плей-оф, хочемо пройти якомога далі. Загадувати, як далеко дістанемося, поки не будемо. Адже в плей-оф будуть досить цікаві суперники. Традиційно під вирішальні ігри в сезоні команди підсилюються хорошими гравцями, а значить нам буде непросто. Навіть у нас в групі є досить сильні команди, які до плей-оф, переконаний, також підійдуть у всеозброєнні. Нас це мотивує і ми налаштовуємося виключно на перемоги. Заради наших вболівальників, нашого президента і заради самих себе.
– Чи плануєте підсилювати склад під вирішальні ігри чемпіонату?
– У нас боєздатна команда, але, звісно, ще б один досвідчений гравець нам не завадив би. Поки ми це не обговорювали з Сергієм Олександровичем, тому нічого конкретного сказати з приводу цього питання не можу. Нам цілком вистачає і десяти гравців. До тренувального процесу інколи залучаємо вихованців з КДЮСШ-4 (декілька гравців тренера Олександра Сукачова, а також декілька гравців з КДЮСШ-4 2007 р.н.). Щодо ігор: тих, хто є – достатньо. Існує практика, коли у вирішальних іграх грають лише по 5-8 баскетболістів.
