12 травня у Вищій лізі серед чоловічих команд розпочнеться стадія плей-оф. У півфінальних серіях до двох перемог стосунки з’ясовуватимуть Хімік-2 – Львівська Політехніка і Говерла – КДПУ. Головний тренер переможців регулярного чемпіонату БК Говерла Павло Піскарьов розповів про готовність івано-франківців до вирішальних матчів у Вищій лізі і бажання підвищитися у класі за спортивним принципом.
- відверто кажучи ми не вибирали собі суперника. Могли вибирати, але не робили цього. Бо ставили завдання вигравати у кожній грі і здобути якомога більше перемог. Суперник, як і "Золотий Вєк", є досить хорошою командою, має непоганих "великих" гравців, гравців задньої лінії. У регулярному чемпіонаті зіграли з ними 3:1 (єдиної поразки зазнали 26 березня у Кривому Розі 65:69 – ред.), особливих проблем не мали.
- Ви кажете, що не обирали собі суперника у плей-оф, але якби не обіграли двічі у гостях "Золотий Вєк" 6 і 7 травня, то грали б з ними півфінальну серію.
- Ми б тоді грали зі Львовом (Львівська Політехніка – ред.). Там за додатковими показниками Львів був би четвертий, а "Золотий" був би другий чи третій і грав би у парі з Хіміком.
- Тобто, завдяки цим двом перемогам у Кропивницькому (102:92 і 91:78 – ред.) ви трохи спростили собі життя, так?
- Можна і так сказати. Знов таки, ми хотіли вигравати. Бо перед останнім туром пішли розмови, що ми вже не мотивовані і програємо обидві гри. Ми ж у свою чергу хотіли довести, що це неправда, що команда зберігає мотивацію на будь-які ігри, навіть коли вони не несуть турнірного навантаження.
- Це по-спортивному.
- Так, хоча перша гра складалася не за нашим сценарієм. У першій половині пропустили 62 очки. Це неприпустимо, ми вдома пропускаємо таку кількість очок за цілу гру. А тут нам за дві чверті так закидають. І ми мусили вийти і показати свій характер, свій захист, що ми можемо. І стати, відіграти 10 очок, вийти вперед і контролювати гру до самого кінця.
- Проявили вольові якості, що не може вас не радувати напередодні плей-оф.
- Так, важливо, що команда проявляє характер. Ігри плей-оф це зовсім інші ігрир, ніж у регулярному чемпіонаті. Тут кожна команда буде налаштовуватися якнайкраще, щоб пройти далі.
- Ваші плани на цій стадії чемпіонату залишаються незмінними?
- Саме так – здобути титул і увійти до Суперліги за спортивним принципом. Стати Чемпіонами, чого у нашому місті ще не було!
- Якщо просуватиметься усе за вашим планом, то кого б ви хотіли собі у суперники з іншої пари у фіналі?
- Я так не хочу планувати. Але якщо хочете оцінки – Львів більш досвічена команда, там гравці є, які пограли і у Суперлізі, і у Вищій лізі вже не один сезон. Хімік-2 – це молода, швидка, агресивна, хороша команда, де я гарна молодь. Вони можуть здивувати. Тут я не хотів щось передбачувати. Хто буде, з тим і будемо грати. Не треба тут щось вигадувати. Ми йдемо за своїм планом. У нас є свій план дій, якого ми дотримувалися, дотримуємося і сподіваюся, дотримуватимемося. Перед іграми з "Золотим Вєком" нам було потрібно здобути шість перемог, відтак залишилося ще чотири перемоги (хоча півфінальна і фінальна серії у Вищій лізі тривають до 2-х перемог – ред.). Йдемо за планом, готуємося у стандартному режимі.
- Як до звичних ігор чемпіонату?
- Як до будь-якої гри план підготовки незмінний. Ми не квапимося, нічого не вигадуємо, йдемо за своїм планом.
- Вас не дивує, що з усіх учасників плей-оф мету підвищення у класі поставили тільки ви?
- Ну, так. Скажімо, у Хіміка-2 є кому вирішувати завдання на найвищому рівні. У них мета – просувати свою молодь, щоб вони мали шанс проявити себе у головній команді. Сподіваюся, у нашому місті це теж відбудеться якнайшвидше. Думаю, і Львів не проти з наступного сезону виступати у Суперлізі. Але для цього потрібен ресурс. Впевнений, що і Хімік-2 хоче виграти Вищу лігу, щоб довести, мовляв, ми такі молоді, а вже можемо сперечатися з вами, дядьками, які грали і в суперлізі, і вже безліч ігор зіграли за свою кар’єру.
- А Ви читали в інтерв’ю Голови Департаменту ФБУ з проведення змагань Лариси Шабанової про вимоги до учасників Суперліги з наступного сезону? Ви готові?
- Читав. Знову ж таки, у Львова є зал, хоча вони зараз грають не у досить хорошому залі, але зал, у якому свого часу грала команда Суперліги, є досить непоганим. Кривий Ріг зараз теж грає не у суперзалі, де нема триочкової дуги в куті поля.
- Ну, з залом у Хіміка усе зрозуміло, а у Вас?
- Ми працюємо досить продуктивно у цьому напрямку. Наш директор Андрій Дроздов займається усіма цими питаннями. На сьогодні ми вже повністю зробили другий бік трибуни. Сьогодні (11 травня – ред.) у нашому залі грає збірна України з волейболу проти Білорусі. Потім ми приймаємо Євролігу волейбольну в середині червня і зробили вже зал – у нас вже була латвійська компанія, яка свого часу нам вже робила зал. Тепер наново все зробили, полакували, утеплили. Судді приїздять, кажуть: ого, як у вас тут все змінилося! Тепер у нас два балкона є і на них трибуни. Бо до цього тільки внизу були. Тепер зробили другу сторону трибун на балконі.
- Ще однією з вимог є наявність юнацьких команд, які виступають у чемпіонаті ВЮБЛ.
- Так. Наша команда цього року вперше попала до фінальної вісімки ВЮБЛ (юнаки-2002), яка гратиме у Южному у 20-х числах травня. У нас є команда 2005-го року народження, яка брала участь у ВЮБЛ, але це був для них перший досвід, вони були сирі, а зараз тренер працює кожного дня, грають товариські ігри, прогрес йде, робота йде. Планую залучити з нового навчального року, можливо навіть влітку, і сам долучуся, якщо буде час, до створення ще двох груп дітей, хочемо їх набрати. Просто не все так просто. Треба мати тренерів, покип що у нас їх не так багато. Але я думаю, найближчим часом у нас буде вже чотири команди. І таким чином піраміда у нашому клубі буде рости, рости і рости.
- Отже, можна зробити висновок, що ви вже достигли до Суперліги.
- Так, залишилося тільки підтвердити наші прагнення на майданчику.
