Головний тренер жіночого БК "Авангард" Володимир Холопов напередодні старту у Східно-Європейській жіночій лізі розповідає про ступінь готовності свого колективу до прем’єри. Саме у Ризі 23 вересня "Авангард" зіграє перший офіційний матч у своїй історії. Це буде гра першого туру проти словацького "Good Angels".
- Рішення про створення клубу завжди своєчасне. Але його прийняли впритул до початку сезону. Тому на підготовку у нас було не так багато часу. Відверто скажу, я особливих ілюзій не маю, що ми розірвемо усіх. Але те, що ми намагатимемося грати пристойно, це однозначно. Східно-Європейська Баскетбольна Ліга – серйозний турнір. У ньому виступають сильні клуби. У тому числі є і команди, які беруть участь у Євролізі. Думаю, що перший тур для нас буде найскладнішим, бо ми усе ж таки трохи запізно розпочали підготовку і не встигли підготуватися достатньо добре. Система розіграшу – турова. Ми приїздимо, відіграли три (у першому турі дві – ред.) гри. Наступний тур буде вже у грудні.
- Судячи з суперників по групі А, команда вже зараз отримає той досвід, якого немає у чемпіонаті України.
- Так, рівень СЄБЛ значно вищий. Одне із завдань, яке я бачу – награти наших молодих виконавиць, яких ми цього року підписали. Маю на увазі і Олю Яцковець, Оксану П’янтак, Вікторію Кондусь. Вони мають отримувати досвід у тому числі міжнародних змагань. Вони перебувають у зоні моїх інтересів, як і тренера національної збірної. Я думаю, що за цими дівчатами – майбутнє українського баскетболу.
- Ви як головний тренер ще й національної збірної можливо мали певну перевагу у комплектації команди, бо ж спілкуєтеся з дівчатами-збірницями?
- Я міг би спілкуватися з усіма і скільки завгодно, але щоб гравці перейшли до конкретного клубу, їм треба створити певні, у тому числі і фінансові, умови. Як бачите, я не так вже й багато підписав досвічених гравців, збірниць. І, насправді, ми не можемо запропонувати і третьої частини тих зарплат, які вони отримують за кордоном. Тобто рівень зарплат в Україні і за її межами – це небо і земля.
- Який би результат у першому турі СЄБЛ Вас влаштував би?
- Мене влаштував би звичайно максимальний результат. Але треба бути реалістами. Команда "Good Angels" - дуже сильна команда. Вони зараз виграли дві гри у команди "Полковіце", де працює Вадим Чечуро. І команда "Полковіце" грає у Євролізі. Вони програли два матчі з великим відривом. Це серйозний суперник. Я бачив їхнє відео, ми маємо можливість зробити скаутінг по цим іграм, але ми будемо готуватися, будемо розбирати, наше завдання – щоб гравці для початку навчилися розуміти скаутинг, розбиратися і бачити – у чому є наші переваги і як боротися з сильними суперниками. Це усе набуття досвіду – починаючи від скаутінга, закінчуючи грою.
- Ви кажете, у вас є досвічені гравці, молоді гравці. Наскільки колектив згуртований, зіграний на сьогодні?
- Певний прогрес у грі я бачу, але комплексно – усе, що стосується баскетболу, залишає бажати кращого. Дійсно, у нас усе ще попереду.Атмосфера у команді – сприятлива, дівчата дружні, спілкуються. Дідівщини, бабівщини жодної немає. Є молоді гравці, є досвічені, але я непорозумінь між ними не відчуваю.
- Ваша асистент у збірній Олена Огороднікова і тут вам допомагає, але ще й грає. Наскільки такі досвічені дівчата, як Огороднікова, Цекова впливають на мікроклімат?
- Одне з завдань цих гравців – передати досвід молодим. Оскільки молоді бачать, як ці дівчата ставляться до тренувань, як вони боряться за кожний м’яч, як вони стараються врешті решт, як вони приймають рішення. Молоді це бачать, і вчаться швидше, швидше прогресуватимуть. Досвчених гравців в жодному разі неможна розбазарювати. Вони мають цей досвід передавати, підказувати, пояснювати якісь ньюанси. Фактично я до них ставлюся як до граючих тренерів. Бо вони досвічені гравці і мають за плечима багаторічний досвід виступів за національну збірну. Думаю вони чи не найдосвіченіші гравці в Україні.
- Якщо повернутися до чемпіонату України, завдання у ньому більш високі ніж у СЄБЛ?
- Насправді ніхто не відмовляється перемогти і у Східно-Європейській лізі. Просто ми реально бачимо, що до першого туру не встигаємо підійти у належних кондиціях фізичних і у баскетбольному плані недостатній обсяг роботи ще зробили. Це потребує більших часових витрат. Що стосується чемпіонату України, завдання найвищі. Тут навіть обговорювати нема чого, інакше навіщо нам займатися баскетболом? Якщо ми не хочемо стати чемпіонами, навіщо ми тоді зібралися? У нас завдання тільки одне – перше місце.
