Гравець національної чоловічої збірної України та іспанського "Обрадойро" Артем Пустовий розповів, чому він підійшов до початку зборів у гарній формі і як відчуває тугу за Україною за кордоном. Розмова з Артемом відбулася одразу ж після проходження ним медогляду, тож з цієї теми ми і розпочали спілкування.
- пройшов усіх фахівців, зітхнув з полегшенням. Розпочнемо роботу на зборах у піднесеному настрої, а далі подивимося, як воно буде. Суперники на груповій стадії чемпіонату Європи у нас сильні (Ізраїль, Литва, Грузія, Італія, Німеччина – ред.), але принаймні з другого місця маємо виходити з групи легко. З першого буде складніше.
- Готовий до зборів, скучив за м’ячем?
- Завжди готовий. А часу довго відпочивати не було, щоб скучити. Після завершення сезону трохи відпочив, 10 днів, потім був в Америці, там тренувався, потім знову приїхав в Україну, тиждень перепочив і – на Київ, на збори.
- А в Америці був у таборі НБА?
- Так, у тренувальному таборі "Кліпперс" (. Це був не перегляд, а такий собі міні-кемп. 17 хлопців, таких, як і я, протягом двох днів грали між собою 5х5. Потім я сам тренувався. Та й приїхав на 10 днів раніше, щоб пройти адаптацію, тренувався у таборі у Лас-Вегасі. Потім приїхав до Лос-Анджелоса, відіграли два дні і далі протягом п’яти днів знову тренувався індивідуально і повернувся в Україну.
- То ж ти в ідеальній формі до зборів підійшов?
- Можна і так сказати.
- Скучив за Україною?
- Дуже. Важкий сезон. Увесь час ностальгував за Україною, хотів повернутися додому, за сім’єю скучав, друзями. України мені не вистачає, зізнаюся.
- Як в Іспанії у тебе справи?
- Теж непогано. Посіли у чемпіонаті 12 місце. Ще б пару виграшів і можна було б потрапити у плей-оф.
- Клубною кар’єрою задоволений?
- Цей сезон набагато простіший був, ніж перший. Коли приїхав, був дещо розгублений, складно було. А вже коли приїхав грати другий сезон, вже знав місто, знав людей, швидко адаптувався і було простіше демонструвати свої найкращі якості.
- До іспанського способу життя пристосувався?
- Повністю. Зовсім не відчуваю жодної невпевненості, як це було на початку. Та й мовний бар’єр подолав. Бо приїхав, не знав ані англійської, ані іспанської. Довелося англійську швидко вивчити, в екстремальних умовах. Зараз підтягую іспанську.
- Прогрес є?
- Так. Ньюанси знаю. На п’ять хвилин підтримати розмову мене вистачить (посміхається – ред.).
- У вас новий тренер з фізичної підготовки буде. Не боїшся, що він вас ганятиме?
- Ми готові до усього. Відбудеться тренування, подивимося. Коли що, пояснимо йому (посміхається - ред), що до чого.