Один з ключових гравців БК Дніпро Олександр Мішула прокоментував перебіг подій у півфінальній серії плей-оф Суперліги Парі-Матч Хімік - Дніпро (2:2). Після першої гри Мішула встиг перехворіти на ангіну, а вже у матчі №4 разом зі своїми партнерами по команді не дозволив серії до трьох перемог завершитися передчасно.
- Перший матч (76:73 ОТ, перемога Хіміка – ред.) склався для тебе і для команди невдало, чи може вже тоді занедужав, чи були інші причини?
- Не було відчуття що щось не так зі здоров’ям, почувався нормально, просто ми припинили грати у нападі так, як треба. І все на цьому закінчилося, якось так вийшло.
- Два наступних матчі (71:52 перемога Хіміка і 71:62 перемога Дніпра – ред.) ти провів в якості глядача, краще грати чи збоку дивитися?
- Дуже важко бути глядачем у таких моментах, і не простим глядачем, бо ж публіка встала після матчу і пішла по своїх справах, по домівках, переключилася, а я - частина команди. Важко спостерігати за подіями на майданчику і розуміти, що ось зараз ти не можеш чимось допомогти друзям по команді. У таких важливих іграх однозначно краще бути на паркеті, спостерігати дуже важко.
- Коли рахунок у серії виявився 0:2 на користь суперника, вас "підперли до краю прірви", що допомогло втриматися і повернутися у боротьбу?
- Просто усі налаштувалися, ми знали, що ми можемо, усі старалися спочатку виграти першу гру, і так воно і вийшло, а потім усі налаштувалися на другу (матч№3 – ред.). І виграли її! Зараз прийшов час налаштовуватися на п’яту гру, щоб і її виграти.
- У четвертій грі (81:65 перемога Дніпра – ред.) матч попервах складався за сценарієм Хіміка, за рахунок чого вдалося переломити хід подій на паркеті?
- І те, що трибуни підтримували, чинник рідних стін дався взнаки, Лава (гравець БК Хімік Джейсон Сідней Лав - ред.) посадили на фоли, у нападі знайшли себе, у захисті убивалися і наш захист став, на мій погляд, напрочуд надійним. Усе це разом дало результат.
- Як перед п’ятим матчем впоратися з хвилюванням?
- Перед усіма іграми хвилююся однаково, просто не треба думати, що це якийсь нереально важливий матч. Просто треба виходити і грати.
- Ти як гравець збірної України з досвідом напевно неодноразово переживав подібний емоційний стан. Знаєш, як з нього виходити, хлопці по команді не звертаються за порадою з цього приводу, може роль командного психолога тобі довподоби?
- Навіть не знаю, не думаю, що хтось до мене звертатиметься щодо цього. Усі хлопці в "Дніпрі" є морально стійкими і не думаю, що комусь буде потрібна психологічна допомога (посміхається – ред.). Просто будемо усі разом, один за одного!
- Напевно, після закінчення четвертого матчу ви у роздягальні обговорювали ваше найближче майбутнє, маю на увазі матч у Южному?
- Ні, цієї теми ще не торкалися. Уявіть собі, що команда прийшла до роздягальні після непростого суперництва і одразу ж почалися розмови про Хімік? Це не так. Ми просто були задоволені тим, що зрівняли рахунок, зробили те, що планували. Інших обговорень ще не було.
- Протягом "Регулярки" ви двічі обігрували Хімік у Южному. То ж секрет перемог на тому майданчику вам відомий?
- Ну, не те, що там є якийсь секрет... Треба просто грати у свою гру, викластися на майданчику, зробити усе, як треба і поїхати додому.
- Відчуваєш, що психологічна перевага після того, як Дніпро відігрався з 0:2, на вашому боці?
- Навіть не знаю, тут є багато чинників, які неможливо прорахувати. Єдине, що можу пообіцяти – матч буде цікавим.
- Встигнете морським повітрям, як слід, подихати?
- Так, встигнемо подихати свіжим морським повітрям, а потім буде матч. Гратимемо напередодні Великодня. В цей особливий день у людей завжди піднесений настрій, але спробуємо подарувати прихильникам Дніпра додатковий привід радіти.
