У Македонії фінішував Чемпіонат Європи серед жіночих молодіжних збірних U-20 у дивізіоні "Б". Українки, що їх очолює Сергій Вознюк посіли 9 місце. Хоча метою команди було повернутися до дивізіону "А". Виступи збірної України у Подгориці, а саме критика гри команди, не залишили осторонь цього питання голову тренерської комісії ФБУ Дмитра Базелевського.
На Чемпіонаті Європи наша команда перемогла Угорщину, Болгарію, Ізраїль, Ірландію, Білорусь. Зрозуміло, що у кожної команди і кожного тренера є надзавдання: бути першим у турнірі. Часом ця мета є примарною – хтось, відчуваючи силу суперників, ставить перед собою більш примарну мету. У нашому випадку мета, а це вихід до дивізіону "А", підкріплювалася бажанням виплекати у собі звичку перемагати. Після першої гри зі збірною Чехії залишалося хіба що реалізувати у Подгориці звичку перемагати. Відверто кажучи, обізнані у силі суперниць по підгрупі (збірних Чехії та Угорщини) фахівці розуміли – вийти з такої групи шансів небагато. Але допоки не пролунав фінальний свисток, ніхто не може достеменно знати результат гри. І дівчата боролися у кожному матчі. А якщо хтось ризикне докорити їх у некомпетентності, небажанні грати і боротися до кінця, я можу лише зазначити – ця збірна має повне право йти з піднятою головою і відкрито дивитися в очі будь-якому критику.
Від імені тренерської комісії я хочу подякувати цій збірній за роботу, за віддані боротьбі сили, за перемоги. А якщо є перемоги, тим більше усе не марно.
Забігаючи наперед хочу зауважити: ця збірна першою закінчила чемпіонат Європи. Володіючи інформацією про те, як готуються і тренуються до своїх турнірів інші збірні, я переконаний – ми будемо пишатися усіма нашими командами. Для цього потрібно не так вже й багато – поважати тих, хто представляє нашу країну. Говорячи про це, я роблю цілком обгрунтоване передбачення, спираючись на власний досвід – наші спортсмени, виходячи на майданчики, відчуватимуть себе впевненіше і сильніше, коли знатимуть, що їх поважають за прагнення боротися, в них вірять і сподіваються, що вони переможуть.
Звертаючись до тих, хто полюбляє шукати негатив, помилки і прорахунки у грі баскетболістів і роботі тренерів, зазначу – за великим рахунком ви теж робите добру справу, викриваючи недоліки і вказуючи на те, чого не бачить тренерський штаб і не розуміють гравці. І, не дай Боже, мені вам щось радити... Але беручи до уваги свій досвід відзначу – цькування не може позитивно впливати на роботу тренерів і якість гри команди на майданчику. І раніше я казав, і зараз повторюся – критика необхідна і важлива. Але акцентую – у період підготовки та ігор на чемпіонаті команді потрібна підтримка, підтримка усіх, хто здатний її висловити – критиків, колег, вболівальників, журналістів – усіх! Під час підготовки збірної, напередодні ігор будь-яка "атака" на команду – це ніж у спину, зрадництво. Вважаю, що засуджувати можна лише на підставі повного знання ситуації і розуміння усієї картини того, що відбувається у колективі, а не виходячи з поверхових вражень. Користуючись чутками не складно нафантазувати собі щось жахливе, яке потім відіб’ється на реальному житті. До того ж слід уточнити один визначальний момент. Звертаючись до тих, хто тільки прагне розібратися у тонкощах гри і баскетбольного життя, скажу, не відкривши таємницю таємниць – вкрай рідко звинувачення з’являються через незнання чи наївність. Практично завжди є "мета", і заради цієї мети ллється бруд і негатив, дискредитуються гравці, тренери, керівництво. У справжній критиці нема місця особистим образам і приниженню опонента. Про це треба завжди пам’ятати.
Ще раз хочу подякувати дівчатам і тренерам молодіжної збірної України за виступ і перемоги на чемпіонаті Європи.
