Гравець збірної Словенії Горан Драгіч став п'ятим гравцем НБА, який за усю історію незалежної України грав зі збірною "синьо-жовтих" на її полі. У найсильнішій лізі світу він проводить 9-й сезон, і наразі має контракт з "Майамі" на 15 млн доларів на сезон. У США, де майстерність капіталізована завжди, це показник кваліфікації виконавця. Драгіч прокоментував завершальний матч кваліфікації ЄвроБаскету, в якому його команда у Києві здолала українців 80:69. Він як у воду гледів, підсумовуючи сказане.
- Для нас це була дуже складна гра, особливо психологічно. Після таких перемог команда стає згуртованішою. Нам не дуже важливо було вигравати, але ми досягли мети. Відтак можемо вважати себе професіоналами.
- Ви грали з українцями на ЄвроБаскеті-2013. Сьогодні простіше було вам чи тоді?
- Зовсім різні часи, різні матчі, різні команди. Тоді, пригадую, за Україну грав небезпечний захисник Джеттер. Зараз ми виграли обидва матчі, але не сказав би, що було простіше. На паркеті діє нова генерація гравців.
- Встигли погуляти Києвом?
- Київ - чудове місто, тут люди дуже привітні, гарні дівчата, погода гарна, але ми не встигли погуляти. Були зфокусовані на грі. Та й зараз одразу ж вирушаємо додому.
- Ви доклали руку до призначення Ігора Кокошкова на посаду головного тренера вашої збірної?
- Я лише гравець і не у моїй компетенції впливати на тренерські призначення. Але, безумовно, я щасливий, що Ігор очолює збірну, він відіграв значну роль у моєму становленні. Ставлюся до нього з повагою. Навіть не так, як до тренера, а як до друга. Усе, що перебуває поза майданчиком, ми теж можемо вирішити.
- Україну у Києві ви здолали лише у заключній чверті. Чого бракувало словенській збірній, щоб дотиснути суперника раніше?
- Нам треба було бути витривалими і терплячими. Українці грають дуже добре. Мене приємно здивувала підтримка залу, він був прекрасним. Але ми дочекалися свого шансу і змогли ним скористатися. Цей матч був для нас викликом. Ми його прийняли з честю. Збірна України – цілеспрямована команда і у майбутньому її чекає хороша доля.
