Капітан Будівельника досвідчений Артур Дроздов розповів про можливі варіанти успішного завершення півфінальної серії з Черкаськими Мавпами. Що для цього потрібно, аби обмежитися мінімальною кількістю матчів. Нагадаємо, попередні два поєдинки у Києві Будівельник виграв, 18 квітня у Черкасах – третій матч серії до трьох перемог.
- Звісно, ми приїхали до Черкас з думкою докласти усіх зусиль, щоб постаратися виграти третій матч. Але усі бачили, що обидва матчі у Києві були складними, Черкаські Мавпи – дуже жорстка команда. Для переможного результату треба бути зосередженими усі 40 хвилин. Повністю мобілізованими. Оскільки ми прагнемо будувати гру від захисту, діяти за планом. Тобто будувати гру від захисту і усі 40 хвилин діяти з повною концентрацією. Старатися не розслаблятися, бо це дуже небезпечна команда, яка дуже швидко може повернутися у гру. Отже, будемо налаштовуватися. Ми приїхали, будемо готуватися, зробимо останні штрихи, налаштуємося на матч, а там вже подивимося, як вийде.
- У Черкасах ви в цьому чемпіонаті грали один раз і поступилися. Чужий майданчик може впливати на ваші дії?
- Я думаю, що оскільки вони гратимуть вдома, вони будуть ще більш мотивованими. Командам завжди простіше грати при рідних трибунах. А з нашого боку треба просто бути готовим до цього. Ми усі професіонали. Це – частина нашої роботи. Отже, треба постаратися не звертати на це уваги і втілювати, про що домовилися перед матчем, у грі.
- Черкаські Мавпи ледь не виграли у вас другу гру серії. Висновки зробили?
- Були складні матчі. Перший був більш комфортний, а у другому ми взагалі в кінці поступалися і вдалося за рахунок характеру на останніх секундах виграти гру. Звичайно, ми розбирали наші помилки і спробуємо уникнути їх у третьому матчі. А як вже складатиметься матч, побачимо.
- Що важливіше для перемоги – індивідуальні якості гравців, чи характер команди?
- У першу чергу, звичайно ж, характер. Головне, не дивлячись на те, як складатиметься матч, а усяке може бути, можемо вигравати, може навпаки, головне – залишатися одним цілим, однією командою, підтримувати одне одного до кінця, усі 40 хвилин. Це найголовніше. І на майданчику, і поза ним щоб ми були командою.
- Ти капітан команди, провів багато матчів на різних рівнях, якесь додаткове хвилювання є перед грою, чи ти завжди холоднокровно очікуєш кожного поєдинку, навіть коли у ньому вирішується доля фінальної путівки?
- Хвилювання має бути. Якщо цього нема, значить тобі "фіолетово", і це не зовсім правильно. Хвилювання має бути, з іншого боку, я маю досвід проведених за кар’єру матчів, він мені допомагає і я прагну допомагати більш молодим гравцям, менш досвіченим. Це моя роль, як капітана. А хвилювання? Ми усі – живі люди, в усіх у нас є нерви, це нормально. Просто треба вміти його приборкувати і направляти у потрібне русло. Починається гра, ти виплескуєш емоції у гру і далі виконуєш свою роботу.
- Слідкував за розвитком подій у паралельній парі Хімік - Дніпро? Очікував такої розв’язки?
- Передумови були, що це буде дуже складна серія. І цілком можливо – до 5-ти матчів. У чому ми згодом і пересвідчилися. Напевно, ця серія була цікавою для глядачів. Могли виграти обидві команди. Не здивований, що Хімік відігрався. Це баскетбол – усе може бути, і часто-густо трапляється скрізь, на всіх рівнях. Далеко ходити не будемо – у фіналі ЄвроКубка Валенсія вигравала усю гру, в кінцівці вела +13, а Унікаха її здолала. Це баскетбол – я про що й кажу, треба грати усі 40 хвилин. Увесь час, який ми граємо, треба бути сконцентрованим повністю. Ти можеш вигравати 10 очок за хвилину-дві до кінця, і програти гру. Бо у тебе щось не пішло, ти десь розслабився, а у іншої команди, навпаки, відбувся сплеск. У баскетболі усе може дуже швидко змінюватися. Концентрацію не можна втрачати – це має бути основне наше завдання на найближчий матч.
