Напередодні вирішальних матчів кваліфікаційного турніру Чемпіонату Європи корисно кинути погляд в історію. У середині 90-х років минулого століття національна жіноча збірна України під орудою Володимира Рижова наводила жах на суперниць, з нею прагнули зіграти найсильніші збірні світу. Адже у цій компанії українки були рівні серед рівних. Звернімо увагу на дві події. Чемпіонат Європи-95 (золоті медалі і титул найсильнішої збірної команди Старого Світу) і Олімпійські Ігри в Атланті-96 (участь у півфіналі у підсумкове четверте місце).
Чемпіонат Європи (червень 1995 року), м. Брно, Чехія
Збірна України потрапила до групи В разом зі збірними Словаччини, Хорватії, Молдови, Іспанії, Румунії, Угорщини. Лише у першому матчі чемпіонату українки поступилися з різницею в одне очко, 68:69, збірній Хорватії, усіх інших сусідів обіграли і вийшли з групи з першого місця.
У плей-оф шлях збірної України був таким:
¼ фіналу
16 червня
Україна – Литва 76:72 (40:34, 36:38)
(Назаренко – 21 очко 9 підбирань, Жирко - 18 очок 6 підбирань)
½ фіналу
17 червня
Україна – Росія 69:64 (36:31, 33:33)
(Назаренко – 21 очко 10 підбирань, Жирко – 17 очок, Ткаченко – 13 очок 9 підбирань)
Фінал
18 червня
Італія – Україна 66:77 (32:41, 34:36)
(Жирко – 28 очок, Ткаченко – 24 очка, 9 підбирань)
Чемпіонками Європи у складі збірної України стали Людмила Назаренко, Ольга Шляхова, Вікторія Навроцька, Олена Вєхова, Марина Ткаченко, Оксана Довгалюк, Олена Оберемко, Руслана Кириченко, Олена Жирко, Олена Вергун, Наталя Сільянова, Вікторія Буренок. Головний тренер – Володимир Рижов.
За усіма показниками у складі збірної України найкращою виявилася Марина Ткаченко (17,3 очка, 6,6 підбирань, 0,8 передач, 2,7 перехоплень) Крім того Ткаченко за підбираннями виявилася найкращим гравцем чемпіонату Європи.
Згадує Володимир Рижов:
- Першу гру на Чемпіонаті Європи ми програли Хорватії, вважаю випадково. Вели + 18 очок. У нас була традиція у команди – ми усі перші ігри програвали навіть у відбірних турнірах. І після цього команда ставала, Слава Богу, пластилінова. І з них ліпи – що хочеш. Так випадково сталося, що дівчата зарано повірили у свій успіх, ще й суддівство не зовсім об’єктивне додалося. І ми програли одне очко (68:69 ред.). А якщо говорити про найскладнішу гру, то з психологічної точки зору це був чвертьфінал з Литвою. Бо виходило, що ти або пан, або пропав. Ти граєш або за 5 місце, або ж за 1-4. Чим була важлива гра з росіянками у півфіналі? З Росією перетнулися наші інтереси у відбірному турнірі. Вийшло так, що спочатку від гри Росії залежав наш успіх. Якби ми програли росіянкам, ми б не потрапляли до фінальної стадії. Потім вже так трапилося, що Росія поступилася Голандії. І якби ми віддали гру Голандії, то Росія б не потрапляла у Європу. Скажу відверто, Голандія – така команда, не знаю, як їм Росія програла, але якби нам одну руку прив’язали до тулуба, ми б програти не могли. Настільки ми були сильнішими. І психологія була така – ми Росію взяли на Європу з собою, хоча могли цього не робити, а тепер вони наші конкурентки. З ними протистояння завжди було шаленим. Усі товариські матчі ми їм програвали, а усі офіційні навпаки вигравали. І що ще було складно. Їхній тренер – грузін, працював у Франції. І раптом, на гру з Росією призначають арбітром француза. А на той час збірна Франції, програвши усі матчі, вже давно поїхала додому. Звідки він узявся, і сьогодні збагнути не можу. Ми вели чок 15 чи 16. І за дві хвилини у нас отримали по п’ять фолів Жирко і Назаренко. Це як у футболі залишитися без воротаря і без найкращого захисника. Потім вже ми почали програвати 15-16 очок. Але ми знали, що ми їх переможемо. Впевненість була абсолютна. І після цього ми були готові до фінального матчу з італійками повністю. Вони блискуче до цього грали, грубо кажучи, йшли вниз, а ми – вгору. І пам’ятаю, комісар на півфінальному матчі щось став розмовляти з Жирко, вона йому каже: "Тумороу монінг Італіа капут". Так і сталося. Рахунок це засвідчив красномовно 77:66.
- Які призові ви отримали за перемогу на Чемпіонаті Європи?
- 400 доларів. Весь світ коли мене зустрічав, усі говрили – ти тепер мільйонер. Так, 400 доларів. Так ніхто і не повірив. Дівчатам більше дали. По 800. Тобто по тисячі доларів, але потім вирахували податки. А тренеру дали 400. Це я можу відповідально заявити. Я потім бігав по спонсорах, шукав ресурс, щоб хоч якось дівчатам віддячити.
Олімпійські Ігри, Атланта, США, 1996-й рік (липень – серпень)
Україна стала однією з трьох європейських країн, які представляли на Іграх Старий Світ. Окрім підопічних Володимира Рижова боротьбу за олімпійські медалі вели росіянки та італійки. Щоправда обидві ці команди зупинилися на шляху до п’єдесталу раніше.
У групі В окрім збірної України змагалися команди США, Австралії, Куби, Південної Кореї і Заїра (або як ще називають цю країну Демократична Республіка Конго). Саме з командою представницею Африки українки розпочали боротьбу на Іграх.
Шлях збірної України
21 липня
Заїр – Україна 65:87
(Ткаченко 27 очок, Жирко 12 очок 4 підб, Садовнікова 10оч 6 підб)
23 липня
Україна – США 65:98
(Назаренко 14 очок 4 підб, Буренок 13 очок 4 підб, Ткаченко 13 очок)
25 липня
Південна Корея – Україна 72:67
(Ткаченко 21 очко 11 підб, Жирко 17 очок 5 підб, Шляхова 10 очок 7 підб)
29 липня
Україна – Австралія 54:48
(Довгалюк 15 очок, Назаренко 13 очок 15 підбирань, Ткаченко 10 очок 7 підб.)
У плей-оф збірна України вийшла з другого місця і потрапила на свою добру знайому, яку рік до того обіграла у фіналі Чемпіонату Європи – збірну Італії. І цього разу успіх був на боці українок
¼ фіналу
31 липня
Україна – Італія 59:52
(Назаренко 16 очок, Жирко 15 підб, Ткаченко 6 передач)
½ фіналу
2 серпня
Бразилія – Україна 81:60
(Жирко 15 очок, Садовнікова 6 підб, Ткаченко 5 передач)
Матч за Бронзу
4 серпня
Австралія – Україна 66:56
(Жирко 16 очок, Жирко 9 підб, Назаренко 3 передачі).
Четверте місце на Олімпійських Іграх в Атланті-96 у складі збірної України здобули: Людмила Назаренко, Діана Садовнікова, Ольга Шляхова, Оксана Довгалюк, Наталія Сільянова, Вікторія Буренок, Марина Ткаченко, Олена Жирко, Вікторія Лелека, Олена Оберемко, Вкторія Парадіз, Руслана Кириченко. Головний тренер - Володимир Рижов.
Найрезультативніші на Олімпійських Іграх у складі збірної України: Олена Жирко 14 оч 6 підб 3,5 передач, Марина Ткаченко 13,6 очок, 4,9 підб, 4 передачі, Людмила Назаренко 11,6 очок, 6,5 підбирань
Згадує Володимир Рижов
- До гри з Бразилією практично три дні було. Нам варто було команду врятувати, вивезти її хоча б у той табір, у якому ми готувалися до Олімпіади, це поруч з Атлантою, 100км. І готувати, тренувати команду. Важкі умови підготовки були. Нам тренувальну залу давали дуже рано вранці. Ми мало тренувалися. До того ж, жили в олімпійському селищі. Хто вже виграв медалі – святкує, атмосфера весілля скрізь. Ми з цим не впоралися і ці три дні (після чвертьфіналу з італійками – ред.) до гри команда провела бездарно. Я теж досвіду не мав і не знав, що буде обмаль можливостей для тренувань, це по-перше. А по-друге, перед Олімпійськими Іграми нам Федерація влаштувала саботаж. Марину Ткаченко перед новим 1996-м роком насильно перевели до запорізької Козачки. Перед підгготовкою до Олімпіади нас (Динамо Київ – ред.) примусили перегравати з Козачкою, хоча вже чемпіонат закінчився. І вийшло так – Вергун і Вєхова були поламані – вони не поїхали. Оксана Довгалюк на цій фінальній грі зламала меніск і ми наступного дня після фіналу полетіли до Австралії. Я її там прооперував. Олена Жирко перенесла дуже складну операцію, Люда Назаренко операції не робила, але ми в Австралії її коліно складали по частинах, лікували. Нам були створені такі умови, що ми більше долали труднощі, ніж готувалися до Олімпійських Ігор.
- А готувалися в Австралії?
- Ні, це були турніри, нас запрошували, бо ж ми були чемпіонками Європи, грали з австралійками, американками. Ми грали з найкращими командами світу – США, Австралія, Куба. Грали два турніри в Австралії, потім два турніри у США. Але, нажаль, ми змушені були внести великі корективи у склад і фактично жоден з нових гравців нам не допомагав. Але навіть за таких обставин, маючи досвід виступів на Олімпіадах і розуміючі, що потрібно зробити і у який момент ми зобов'язані обігрувати Бразилію, але ми не підготувалися до цієї гри, як слід.
- Ви наголошували, що у вас у команді був бойовий трикутник Ткаченко-Назаренко-Жирко.
- На Олімпіаді вже такого не було. Марина Ткаченко грала не у повну силу, Олена Жирко відновлювалася після травми, Оксана Довгалюк була після операції. І те, що ми мали на Європі, коли команда щоразу додавала, працювала, кожного разу хтось вистрілював. То на Олімпіаді ми цього не могли дозволити. Сил і ресурсу вистачило, ми дісталися півфіналу впевнено. А потім нас вже не хватило. У нас першим номером грала Олена Вергун. Це відмінний гравець. У нас Лєна Вєхова виходила у потрібний момент під своє кільце. Завжди свій зайвий м'яч ми забирали. І уявіть собі на хвилиночку, що провідні гравці вже тренувалися у закордонних клубах і у Казачці Запоріжжя. Вони не виконували того обсягу роботи, який був у Динамо і не та була форма. Але тим не менш, я згоден з вами, за потенціалом ми мали бути срібними призерами Ігор.
