21-річний захисник БК Запоріжжя Яків Титов поділився з клубною пресслужбою думками про нинішній сезон Суперліги Паріматч, мотивацію та перепади у своїй грі.
– Якове, незважаючи на молодий вік, ти дуже професіонально підійшов до передсезонної підготовки, згадай той період.
– Почав готуватися до сезону ще в травні, у нас був персональний тренер з усім необхідним інвентарем. Перший місяць був підготовчим, потім в липні підключилися й інші молоді хлопці з нашої команди. Тренувалися вчотирьох у залі. Це була фізична кондиційна підготовка для баскетболістів, де багато силової роботи, щоб підвищити фізичні здібності, покращити витривалість.
– У першій частині сезону ти виглядав упевненіше. Що сталося потім? Заважали травми?
– Важко сказати. У мене була травма плеча, яку я залікував. Скоріше це через те, що я в певний момент розслабився. Потрібно додати більше концентрації, мені постійно її не вистачає, і продовжувати добре тренуватися. Можливо, я десь переоцінив себе. Налаштовувався перед сезоном, що буду багато забивати, але потім не складалося, почав приймати неправильні рішення, менше отримувати ігрового часу. Тут все логічно. У першу чергу важливий командний результат, а не індивідуальні дії.
– Коли “подорослішаєш” в баскетбольному плані?
– Мабуть, це прийде з плином часу, коли сповна наберуся досвіду. Проблема лежить у ментальній площині. Фізично я готовий, але концентрації все одно не вистачає.
– Який настрій зараз у команді?
– Настрій у нас завжди бойовий, незалежно від результатів. Ми розуміємо, що всі матчі виграти неможливо, але від своєї тактики не відходимо. Зараз період виїзних матчів, тут треба набратися терпіння, ще краще налаштовуватися на матчі та грати у свій баскетбол.
– Цього сезону в складі БК Запоріжжя якісні американські гравці – Кеффі та Форчун. Чого навчився від них?
– Індивідуально це дуже сильні виконавці, з ними приємно грати. На тренуваннях часто захищаюся один в один, повторюю певні рухи, в будь-якому разі чогось вчуся. Майк блискуче відчуває весь майданчик і всіх партнерів, не дарма він зараз кращий асистент ліги.
– А сам ти бачиш своє далеке майбутнє пов’язаним із баскетболом?
– Хочеться грати максимально довго, скільки зможу. Про майбутнє чесно кажучи ще не думав. Не виключено, що тренерська робота може мене зацікавити, але зараз точно рано про це говорити.
– Які в тебе захоплення, окрім баскетболу?
– Люблю дивитися фільми, улюблений жанр – детективи. Також дивлюся спортивні фільми, біографічні, документальні. Читаю переважно статті в інтернеті, де йдеться про фізичний та ментальний розвиток спортсменів, так само на YouTube різні відео з вправами.
– Як ти вважаєш, вдасться БК Запоріжжя втримати свій сенсаційний статус впродовж регулярного чемпіонату та нашуміти в плейоф?
– Нинішній чемпіонат надзвичайно цікавий, звісно, хочеться здобувати максимальний результат завжди. Для мене цей сезон став повчальним – не можна розслаблятися та переоцінювати власні можливості. Я десь перегорів, коли на старті сезон налаштовувався на один результат, а в підсумку гра посипалася і довго не можу її знайти. Час ще є, висновки зроблені, тепер треба виправлятися безпосередньо на майданчику.
